Наталя Гузенко - про успіх українських дизайнерів на Paris Design Week і потрапляння в топ-десятку за версією CNN

27 жовтня 2017, 09:10
Багато українців вже довели собі, що здатні грати в команді, щоб звільнитися від того, що їх не влаштовує. Однак колективне бунтарство, яке добре працює на початкових стадіях змін і в надзвичайних ситуаціях, мало чим допоможе на тій ділянці шляху, де спринт необхідно змінити на марафонський біг

__85
__85 Фото:

Вибудовування іміджу країни за кордоном - одне з найважливіших завдань, що стоять зараз перед Україною і потребують спільної роботи. Особливо, коли йдеться про сферу культурної дипломатії, тієї «м'якої влади», яку кожна країна стратегічно вивірено використовує для впливу на світ.

Відео дня

Два роки тому вітчизняні промислові дизайнери вирішили об'єднати зусилля, щоб, підтримуючи один одного, крок за кроком йти до однієї мети, - визнання українського дизайну за кордоном.

За цей час вони отримали безцінний досвід і обзавелися корисними міжнародними зв'язками, але цієї осені сталося дещо ще важливіше - під час Paris Design Week (PDW) про наш дизайн вперше голосно заговорила іноземна преса. Побачити українське своїм читачам, наприклад, настійно рекомендували журнали Le Figaro, Marie Claire Maison і Télérama, а CNN внесли стілець Buffalo від Svoya Studio в топ-10 найцікавіших об'єктів на PDW.

Для затишшя, в якому без фінансової підтримки держави перебуває українська культура за кордоном, подібні статті подібні до святкового феєрверка. Про Україну знають і говорять прикро мало, у рідкісних новинах лише зміцнюючи думку про нас, як про проблемний регіон. За аналогією з Диким Заходом, Україну в Європі напівжартома називають Диким Сходом. І доки політики не беруть до уваги важливість культурної дипломатії, за їхню роботу беруться патріотично налаштовані громадяни.

dsc02159

dsc02159 Фото:

«Я від самого початку наполягала на ідеї команди, - пояснює концепцію гри нашої «збірної» Анастасія Білецька, одна з ідеологів просування українського дизайну за кордоном, куратор міжнародних проектів і арт-директор агентства Creaheart. - Я порахувала, що це дозволить нам сформувати позитивну думку про Україну в цілому».

Анастасія, в минулому журналіст видань, присвячених архітектурі і дизайну, була частою гостею міжнародних виставок, де безупинно розповідала їх організаторам про український продукт. Однак, не маючи поняття про те, що наша країна може запропонувати, європейці тривалий час лише уважно слухали.

Вперше наполегливість Білецької принесла результати, коли в 2015 році її запросили представити роботи наших дизайнерів на італійській Bologna Design Week. Оргкомітет навіть вирішив не стягувати з українців плату за участь. Анастасія розуміла, що втратити таку можливість було б неприпустимо.

dsc02140

dsc02140 Фото:

Уже тоді Білецька вибрала командну стратегію. І хоча процес підготовки спільного проекту був складним, учасники зізналися, що отриманий досвід виявився дуже корисним для виходу з ізоляції і розуміння того, як пов'язані з промисловим дизайном процеси відбуваються в Західній Європі.

poster
Дайджест головних новин
Безкоштовна email-розсилка лише відбірних матеріалів від редакторів НВ
Розсилка відправляється з понеділка по п'ятницю

Анастасії знадобилося п'ять років, щоб отримати добро на участь в Paris Design Week. Протягом цього часу вона, працюючи з представниками Паризького тижня дизайну, не переставала розповідати французам про свої мрії - побачити серед учасників PDW українців. Нарешті в 2016 році організатори погодилися надати Україні таку можливість. Перед Білецькою постало завдання знайти плату за участь. «Я обійшла безліч вітчизняних інстанцій, - згадує вона, - але мені так і не вдалося знайти необхідну суму».


dsc02145_1

dsc02145_1 Фото:

Одна з представників PDW порадила Анастасії дізнатися, чи немає в Парижі Українського культурного центру, який зміг би надати приміщення і, можливо, допомогти фінансово. На щастя, в цей час на посаду аташе з питань культури у Франції була призначена Ірена Карпа, яка не лише домовилася про надання приміщення Центру, а й допомогла знайти спонсорів. Коли участь у виставці вже була під загрозою зриву, Ірена змогла знайти потрібну для внеску суму в незалежному благодійному Фонді культурної дипломатії UART.

