Підсумки десяти років. Музичні експерти аналізують, куди рухається сучасна музика в Україні

17 липня 2021, 08:26

Представники української музичної індустрії аналізують 2010-і роки, озираючись на десяту церемонію Національної музичної премії YUNA 2021.

«Український артист знайшов українського слухача», — так охарактеризував останнє десятиліття в українській музичній індустрії Віталій Дроздов, один з членів журі Нацвідбору на Євробачення 2020 і генеральний продюсер радіо-холдингу ТАВР-Медіа. Він і його колеги з української музичної індустрії аналізують 2010-і роки і пояснюють, що відбувалося в ці десять років? Які імена, явища і тренди є ключовими для цього періоду української музичної індустрії? Як змінилося медіа-простір і наскільки на нього вплинуло введення радіоквот на україномовну музику в 2016 році?

Відео дня

Десята церемонія Національної музичної премії YUNA підвела підсумок за 2020 рік, розставивши акценти в трендах української сцени. Проект YUNA стартував на самому початку 2010-х і, по суті, премія відстежувала процеси в сучасній музиці в Україні протягом минулого десятиліття.

Артем Пивоваров (Фото: @Yuna)
Артем Пивоваров / Фото: @Yuna

Про це ми запитали кількох топових членів журі премії YUNA — людей, які десятиліттями працюють у шоу-бізнесі, пам’ятають його минуле, знають сьогодення і відстежують динаміку процесу.

Вадим Лисиця, саундпродюсер, музичний продюсер телешоу Х-Фактор

Вадим Лисиця

Саундпродюсер, музичний продюсер телешоу Х-Фактор

— Сучасна українська музика — як би ви її описали?

— Для мене ключовий тренд — поділ по аудиторіях. Поява численних інструментів для комунікації в інтернеті дає лавиноподібне зростання музичних проектів для молоді - реперів, інді-груп. Все це виглядає як окрема держава. Поп-сцена кристалізується окремо: такі артисти, як Оля Полякова та Олег Винник працюють зі своєю великою аудиторією.

Крім того, Україна як і раніше залишається трендсеттером для всіх пострадянських країн. Багато артистів ближнього зарубіжжя роблять продакшн у нас, тому що їм подобаються наші креативність, якість і ціни на послуги.

— 2011 VS 2021 — як змінилася українська музика за останнє десятиліття?

— Вона точно виросла в якості за рахунок того, що з’явилося кілька хороших музичних продюсерів, які знають свою справу. Музиканти точніше і тонше стали відчувати тренди. Як наслідок, зросла конкуренція, а це завжди стимулює зростання.

— Яких музикантів і виконавців можете виділити серед тих, хто голосно зазвучав за цей час?

— Я б виділив цілу плеяду: The HARDKISS, MONATIK, Артем Пивоваров, Сергій Бабкін, Дмитро Шуров… Олег Винник, який підкорив Україну «знизу», об'їхавши всю країну вздовж і поперек. Оля Полякова, яка змогла перебудувати свою кар'єру і прийшла до успіху, до якого рухалася багато років. Время и Стекло стали одним з головних явищ цього періоду. Макс Барських, який, нарешті, знайшов свій «золотий перетин».

— Який вплив на ринок зробили квоти і «українізація» музичної індустрії? Як ви оцінюєте результати?

— Я до квот ставлюся нормально, розумію їх необхідність, але вплинули вони, на мій погляд, негативно. Загальна якість української пісні впала. Якби держава спочатку зробила вливання в індустрію, а потім почала регулювати контент, результат був би куди краще. Дуже багато україномовних пісень зараз так і залишається на задвірках, лише одиниці з них виходять на топ-позиції, як Плакала групи KAZKA. Один-два хіта на рік українською мовою — це, на жаль, дуже мало. Таких пісень, які грають в протягом року з усіх прасок, має бути мінімум 5−6. Тоді можна буде говорити про розвиток нашої індустрії.

poster
Дайджест головних новин
Безкоштовна email-розсилка лише відбірних матеріалів від редакторів НВ
Розсилка відправляється з понеділка по п'ятницю
KAZKA (Фото: @ KAZKA / Facebook)
KAZKA / Фото: @ KAZKA / Facebook

Анна Свиридова, продюсер і програмний директор радіо П’ятниця

Анна Свиридова

Продюсер і програмний директор радіо п'ятниця

— 2011 VS 2021 — як змінилася українська музика за останнє десятиліття?

