Між розкішшю і смутком. Рецензія на шпигунський трилер з Дженніфер Лоуренс - Червоний горобець

1 березня 2018, 11:16

В український прокат виходить фільм "Червоний горобець" - шпигунський трилер шанованого американського режисера Френсіса Лоуренса. Його майже можна назвати візіонером - популярне слово, що позначає захоплення постановника візуальною стороною розповіді.

Лоуренс зняв три частини Голодних ігор, так що зі своєю головною актрисою він добре знайомий. До цього режисер заробляв містикою (Костянтин: Повелитель пітьми) і фантастикою (Я - легенда). Як видно, Червоний горобець - перший вихід Лоуренса в жанрі шпигунського трилера. У цьому фільмі відбилися і його любов до красивої картинки, і його ж недосвідченість у жанрі.

Відео дня

Сюжет

Наш час. Москва. Дженніфер Лоуренс в ролі прими-балерини Великого театру Домініки Єгорової залишає хронічно хвору маму в квартирі і біжить на спектакль. Дають Жар-птицю Стравінського. В одній із найбільш драматичних сцен вистави Домініка невдало падає і ламає гомілку.

Приблизно в цей же час десь на московській вулиці американський шпигун Неш потрапляє в халепу: під час запланованої зустрічі з російським інформатором несподівано з'являються менти. Щоб дати піти напарнику, благородний Неш відволікає всю увагу на себе. Він встигає добігти до американського посольства, але, по-перше, розсекречується, а, по-друге, дає побічно зрозуміти російським спецслужбам, що інформатор у нього не з простих. Спецслужби тепер будуть його посилено шукати.

Знову Єгорова. З такою травмою шлях назад на сцену їй заборонений. Квартиру і мамину доглядальницю забезпечувало керівництво Великого театру. Немає балету - немає квартири і належного догляду за мамою. Але зате в Домініки є дядько Іван. Зі спецслужб. Совісті у Івана немає, тому він пропонує своїй племінниці пройти короткий курс навчання у так званій "Школі горобців" - таємній установі, де готують особливий вид шпигунів. Вони добувають інформацію не вбивствами, а через ліжко.

Робити Домініці нічого, і вона погоджується. Пройшовши курс молодого бійця і продемонструвавши серйозний талант по частині зваблення, колишня балерина приступає до свого першого завдання: вийти на Неша і через нього дізнатися ім'я того самого високопоставленого інформатора.

Сценарій і драматургія

З одного боку може здатися дивним сам факт існування фільму Червоний горобець. Дійсно, хто вкладе у виробництво оригінальної (яка не базується на коміксах), з дорослим рейтингом (багато оголення), похмурої (шпигунський трилер, все-таки), що триває майже дві з половиною години стрічки, 69 мільйонів доларів? Відповідь відома: американський медіамагнат Пітер Чернін.

У послужному списку продюсера робота над сучасною трилогією Планета мавп, за що йому варто сказати спасибі і, наприклад, над фільмом Результат: Царі та боги, за що дякувати йому точно не варто.

Наявність великої кількості грошей і мінімальної кількості обмежень не завжди йде на користь. Це якщо повернутися до картини Червоний горобець. Френсіс Лоуренс спробував зняти масштабний, старомодний шпигунський фільм. Теми обрані теж сміливі: природа бажання і його зв'язок з владою. Але режисерові явно зрадило відчуття міри і просто не вистачило досвіду для такої історії.

poster
Дайджест головних новин
Безкоштовна email-розсилка лише відбірних матеріалів від редакторів НВ
Розсилка відправляється з понеділка по п'ятницю

Фільм Червоний горобець затягнутий. І справа тут не в хронометражі. Все-таки для такої неспішної і густонаселеної історії дві години двадцять хвилин не вирок, але повна відсутність напруги й інтриги зіпсує і півторагодинний трилер. Заради справедливості варто сказати, що винен не тільки режисер, але й сценарист Джастін Хейс. У його послужному списку фільми Ліки від здоров'я і Самотній рейнджер. Їх навряд можна назвати зразками лаконічності та стриманості.