За два місяці, що залишилися до виставки, Білецькій було необхідно зібрати команду і представити цікаву концепцію проекту. Перше враження на Париж справити було можливо лише один раз, адже в разі провалу Україна ризикувала опинитися в аутсайдерах на довгі роки. Запросивши стати співкуратором Ольгу Богданову, архітектора і партнера компанії Prostir 86, Анастасія продовжувала наполягати на важливості командної гри.

svoya__buffalo_1

svoya__buffalo_1 Фото:

«Мені імпонує ідея виступати єдиним фронтом, - зізнається Ольга. - Окремо кожен виглядає невиразно, а командний проект помітний одразу. Коли організатори PDW після закінчення виставки сказали, що чекають нас у наступному році, я зрозуміла, що ми змогли заявити про себе. Думаю, що цей перший успіх не стався б, якби ми не зробили ставку на глобальну концепцію».

Паризький проект 2016 року називався "Польоти уві сні і наяву". І, як зізнається Ольга, участь у PDW в той рік для українців була дійсно чимось на межі сну і яви. Тонкощі підготовки і правильної тактики під час виставки кураторам і дизайнерам довелося опановувати з нуля.

І якщо в перший рік через брак часу Ольга «призначила» склад команди сама, то учасників другого року відібрало компетентне журі. З 180 заявок до проекту під назвою «Трансформація» потрапили 12 дизайнерів.

img-6506

img-6506 Фото:

Проведення подібних конкурсів має ще одну неоціненну користь. Такі «змагання» дозволяють кураторам знаходити нові таланти, створюючи можливості для молодих дизайнерів. Згодом для переможців і сама підготовка до виставки стає корисним досвідом, що дозволяє вирости їм професійно, сформувати або переглянути концепцію власного бренду, навчитися працювати в команді і, нарешті, грамотно налагодити робочі стосунки зі світом.

Крім того, що Анастасія та Ольга організували своєрідні школи для дизайнерів, вони також націлені на створення нових робочих місць для співвітчизників.

В Україні вже є марки, які продають свою продукцію за кордон, але ці замовлення поки що незначні. На виставках куратори представляють не тільки готові об'єкти, а й дизайнерські ідеї, які можуть використати великі компанії в масовому виробництві. Одне із завдань Богданової - показати світу наші молоді таланти, які спроможні співпрацювати з іноземними компаніями. Успішний досвід Україна вже має. Концепції для зарубіжних марок створюють Катерина Соколова, Павло Вєтров і Олександр Мукомелов.

dsc02177

dsc02177 Фото:

Ще одним важливим джерелом інвестицій і необхідним кроком для розвитку індустрії промислового дизайну в цілому може стати розміщення замовлень світових брендів в Україні. Під час виставок представники західноєвропейських компаній завжди приємно здивовані якістю продукції і ціною ручної праці в нашій країні.

Білецька переконана, що, в той час як відомими дизайнерами зможуть стати одиниці, заробити репутацію прекрасних виробників продукції українцям не лише важливо з економічної точки зору, а й престижно.

Ставку на наші вміння Ольга за порадою голландських колег зробила в проекті «Креативна Україна. Між традицією і інновацією», представленому з 21 по 29 жовтня 2017 року на Dutch Design Week в Ейндховені. Це ще одна європейська тиждень дизайну, куди вперше змогла потрапити українська команда, на цей раз отримала фінансову підтримку МЗС. Богданова запросила до роботи 15 українських марок, серед яких є і фешн-бренди Masha Reva і Irina Dzhus, а також архітектурні творіння шефа-кондитера Дінари Каско

dsc02120

dsc02120 Фото:

«Зараз український дизайн створює собі ім'я, - каже Анастасія. - Нам закидають, що, мовляв, навіщо ви носитеся з вашим дизайном. У нас війна. Але кожен повинен займатися своєю справою. До того ж, у гібридній війні є різні види зброї. Наша - потрапляння українського продукту до топ-десятки кращих об'єктів за версією CNN».

Активна присутність у європейському культурному інформаційному просторі з хорошими новинами і стане головною перемогою України в битві проти тиші, що сприяє підтримці «проблемного» іміджу нашої країни. Залишається сподіватися, що зусилля талановитих людей незабаром підтримає держава. Якщо, звісно, довірить питання культурної дипломатії істинним фахівцям, а не поборникам гопаково-галушкової естетики.

Читайте також: Чи добре там, де нас немає? Блог Наталії Гузенко

Показати ще новини
Радіо НВ
X