— Десять років тому український артист не був налаштований на локальний ринок і заглядався на сусідів. Геополітичні зв’язки, які були в період СРСР і залишилися в періоді СНД, продовжували впливати і на музику. Зараз українські артисти куди більше націлені на місцеву аудиторію. Крім того, ми все частіше бачимо приклади наших виконавців, які намагаються транслювати себе не на пострадянський ринок, а на весь світ.

З’явилося також більше яскравих нішевих проектів в Україні, які пробиваються до слухача, зокрема і завдяки радіоквотам.

— Яких музикантів і виконавців можете виділити серед тих, хто голосно зазвучав за цей час?

— Я стежу за групою БEZ Обмежень ще з часів, коли вони були Without Limits, і дуже рада, що вони нарешті досягли серйозних висот. Також дуже імпонує мені той шлях, який проходить група Latexfauna. Ну, і, звичайно, MONATIK, The HARDKISS, NK, Время и Стекло, Pianoбой. На рок-сцені не можу не згадати успіх Stoned Jesus.

— Що хоче слухати аудиторія радіо зараз і що слухала 10 років тому?

— Докорінно нічого не змінилося. Як і раніше, я бачу бажання слухати розкручені хіти і прислухатися до хітів потенційних, які звучать з різних джерел і завойовують простір. Від радіо чекають того ж, що і десять років тому.

— Який вплив на ринок зробили квоти і «українізація» музичної індустрії? Як ви оцінюєте результати?

— Я давно відчувала, що цей період настане. Я багато років спостерігала великий пласт україномовної культури, який ігнорувався мас-медіа через загальну орієнтацію індустрії на ринок Росії. Квоти дали частині цього контенту вихід до людей.

Як я оцінюю результати цього? На сьогодні - 50 на 50. Музика ще не перемогла, але ті артисти, які несуть в своїх піснях дух саме української культури, отримали свій шанс. Залишилося дочекатися, коли якість підтягнеться до рівня кількості. Але я впевнена, що це станеться.

Беz обмежень (Фото: @ Беz обмежень)
Беz обмежень / Фото: @ Беz обмежень

Павло Шилько, співзасновник і генпродюсер премії YUNA

Павло Шилько

Співзасновник і генпродюсер премії YUNA

— 2011 VS 2021 — як змінилася українська музика за останнє десятиліття?

— За ці десять років помінялися лідери ринку. Починаючи проект YUNA, ми нагороджували артистів за попередні двадцять років, і це були зовсім інші люди, ніж ті, що правлять бал на великій сцені в Україні зараз. MONATIK, KAZKA, The HARDKISS народилися в цій новій хвилі і на сьогодні є флагманами нової української сцени.

— Як впливають музичні премії на розвиток індустрії? Що вони дають популярним виконавцям, а що — новим іменам?

— Я дивлюся на це як на хімічний процес каталізації. Можливо, кожен з артистів, які отримують премії, став би і так популярним свого часу. Але премія — це інструмент, який прискорює події. У світовій індустрії розваг тренд премій почався в США більше 90 років тому з Оскара, потім в кінці 1950-х був підхоплений Греммі і далі поширився по всьому світу і на всі сфери. Це потужний каталізатор зростання популярності. При певних обставинах отримання премії може скоротити шлях артиста до слави з декількох років до декількох місяців.

— YUNA часто прогнозує тренди і першої нагороджує музикантів-початківців, які після стають зірками. Хто з номінантів YUNA 2021 має всі шанси в найближчі роки зібрати київський Палац Спорту?

— Дійсно, мені приємно бачити, що ті артисти, які вигравали нагороду YUNA Відкриття року, зараз серед топів всієї сцени або лідери своїх ніш: The HARDKISS, ONUKA, KAZKA, ALEKSEEV, Jerry Heil… З номінантів і переможців нинішнього року я бачу в найближчі роки в Палаці Спорту Артема Пивоварова. Той же рівень по зубам гурту TVORCHI, якщо він, отримавши великий аванс від нашого журі, не зазнається і продовжить працювати над собою.

