М’ясорубка як сенс життя: рецензія на фільм Олега Сенцова Носоріг

20 лютого, 13:05
Перед нами суворе, міцне кіно з відмінним кастингом та гарним продакшном (Фото:Кадр з фільму)

Перед нами суворе, міцне кіно з відмінним кастингом та гарним продакшном (Фото:Кадр з фільму)

В український прокат вийшов фільм Носоріг — друга повнометражна картина українського режисера Олега Сенцова, яку він задумав ще до Євромайдану, анексії Криму і терміну в РФ.

Валерій Мирний

Кінооглядач НВ

Тоді з’явилася концепція фільму, почалося збирання грошей на його зйомки, але саме виробництво стартувало вже після звільнення режисера, восени — взимку 2020 року.

У Носорогу Олег Сенцов озирнувся на, напевно, найтемніший період в історії незалежної України — зухвалі 90-ті, які у свідомості багатьох зараз асоціюються не з пітьмою та хаосом, а з проявами зовнішнього, культурного порядку — переважно музикою та стилем. Вкриті товстим шаром ностальгії, вони відволікають від кривавіших прикмет того часу: злиднів, бандитизму, зацикленого на собі насильства, вбивств.

Відео дня

Режисер спробував розвіяти солодкий морок першого десятиліття існування нової України.

1. Сюжет

80-ті. Місто на Сході УРСР. Звичайна українська сім'я живе звичайним радянським життям. Хлопчик на ім'я Вова бігає від сусідських хлопців, його сестра виходить заміж, тато повертається із в’язниці, брата забирають до Афганістану, тато починає пити, мама терпить. У міру наближення розпаду «совка» відбувається повільний розпад сім'ї: брат гине, сестра втікає від чоловіка, Вова виростає у здорового бика, що не знає куди себе подіти.

90-ті. Вибір зроблено. За відсутності особливих альтернатив Вова подається в бандити і перетворюється на Носорога — вперту жорстоку істоту, яка добре вміє виживати. Спочатку він разом із колегами промишляє дрібно, потім підв'язується виконувати доручення Баті — місцевого авторитета.

Чим успішнішим в обраній професії стає Носоріг, тим менше людського в ньому залишається і тим частіше він замислюється про сенс життя.

Кадр з фільму
Фото: Кадр з фільму

2. Виконання

Є щось страхітливо символічне в тому, як жорстоко перервалася робота Сенцова над фільмом Носоріг — історією з амбіціями не лише показати час без прикрас, час як глухий кут, але й з метою продемонструвати, як він пов’язаний із сьогоденням. Сьогоденням на момент запуску проєкту — на 2012 рік, коли при владі в нашій країні була людина з двома судимостями, виходець із тих самих 90-х.

Виходить, що режисера картини, яка мала показати, як небезпечно минуле впливає на наше життя зараз і на наше життя потім, було взято в заручники під час реальної війни, викликаної, якщо говорити метафорично, боротьбою минулого і майбутнього, чогось відразливо, усвідомлено відсталого і нехай віддаленого, але теж усвідомленого й у фантазіях багатьох світлого. Предмет дослідження (зухвалі 90-ті) на наших очах спробував заткнути художника.

Втім, вийшов би фільм Носоріг за Януковича або вже під час початкових стадій війни з Росією, його сприйняття навряд чи сильно змінилося б. Поетизація 90-х з початку цього конфлікту нікуди не поділася, а навіть посилилася. Що не означає погано: черпати натхнення з минулого, шукати в ньому втіху — частини циклу життя людини, системи, в яку людина входить. Але дивитися на історію треба намагатися у всьому її обсязі, не упускаючи важливих деталей.

