Партесна лабораторія «Musica sacra Ukraina»: від рукопису до виконання

5 жовтня 2020, 17:54
Новини компаній
Костянтин Гомон, Кирило Шарапов

Костянтин Гомон, Кирило Шарапов

9 жовтня Open Opera Ukraine презентує диск із записами українських партесних концертів XVII-XVIII століття. Реліз є частиною масштабного проєкту «Musica sacra Ukraina: партесний вимір», метою якого є дослідження та презентація партесів — визначної спадщини професійної музики українського бароко

Старт проєкту «Musica sacra Ukraina: партесний вимір» відбувся улітку минулого року концертом у Софії Київській, де прозвучали твори Миколи Дилецького — найвідомішого автора партесної музики. Із торішньої програми для запису CD були обрані 10 творів Дилецького: дев’ять концертів на чотири голоси із архівів Санкт-Петербурга, нещодавно видані у Варшаві, та один восьмиголосний концерт з київської колекції, авторизований і виданий у 2006 році.

Відео дня

Кирило Шарапов
Фото: Кирило Шарапов

Ексклюзивом диску є три дванадцятиголосні концерти невідомих авторів. Вони презентуватимуться вперше. «За стилем це високе бароко. Масштабні композиції, в яких задіяні одночасно три хори, із розвиненою поліфонічною технікою, контрастами складів, віртуозними партіями — справжній виклик для виконавців», — коментує наукова консультантка проєкту Євгенія Ігнатенко, яка розшифрувала анонімні концерти із рукописів київської колекції.

Чому партеси?

Партесний спів — тобто спів на декілька голосів за окремими партіями — з’явився в Україні на початку XVIІ століття і почав практикуватися церковними музикантами поряд із одноголосним, який існував ще з часів прийняття на Русі християнства. Сучасники, і особливо іноземці, які мандрували Україною, захоплювалися дивовижною як на ті часи грамотністю людей і тим надзвичайним співом без інструментального супроводу. Він поєднував різноманітні голоси — від дзвінких, «янгольських» голосів хлопчиків-дискантів до потужних, звучних басів.

Кирило Шарапов
Фото: Кирило Шарапов

З другої половини XVIII століття цю барвисту, складну музику заступив собою ясний і строгий стиль класичних хорових концертів. Інтерес до партесів почав відроджуватися у ХІХ столітті, аби потім знову стати на паузу — цього разу через радянські ідеологічні заборони. Прикметно, що поштовхом до активного дослідження партесів у 1960-х роках стала необхідність презентувати старовинну українську музику на конгресі у Польщі. І тоді за розшифровку та реконструкцію рукописів, що зберігаються у Києві в Інституті рукопису Національної бібліотеки України імені В. Вернадського, узялася академік, доктор мистецтвознавства Ніна Герасимова-Персидська. Так з’явився каталог-опис київської колекції, нотні видання партесних творів, монографія, дисертація, більше сотні статей авторки, які змінили усталені уявлення про історію української музики.

Партесні концерти
Фото: Партесні концерти

З часу виходу робіт Ніни Герасимової-Персидської були віднайдені нові твори, намічені нею напрямки знайшли розвиток у дослідженнях українських та зарубіжних вчених. Партесні концерти почали виконувати українські колективи. Однак, за оцінками фахівців, на сьогодні досліджено й актуалізовано лише 10% архівних матеріалів. Тому мета циклу «Musica sacra Ukraina: партесний вимір» — привернути суспільну увагу до цієї музики, стимулювати її наукові дослідження і виконання.

Де і як виконувати партеси?

Запис диску відбувався в одному з найдавніших київських храмів — Кирилівській церкві. Унікальна архітектурна пам’ятка ХІІ-ХІХ століть з автентичною акустикою є ідеальною локацією для виконання барокової музики.

poster
Дайджест головних новин
Безкоштовна email-розсилка лише відбірних матеріалів від редакторів НВ
Розсилка відправляється з понеділка по п'ятницю
Кирило Шарапов
Фото: Кирило Шарапов

Обраний командою Open Opera Ukraine формат лабораторії передбачає постійний пошук звучання, відповідного стилю й змісту твору. Кожен співак несе відповідальність за свою партію, бо виконує її сольно. Але водночас — має можливість пропонувати свої нюанси й варіанти виконання. Учасники поділилися своїми інсайтами.

Наталія Хмілевська, художня керівниця проєкту, артистична директорка Open Opera Ukraine, хормейстерка і співачка: «Поетична складова у цій музиці надзвичайно важлива! Це двоєдине ціле, де музика, цілком у дусі барокової риторики, підсилює смислові нюанси тексту. Як читати старовинні церковнослов’янські тексти, нас консультували мовознавці. Але афекти та найбільш влучні інтонації ми мали віднайти самі».

Костянтин Гомон
Фото: Костянтин Гомон

Василь Гуляк, тенор: «Мені було цікаво спостерігати за самим процесом пошуку взаємодії між учасниками хору. Ми всі перетворилися на дослідників — музики бароко, літературного тексту, музичної форми, способів звуковедення і фразування».

Роман Меліш, контратенор, альт: «Якщо порівнювати партеси із західноєвропейською музикою, то найперше мені пригадуються інструментальні концерти Вівальді - дуети сопрано дуже схожі на звучання сольних скрипок! Але не тільки Вівальді, а й французька вокальна музика пізнього Відродження і раннього бароко. А загалом, мало де можна почути таку різноманітність і „багатоярусність“, як в українських партесах».

Анна Павлушенко, сопрано: «Мене вабить саме ансамблева форма роботи в цьому проєкті. Віртуозні вокальні партії та різні склади співаків в окремих концертах складають потужні темброві та акустичні хвилі. А ця старовинна мова! Кожен окремий співак зі своїм неповторним голосом стає маленьким співтворцем великого та прекрасного».

Костянтин Гомон
Фото: Костянтин Гомон

«Партесні концерти — найдовершеніший з усіх поглядів продукт культурної дипломатії. В них європейське органічно поєдналося з питомо українським, — коментує програмна директорка Open Opera Ukraine Анна Гадецька, котра теж брала участь у виконанні й записі концертів. — Це музика високого професійного рівня, що може бути поставлена в один ряд із хоровими шедеврами європейських сучасників. Водночас, вона має свою неповторну звукову ауру. Це наша ідентичність, яку ми повинні нести світові».

Показати ще новини
Радіо НВ
X