The HARDKISS отримали п'ять нагород Yuna 2021 (Фото: @Yuna)
The HARDKISS отримали п'ять нагород Yuna 2021 / Фото: @Yuna

Віталій Дроздов, генпродюсер радіохолдингу ТАВР-Медіа

Віталій Дроздов

Генпродюсер радіохолдингу ТАВР-Медіа

— 2011 VS 2021 — як змінилася українська музика за останнє десятиліття?

— Найголовніша зміна: український артист знайшов українського слухача. Якщо в 2000-і ще спостерігався комплекс неповноцінності по відношенню до українських артистів (мовляв, головні артисти в Москві, а у нас тут непогані, але маленькі, «містечкові» і не такі яскраві), то за останнє десятиліття ситуація розвернулася на 180 градусів. Українські артисти збирають найвищі рейтинги — чи то в радіоротаціях або передачах про світське життя. Сьогодні складно сперечатися з тим, що фокус культурного і музичного інтересу українського обивателя явно змістився з Москви до Києва, до наших артистів. Так і повинно бути в здоровій культурі.

З інших змін зазначу падіння інтересу українського слухача до традиційних «совкових» жанрів: шансону і естради на фоні росту інтересу до загальноєвропейських жанрів: rock, dance, urban, indie pop. Особливо хочу відзначити найпотужніший тренд останніх п’яти-семи років: інтерес до рок-музиці (всіх часів і народів) вивів цей раніше досить маргінальний і нішевий жанр у мейнстрім і зробив його масово популярним.

Згідно з дослідженнями ТАВР-Медіа, більшість українських чоловіків зізнається в любові до рок-музики. 10 років тому про таке можна було тільки мріяти. Сталося це, на мій погляд, завдяки новим фестивалям, які народилися в останнє десятиліття, завдяки успішним рок-артистам, якій продемонстрували світовий творчий рівень (від The HARDKISS та БЕZ Обмежень до SINOPTIK, О.Torvald і Stoned Jesus).

— Яких музикантів і виконавців можете виділити серед тих, хто голосно зазвучав за цей час?

— Не думаю, що жанр короткої статті дозволить згадати всіх значущих артистів, але ось деякі з тих, старт активної кар'єри яких припав на 2010-ті: The HARDKISS, MONATIK, Макс Барських, alyona alyona, Оля Полякова, Время и Стекло, ONUKA, LOBODA, KAZKA, Іван Дорн, Олег Винник, DZIDZIO, Артем Пивоваров, NK, Антитiла, Alina Pash, ALEKSEEV, Грибы, Jamala, MOZGI, The Maneken, Pianoбой, БЕZ Обмежень, Ірина Федишин, Сергій Бабкін, ДахаБраха.

— Який вплив на ринок зробили квоти і «українізація» музичної індустрії?

— Я думаю, свою справу закон зробив, але це лише складова частина успіху сучасної української музики.

ДахаБраха (Фото: @ DakhaBrakha / Facebook)
ДахаБраха / Фото: @ DakhaBrakha / Facebook

Олексій Бондаренко, головний редактор LiRoom, оглядач Suspilne.media

Олексій Бондаренко

Головний редактор LiRoom, оглядач Suspilne.media

— Які нові жанри і напрямки в українській музичній індустрії з’явилися за останні 10 років? А які вижили себе?

— Мені здається, що українська музична індустрія наслідує світову. Не можу сказати, що ми народили якісь власні жанри, хоча є певні категорії, які тут розвиваються активніше і у власному напрямку. Наприклад, World Music і суміш театру з музикою. Ними насамперед займаються проекти театру Дах — ДахаБраха і Dakh Daughters. Також Україна завдяки групам Stoned Jesus і JINJER зайняла свої позиції в стонері і металі. Досить цікава українська фольктроніка в найширшому її розумінні. Від одеського діджея CJPlus до екперіментів YUKO і численних менш відомих артистів — ця музика точно має унікальний колорит.