Сенцов повертає це почуття повноти картини. Робить це через свого головного героя. Власне, єдиного важливого для розповіді героя — Носорога. Трохи поспішаючи, за допомогою хитро знятого прологу режисер розповідає передісторію майбутнього бандита. Закладає фундамент для його вибору та демонструє дуже вузьке вікно можливостей для тогочасних людей: шлюб, в’язниця, тихе пияцтво, робота на заводі. Втративши з крахом цієї вбогої системи заводу, а, можливо, бачачи в цьому стандартному, батьківському спрямуванні смисловий глухий кут, Носоріг, як йому здається, знаходить сенс в іншому — в домінуванні сильного над слабким. Він стає хижаком у джунглях.

poster
Дайджест головних новин
Безкоштовна email-розсилка лише відбірних матеріалів від редакторів НВ
Розсилка відправляється з понеділка по п'ятницю

При цьому режисер із самого початку не приховує, що шлях цей приведе Носорога в той же смисловий глухий кут: у каяття, в хоровод прямо чи опосередковано вбитих, що танцює навколо нього. Дія у фільмі представлена у вигляді численних тривалих флешбеків, спогадів, якими Носоріг ділиться зараз зі своїм нібито колегою у злочинній справі, а насправді з персоналізованою за допомогою блідої, втомленої людини (Євген Черніков) своєю совістю. Або з ангелом смерті, який спустився на землю, щоб вислухати чергового грішника, перш ніж забрати його з собою.

Кадр з фільму
Фото: Кадр з фільму

Метафори у фільмі Носоріг надмірно прозорі, але це не важливо. Важливо, що трагічна сюжетна арка Вови повністю позбавлена романтики 90-х. Романтики, яку ми бачили у Балабанова і, наприклад, яка била через край у серіалі Бригада. Герой у Сенцова не поет, читай: не Бодров-молодший. Носорога грає активіст та непрофесійний актор Сергій Філімонов із його прямою, грубою, необробленою харизмою. Його гра — не привід поговорити про майстерність, а привід про точний кастинг.

Філімонів у фільмі — тварина, яка певного моменту почала ставити собі нехай наївні, але ключові екзистенційні запитання про обраний шлях і про те, куди цей шлях його завів. Разом з тим видно, що Сенцов, незважаючи на те, що відбувається на екрані, ставиться до Носорога зі співчуттям. Ця режисерська емоція важлива для розуміння героя та розуміння фільму.

Немає тут і сентиментального почуття братерства, сім'ї, як у Бригаді. Шлях Носорога — це шлях одинака й вигнанця: його друзі тільки здаються друзями, вони не брати в жодному сенсі цього слова, від своєї сім'ї він відвернувся сам.

При цьому візуально перед нами кіно про 90-ті, яким ми його звикли бачити: з його похмурою атмосферою занепаду, містами, застиглими в лихолітті, людьми, одягненими за нинішніми мірками модно, і саундтреком, складеним не тільки з, наприклад, ТНМК і Dr. Alban, але й з дуже точно підібраної під сцену та не дуже заїждженої пісні Агати Крісті Сита свиня.

Ближче до фіналу історія Носорога, цей окремий випадок жорстокості, яку породила вмираюча система, перетворюється на приклад, тобто на щось уже не приватне, а спільне. Шлях Вови — це шлях людини, яка вибрала пітьму, але потім покаялася. Занурився у 90-ті, а потім відмовився від них. Чи зможемо ми як нація відмовитись від спадщини того періоду, від його кривавої романтики та жорстокої поезії? Чи це неможливо і з наслідками розвалу «совка» ми матимемо справу ще багато років? На перше запитання режисер не дає прямої відповіді, він просто показує зв’язок часів, а те, що боротьба продовжується, ми розуміємо й самі.

Кадр з фільму
Фото: Кадр з фільму

Носоріг — вердикт НВ

8/10

Фільм Носоріг має проблеми з темпом. Він подекуди сильно поспішає. Не можна назвати майстерною й роботу з метафорами: вони наївні у своїй буквальності. Водночас перед нами суворе, міцне кіно з відмінним кастингом та гарним продакшном. Кіно, яке відповідає на запитання, що буде, якщо сагу про 90-ті позбавити романтики: екранізація списку смертників.


Носоріг

2021 рік

Україна, Польща, Німеччина

Режисер — Олег Сенцов

У головних ролях: Сергій Філімонов, Євген Черніков, Євген Григор'єв, Аліна Зєвакова, Марія Штофа, Ірина Мак та інші.

Слухайте подкаст на цю тему
Показати ще новини
Радіо НВ
X