«Ми з Донецька — Тю! Брешете!» Історія фольклорного гурту, що знайомить із щедрівками та колядками Донбасу всю Україну
Напередодні різдвяних свят НВ поговорив з учасницями фольклорного гурту Дивина, що переїхали з Донецька до Києва в 2014 році і знайомлять всю Україну з колядками та щедрівками Донбасу.
Фольклорний гурт Дивина переїхав до Києва з Донецька у 2014 році. Свого часу його разом із ученицями заснувала етномузиколог Олена Тюрикова, розповідає учасниця гурту Серафима Сокольвак:
— У 6 років мама мене віддала до Олени Віталіївни — співати фольклор. Це було в Дитячій музичній школі № 2 Петрівського району міста Донецька. Декілька років ці діти, і я разом з ними, співали колядки, щедрівки, веснянки і не тільки — ми вивчали фольклор. Це було непопулярно, всі так мені казали — «господи, чим ти займаєшся?». А мені подобалося.
А через кілька років уже випускниці школи разом із Оленою Віталіївною заснували сам фольклорний гурт Дивина:
— Потім, коли це все сталося, я перша з дівчат переїхала. Ми виїхали ще в кінці квітня 2014 року. Чоловік мене «дьорнув» звідти, його батьки сказали: «Виїжджайте, тому що там загострення політичної ситуації». І ми виїхали. Я білугою ревіла, квітень-травень не могла знайти роботу. Коли я приходила влаштовуватися на роботу, і там чули «Донецька музична академія», мені автоматично казали «передзвонимо».
Керівниця гурту Юлія Куліненко виїхала з Донецька у липні 2014-го:
— Було психологічно важко, ти там співав, і спів тебе якось підтримував. Ти співав «у стіл», вчили пісні «в стіл», нікому не показували, але це психологічно тримало. Потім, коли керівник вивезла родину до Томська, де вона народилася, тут, у Києві, було вже психологічно важко без цих пісень, без цього фольклору, бо це для нас вже як жіночий клуб.

Серафима Сокольвак та Юлія Куліненко розповідають мені, як вони починали нове життя в Києві:
— Перший раз зібралися ми з Юлією символічно, — говорить Серафима, — Цікаво, що ми вдвох, таким самим дуетом співали на Майдані незалежності 24 серпня. Якось так співпало, вона каже: «Святковий день — пішли, люди будуть дивитися, слухати». Ми встали, почали співати, багато хто підходив — «Дівчата, напевно, Західна Україна? Звідки ви?». Ми стоїмо, переглядаємося…
— «Ні, — кажемо, — ми зі сходу», — долучається до розмови Юлія. — «А звідки зі сходу?» — «З Донецька». — «Тю! Брешете!».
— Шок! Одна жінка стояла, слухала — «Щось ми не зрозуміли… Брешуть, мабуть, дівчата».
— Потім підходить і говорить: «Співайте далі. Співайте, не мовчіть».
Жінки почали шукати колишніх учасниць гурту, і виявилося, що багато хто переїхав у Київ. Так, вже в листопаді Дивина дала перший концерт в столиці в межах фестивалю.
— До 2014 року у Дивини більше було завдання показати фольклор з різних регіонів країни, показати його на Донбасі. Людям було цікаво. Ми часто виступали і на радіо, і в університетах, і на фестивалях (у нас багато різних фестивалів проводилося). Після 2014 року ми переїхали до Києва і вирішили, що наше покликання — показувати Донбас, бо в нас про нього більша частина репертуару, — ділиться керівниця Дивини.

Дивина співає колядки та щедрівки Донеччини, які записала у збірці їхня засновниця Олена Тюрикова, розповідає Серафима.
— Частіше ми намагаємося по записах вчити і «знімати» манеру [виконання] саме так, як співається в цьому селі.
Є вірування, що на Щедрий вечір — Старий Новий рік — тварини і рослини здобувають дар мовлення і можуть поскаржитися вищим силам, якщо люди погано з ними себе поводили:
— Сюжет «В пана, в пана собака п’яна» про те, що вони [рослини та тварини, — Ред.] вміють і розмовляти, і співати, і жартувати, і з господаря сміятися. <…> До речі, це пісня від переселенки з Кремінної.
— О! То це прямо наші краї, у нас там дача залишилася… Замінована. Зараз туди ніхто намагається не ходити.

— «Сюрпризик»… Поїхали? — говорить Юлія, і вони разом із Серафимою починають співати:
А в пана-пана собака п’яна.
Щедрий вечір!
Лежить на возу, бреше на козу!
Щедрий вечір!
Лежить на санях в червоних штанях!
Щедрий вечір!
І люльку курить і пана дурить!
Щедрий вечір!
Штани красніють діти радіють!
Щедрий вечір!