З тих, що вже не так актуальні, я б назвав поп-рок, який в нульових йшов поруч із російським роком в Україні. Групи, які тоді намагалися записувати в ру-рок (наприклад, ВВ і ОЕ) на щастя знайшли себе в Україні, але сам жанр відчувається застарілим. Хоча це в основному стосується кризи форматної рок-музики в світі. Вона шукає себе і все не може знайти. Власне, тому і з’являються постійні суперечки і непорозуміння з тим, кого сьогодні можна або не можна вважати рок-групою, і наскільки БEZ Обмежень, Pianoбой і The HARDKISS — це справжній рок.

— Яких музикантів і виконавців можете виділити серед тих, хто голосно зазвучав за цей час?

— Мій фаворит — група Vivienne Mort. Я вважаю, що вони роблять абсолютно геніальну музику і примудряються знаходитися на стику андеграунду, важкої музики і поп-музики. Також це Курган і Агрегат — справжній голос неміської України. Звичайно, ДахаБраха і Stoned Jesus. Не можна ігнорувати alyona alyona. Ну і моя персональна guilty pleasure — Жадан і Собаки.

— Нова українська музика — що це?

— Це все, що виходить в новій Україні. Мені здається, що після 2014 року цей термін ще й отримує певну політичну конотацію. Новою українською музикою хочеться називати артистів, що мають чітку позицію, принаймні по базових питаннях, які зараз стоять перед українцями. Перш за все йдеться про ставлення до Росії, роботу на російському ринку і цільову аудиторію.

— На вашу думку, яке майбутнє чекає українську музичну індустрію, враховуючи соціокультурний контекст, а також карантинні реалії?

— Чесно кажучи, майбутнє поки безрадісне. Карантин продемонстрував, що українська музична індустрія абсолютно не здатна домовлятися з проблемних питань. Я два роки стежу за тим, як учасники індустрії в момент кризи тільки сваряться і руйнують все на своєму шляху. Також не відбувається буму нових якісних артистів, незважаючи на те, що немає концертів. У той же час на нас тисне російський ринок, а стрімінг-сервіси не йдуть на контакт. Все це досить тривожні сигнали. Хотілося б вірити у краще, але поки не виходить.

Vivienne Mort (Фото: @Kirai Gigs)
Vivienne Mort / Фото: @Kirai Gigs

Нателла Чхартішвілі-Зацаринна, генпродюсер телеканалів М1 і М2

Нателла Чхартішвілі-Зацаринна

Генпродюсер телеканалів М1 і М2

— Сучасна українська музика — як би ви її описали?

— Мене тішить те, що першість серед трендів в українській музиці, незважаючи на час, зберігається за мелодійністю: у хітів як і раніше є яскрава, характерна, впізнавана мелодія. В аранжуваннях використовуються унікальні інструменти, щоб звук був особливим. Щодо вокалу — зараз, як мені здається, навіть моветон співати «на все горло». Успіх полягає в умінні артиста подати себе і конкретну пісню. Ми бачимо це на прикладі нашого конкурсу Хіт-Конвеєр: вистрілюють ті, хто відчуває власний стиль і відмінні від інших риси.

— Яких музикантів і виконавців можете виділити серед тих, хто голосно зазвучав за цей час?

— Виділила б тих, хто зараз перебуває в так званому топ-сегменті. Не дарма ж вони там! Вся справа в шаленій роботі на результат. Бажаю їм не втратити свою актуальність через 10 років і продовжувати йти в ногу з часом. Хоча мені хотілося б, щоб імен там ставало тільки більше, адже так цікавіше!

— Який вплив на ринок зробили квоти і «українізація» музичної індустрії? Як ви оцінюєте результати?

— Саме слово «квоти» зараз отримало негативну конотацію. Мовляв, хочеш звучати — роби необхідний формат… Хотілося б, щоб творчість була щирою, а не по необхідності. Є, безумовно, артисти, яких це нововведення тільки розкрило для масового слухача. Перейшовши на українську, вони стали більш затребуваними.

Редактор: Юлія Найденко
Показати ще новини
Радіо НВ
X