Вендіго та екологія. Рецензія на фільм жахів Ненаситний
В український прокат виходить фільм Ненаситний — перший хорор у фільмографії цікавого американського режисера Скотта Купера.
Валерій Мирний
Учень легендарного актора Роберта Дюваля Купер і сам став, як то кажуть, акторським режисером. Тобто його картини примітні й запам'ятовуються насамперед тими, хто стоїть перед камерою.
Так було з дебютною музичною драмою Купера Дике серце, за роль в якій Джефф Бріджес отримав давно заслужений Оскар. Так було з кримінальною драмою Чорна меса, де Джонні Депп зіграв рідкісну для своєї пізньої кар'єри роль гідну свого таланту. Недарма одразу в двох картинах Купера погодився зіграти Крістіан Бейл, який віддається своїм персонажам без залишку.
У хорорі Ненаситний теж є одна хороша акторська робота, але сказати, що жанр піддався режисерові, на жаль, не можна. Не допомогло навіть ім'я Гільєрмо дель Торо у списку продюсерів картини.
1. Сюжет
Наш час. Крихітне шахтарське містечко в орегонській глушині. Цього опису достатньо, щоб зрозуміти: процвітання давно залишило цю територію. На зміну йому прийшла економічна депресія. Десь далеко маячить слабка надія у вигляді обіцянок політиків вдихнути у вугільні шахти нове життя, але поки що в них розміщуються лише нарколабораторії.
Сумну картину гниття цієї невеликої спільноти спостерігає вчителька середніх років Джулія. Вона повернулася до рідного містечка після того, як двадцять років ховалась у сонячній Каліфорнії. У минулому Джулії дитинство проведене з жорстоким батьком, що страждав на психічний розлад. Нині — скривджений за довгу розлуку брат і боротьба з алкоголізмом.
Відчайдушно намагаючись відволіктися хоч на щось, окрім свого болю, Джулія помічає в школі забитого хлопчика, який виглядає погано навіть на тлі своїх невеселих однокласників. Поспілкувавшись з дитиною, жінка дізнається, що вона розумна, а ще що вона приховує якусь жахливу таємницю, пов'язану зі своєю родиною.
Відправивши до нього додому стривожену директорку, Джулія отримує назад роздертий труп.
2. Сценарій, драматургія
Подружити в рамках фільму жахів історію про біль, який передається у спадок, та екологічний порядок денний — задум сміливий і ризикований. І якщо сміливості та певної навіть бравади Куперу не позичати, то ось ризики (читай: межі свого таланту) він адекватно оцінити не міг ніколи. А вони досить вузькі — вже означене вміння працювати з акторами і більш-менш непоганий смак щодо візуального ряду.
Як сторітлер Купер завжди провалювався. Він або розповідав історію повну тисячу разів бачених сюжетних поворотів (Дике серце, Недруги), або просто не міг розповісти навіть її. І фільм Ненаситний належить до останніх.
Починається тут все як хорор про економічну депресію та екологічне виснаження, які метафорично з'їдають мешканців невеликого містечка. Продовжується як спроба окремо взятої жінки (Джулія) подолати психологічні травми дитинства. Купер не те, що не може пов'язати ці два напрями, він з перших нот провалюється у кожному окремо.
Підозри в тому, що вражаючий трейлер був маркетинговим обманом, починають закрадатися з перших хвилин фільму, які мають створити атмосферу й задати планку страху. У результаті сцени, які повинні налякати не лякають, а атмосфера, яку режисер і оператор намагаються сконструювати похмурими, сірими, в'янучими кадрами без страху і виразної історії є холостим пострілом.
Лінія з Джулією, що приречено вимальовується хвилині на п'ятнадцятій, страждає від недомовленості й незручності. Сцени із братом не працюють. Сцени спогадів також. Ритм картини настільки рівний, що його ніби немає. У фільмі Ненаситний взагалі ніби немає режисури.
Це рідкісне кіно, яке не просто погане – ба гірше: воно не змогло знайти себе. І повільно рухається вперед виключно за рахунок артистів та красиво зроблених монстрів та розчленування.
3. Картинка та актори
За останнє, мабуть, варто сказати спасибі дель Торо. Але фільму недостатньо бути просто гарним. У краси в кіно має бути мета, аргументована сценарієм. З останнім у Купера проблеми. Більше того, його самовпевнена подача кожного свого фільму як чогось свідомо вражаючого та етапного смішить та дратує.
Іноді (коли історія хоч і сто разів бачена, але струнка) на це можна заплющити очі, як у випадку з тими ж Диким серцем та Недругами. Але коли справа доходить до чогось настільки нескладного як Ненаситний, не допомагають ані дорого зроблений вендіго, ані красиво прикрашені й розпиляні тіла, ані зусилля гарної артистки Кері Расселл, ані вдалий кастинг учня її героїні Лукаса - його грає незграбна дитина на ім'я Джеремі Т. Томас.
Ненаситний - вердикт НВ
5/10
Фільм Ненаситний замахується на все й одразу, але у всьому й одразу розчаровує. Сумна історія про занурене у внутрішні та зовнішні проблеми містечко в руках режисера Скотта Купера обертається сумною історією про амбіції, які виходять далеко за межі таланту.
Ненаситний
Antlers
2021 рік
США
Режисер - Скотт Купер
У головних ролях: Кері Рассел, Джессі Племонс, Джеремі Т. Томас, Рорі Кокрейн, Грем Грін та інші.
