До 80-річчя режисера. На Одеському кінофестивалі покажуть ретроспективу Кшиштофа Кесльовського

6 серпня 2021, 13:53

В межах 12-го Одеського кінофестивалю, який пройде з 14 до 21 серпня, буде показана ретроспектива фільмів знаменитого польского режисера Кшиштофа Кесльовського.

Цього року дворазовому номінанту на премію Оскар та лауреату 70 нагород виповнилося б 80 років, з нагоди чого в межах ОМКФ відбудуться покази його п’яти фільмів.

До програми ретроспективи увійшли фільми:

Відео дня

Аматор, 1979 рік

Подвійне життя Вероніки, 1991 рік

Три кольори: синій, 1993 рік

Три кольори: білий, 1994 рік

Три кольори: червоний, 1994 рік

Кшиштоф Кесльовський народився 27 червня 1941 року у Варшаві, але дитинство провів у мандрах спочатку окупованою, а згодом післявоєнною Польщею. Збирався пов’язати своє життя з театром, тож обрав кіношколу у Лодзі, але поступив туди лише з третьої спроби.

У своїх ранніх документальних фільмах режисер досліджував моральний стан нації та свого покоління, життя у комуністичній країні в цілому. На початку 1970-х років Кесльовський почав працювати асистентом на Варшавській студії документального кіно, втім лише формально, оскільки від початку був там режисером.

Документальний період Кесльовського закінчився на початку 1980-х років. Свій перший художній фільм режисер зняв у 1973 році - короткометражну телевізійну стрічку Підземний перехід, яку було знято за 9 днів і перезнято в останню ніч.

Фільми Кесльовського, зняті на початку 80-х, балансують на межі соцреалізму і документалістики, між виробничою драмою і соціальною критикою. Таким був його дебютний повний метр у 1976 році Шрам.

Фільм Аматор Кшиштоф Кесльовський зняв у 1979 році. Це історія про Філіпа, який проти своєї волі стає режисером-документалістом. Він купив кінокамеру після народження доньки, аби зафільмувати кожен її день, але раптово стає затребуваним документалістом на рідному заводі. Філіп починає розуміти, наскільки камера є потужним і небезпечним інструментом і що правда потрібна не всім. Аматор став перепусткою Кесльовського до світу великого кінематографу й отримав нагороди міжнародних кінофестивалів у Берліні, Чикаго, Москві.

Останні чотири фільми режисера були зняті в копродукції з французькими компаніями. В них Кесльовський освоює простір великих ідей від мінливої реальності, до понять свободи, рівності і таємниць життя та смерті.

Фільм Подвійне життя Вероніки 1991 року — одна из вершин Кесльовського як художника. Поділена на дві частини, стрічка розповідає про двох жінок на ім'я Вероніка й Веронік, яких зіграла Ірен Жакоб і стала найкращою акторкою Каннського кінофестивалю. І хоча у Польщі стрічку прийняли холодно, в світі, а особливо у Франції, фільм зустріли із захватом. Про це свідчить приз ФІПРЕССІ та приз екуменістичного жюрі Каннського кінофестивалю.

poster
Дайджест головних новин
Безкоштовна email-розсилка лише відбірних матеріалів від редакторів НВ
Розсилка відправляється з понеділка по п'ятницю

Трилогія Три кольори: синій, білий, червоний стала прощальним ессе режисера, в якому він розмірковує над базовими концептами європейської ідентичності: рівності, братства, їхні межі, як між собою корелюють свобода та справедливість.

Прем'єра кожного з фільмів трилогії відбулась із тріумфом. Три кольори: синій отримав Золотого лева Венеційського кінофестивалю та премію Гойя, за другу частину Кесльовського визнали найкращим режисером Берлінале, а завершальний фільм трилогії отримав премію Сезар, номінацію на Оскар та на Золоту пальмову гілку. Після прем'єри стрічки Три кольори: червоний на Каннському кінофестивалі у 1994 році Кесльовський заявив, що залишає кіно. Його останньою роботою став сценарій трилогії з трьох фільмів: Рай, Пекло і Чистилище. За життя режисера проєкт не було завершено. Після смерті Кесльовського його співавтор Кшиштоф Песевич завершив сценарій, який згодом екранізував Том Тиквер.

12-й Одеський міжнародний кінофестиваль відбудеться з 14 до 21 серпня. Придбати фестивальні абонементи можна за посиланням.

Редактор: Марія Кабацій
Показати ще новини
Радіо НВ
X