Міфологія хаосу. Рецензія на фільм Сергія Лозниці Донбас

18 жовтня 2018, 10:05

В український прокат виходить стрічка Донбас - четверта художня робота режисера Сергія Лозниці. Якщо порівнювати з трьома попередніми, то Донбас своєю структурою і механікою написання сценарію трохи нагадує художній дебют Лозниці – трагічне роуд-муві Щастя моє.

Тут теж всі мікросюжети, які й складають фільм, засновані на реальних історіях. Та й погляд режисера на все, що відбувається, відсторонено трагічний, хоч то тут, то там нервовий смішок вирватися у глядача й може.

Відео дня

Фільм брав участь в Особливому погляді Каннського кінофестивалю, де вміння Лозниці спритно диригувати великою кількістю сюжетів оцінили нагородою за найкращу режисуру.

1. Сюжет

Не сюжет, а сюжети. Чортова дюжина історій розповідаються одна за одною, якщо і перетинаючись, то по дотичній. Глобальний перетин тут все-таки один – Донбас, наїжачений своєю і чужою зброєю між Україною і чимось ще незвіданим і страшним.

2. Сценарій і драматургія

Фільм, що працює як досконалий механізм, легко запідозрити в необ'єктивності: дійсно, Лозниця показує бік умовних повстанців і його камера практично не перетинає українські блокпости. Історії тут хоч і різні, від крадіжки пайків до вимагання грошей, від людей, що ховаються під землею, до масових вбивств, але об'єднує їх одне – кошмар війни, несправедливості, дурості, жорстокості.

Але це тільки перший поверховий погляд – пастка, в яку може потрапити загіпнотизований танцем абсурду глядач. Лозниця ж відкриває віконце в пекло, яке прийшло на зміну порядку. Територія, що завжди вважалася специфічною, за лічені місяці розпрощалася з соціальним і занурилася в анархію, де, незважаючи на наявність нібито командирів, всім правлять жорстокий випадок і розбій. Шлях від порядку до анархії був пройдений дуже швидко. Це важливо пам'ятати.

Лозниця не оступається жодного разу, підтримує темп і чітку структуру фільму. Все це в підсумку складається в своєрідну карту хаосу, де кожен крок може стати останнім. Покірливі мирні жителі, що як завжди прагнуть спокою, напівбожевільні пасіонарії, підозріло професійні солдати, актори для російського ТБ – Лозниця проходиться по всіх обов'язкових учасниках гібридної війни, але не скочується в документальність, в новинні зведення. Режисер залишаючись на боці художнього кіно, створює пост-українську міфологію регіону.

3. Картинка і актори

Гармонійна, безшовна подача об'єднує всі дійові особи в єдиний хор, який проти своєї волі розкриває свої таємниці. У кожного тут своє місце і час вступу. Будь то горда жінка похилого віку в бомбосховищі або її істерична, бикувата дочка, що сито почувається при новій владі – кожен епізодик фільму запам'ятовується завдяки правильному кастингу і чіткому промальовуванню персонажів.

Вибрана пора року – зима – рання весна, служить відмінним фоном: бруд, сніг, сльота, холод, відсутність зелені додають драматизму. Та й починалося все не в дуже приємну пору року і не тільки на Донбасі. Другий Майдан стався пізно восени, продовжився взимку, чітко прив'язавши початок війни до холоду.

poster
Дайджест головних новин
Безкоштовна email-розсилка лише відбірних матеріалів від редакторів НВ
Розсилка відправляється з понеділка по п'ятницю

Головний оператор румунської Нової хвилі і улюблений оператор Лозниці – Олег Муту впевнено фіксує реальність, малюючи велику картину, що складається з облич, характерів, людей, в нещастя або жахливі вчинки яких віриш.

Документаліст за умовно першою освітою (прославився режисер саме своїми неігровими роботами) Лозниця надихає не репортажною зйомкою, а кустарними відео, знятими очевидцями на свої мобільні телефони. Що зовсім розмиває дистанцію між учасниками сумних подій і глядачем.

9/10 – вердикт НВ

Фільм Донбас – безумовно документ епохи. У нас через багато років зокрема за ним будуть згадувати події минулого. Згадувати не тільки певні факти: за ними є більш достовірні документальні джерела, а й те наскільки тонка плівка між порядком і пеклом на землі, де босхінаського виду чорти трансформують реальність під себе.

Донбас

Військова драма

2018 рік

Україна, ФРН, Франція, Румунія, Нідерланди

Режисер – Сергій Лозниця

У головних ролях: Тамара Яценко, Олеся Жураковська, Георгій Делієв, Ніна Антонова, Віктор Алдошин, Наталія Бузько та інші.

Читайте також:

Терапевтичний ефект. 7 причин подивитися фільм Донбас Сергія Лозниці

Показати ще новини
Радіо НВ
X