При цьому історія, розказана в Червоному горобці, відмінно працює на рівні сюжетної зав'язки. Балерина, яка в результаті інтриг втратила можливості танцювати, стає шпигункою і закохується в свого американського колегу. Але, як і головна героїня балету Жар-птиця, вона стає і щастям, і прокляттям для кожного, хто наважиться заволодіти нею.

На рівні реалізації сценарій Червоного горобця постійно хоче вислизнути від свого режисера. А в умовах розгонистого хронометражу і відсутності інтриги увага постійно відволікається на сюжетні нестиковки і непорозуміння.

Картинка

На допомогу тут приходить бажання Френсіса Лоуренса зробити красиво. Прекрасно розуміючи, в якій епосі знаходяться кращі зразки жанру, він ігнорує сучасність і поміщає своїх героїв в декорації минулого. Радянського, європейського, "црушного".

Серед іншого тут: інтер'єр квартири Домініки Єгорової, виконаний у стилі багатого "совка", аналогові телефони, "Школа горобців", у якій явно не чули про те, що на дворі двадцять перше століття, старий Будапешт і кабінети агентів ЦРУ.

Окремо варто згадати, що уявлення про росіян в Голлівуді залишається таким, що безумовно принесе глядачеві море задоволення. Кабінети начальників, будівлі спецслужб, ресторани і готелі в Червоному горобці - це гримуча суміш із царської розкоші та радянського конструктивізму. Красиво і дико одночасно.

Актори

Останню фразу можна сказати і про акторів. Схожий на рептилію Джеремі Айронс в ролі генерала Корчного, Кіаран Хайндс в ролі полковника Зюганова, про Шарлотту Ремплінг варто згадати, що її героїню звуть Матрона, а бельгійця Маттіаса Шонартса явно взяли за схожість з Путіним. За ними цікаво й кумедно спостерігати, але це точно не той ефект, на який розраховували творці фільму.

Що стосується головного дуету, то Джоел Едгертон ходить всю дорогу з одним виразом обличчя, але тут проблема не в актора. Спецагент по імені Неш хто завгодно, але точно не шпигун. Він міг би бути відповідальним солдатом з великим серцем. Приблизно те саме відбувається і з Дженніфер Лоуренс: вона не балерина і не шпигун. Тому й хімії між персонажами немає.

З іншого боку, що Лоуренс, що Едгертон - талановиті актори, і на них просто приємно дивитися. Особливо враховуючи, що ходять вони деяку частину фільму напівголі.

Червоний горобець - вердикт НВ

6/10

У режисера Френсіса Лоуренса, продюсера Пітера Черніна, актриси Дженніфер Лоуренс та інших вийшов дуже дивний фільм. Він абсолютно не працює як шпигунський трилер. Причому це не той випадок, коли щось пішло не так. Видно, що тут нічого не вийшло б із самого початку. Що дає привід заспокоїтися, розслабитися і насолоджуватися тим, що залишилося: картинкою, "російською дійсністю" та акторами.

Червоний горобець

Red Sparrow

шпигунський трилер

2018 рік

США

Режисер - Френсіс Лоуренс

У головних ролях: Дженніфер Лоуренс, Джоел Едгертон, Джеремі Айронс, Маттіас Шонартс, Кіаран Хайндс, Шарлотта Ремплінг, Сергій Полунін, Джоелі Річардсон, Мері-Луїз Паркер та інші.

Справа сміливих. Рецензія на новий фільм Стівена Спілберга - Секретне досьє
Від кращого до гіршого. Критики склали рейтинг всіх фільмів-лауреатів Оскара за історію кінопремії

Слідкуйте за найцікавішими новинами з розділу НВ STYLE в Facebook

Показати ще новини
Радіо НВ
X