Відлуння війни. Рецензія на фільм жахів Людина-невидимка

1 березня 2020, 09:35

В український прокат вийшов фільм Людина-невидимка — новий хоррор про старе: в основі сценарію картини лежить однойменний роман Герберта Веллса 1897 року і однойменна стрічка 1933 року.

НВ
Фото: НВ

Проте проблематика фільму режисера Лі Воннелла сучасна і підхід теж старовиною не віддає. У центрі історії тут молода жінка, зіграна чудовою Елізабет Мосс, та її відчайдушні спроби скинути з себе ярмо стосунків з жорстоким соціопатом і за сумісництвом геніальним вченим.

Відео дня

Результат місцями вражає, місцями, на жаль, розчаровує.

1. Сюжет

Наші дні. Величезний маєток зі скла і бетону на березі океану. Десь в його надрах знаходиться спальня, де сплять чоловік і жінка. Рівно о третій сорок ранку жінка відкриває очі, тихенько прибирає чоловічу руку зі своєї талії, дістає з-під матраца снодійне і ховає його в заздалегідь зібрану спортивну сумку.

Видно, що вона все спланувала: камера в спальні повернена вбік, інші відключені, сестра повинна під'їхати на машині й забрати її посеред нічного лісу. Залишилося перелізти через високий бетонний паркан і далі - довгоочікувана свобода.

Практично все відбувається відповідно до плану, але втікачка з дому садиста — свого колишнього, жінка, яку звуть Сесилія, все одно не відчуває себе в безпеці. Не допомагає навіть охорона у вигляді м’язистого друга-поліцейського. Не допомагає і новина про самогубство мучителя: Сесилія переконана, що той знайшов спосіб стати невидимим, інсценував свою смерть і продовжує знущатися над нею в образі живої примари.

Кадр з фільму
Фото: Кадр з фільму

2. Сценарій і драматургія

За законом жанру їй ніхто не вірить. На захист родичів і друзів важливо відзначити, що Сесилія змучена морально і в стресових ситуаціях виглядає досить шалено. Окреме спасибі Елізабет Мосс, яка чарівно й надзвичайно талановито зображує персонажів з нестабільною психікою.

Варто також згадати, що фільм Людина-невидимка колись мав стати частиною Темного всесвіту Universal Pictures, а головну роль в ньому повинен був зіграти Джонні Депп. Першою ластівкою цього всесвіту був фільм Мумія 2017 року — фантастичний екшн з Томом Крузом, що провалився в прокаті й не сподобався нікому. Тоді ж, у 2017-му, Темний всесвіт офіційно припинив своє існування.

І новий Людина-невидимка не так уламок концепції, що не працювала, скільки продукт абсолютно іншої виробничої моделі. Серед його продюсерів значиться Джейсон Блум — гуру недорогих (5−20 млн доларів) і при цьому неймовірно цінних проектів (від страшного Астрала до важливого Чорний кланівець).

Його рука тут відчувається одразу: бюджет фільму всього 7 мільйонів, масштаб відповідно маленький, розмова при цьому серйозна.

Злий жарт з картиною зіграв трейлер, який розкрив практично весь сюжет. З іншого боку, нехай фільм в результаті й має вигляд контурної карти, що зв’язала раніше позначені сценарні точки, низка любовно припасених сюрпризів в ньому залишилася.

poster
Дайджест головних новин
Безкоштовна email-розсилка лише відбірних матеріалів від редакторів НВ
Розсилка відправляється з понеділка по п'ятницю

Проблема в тому, що не всі вони спрацьовують як слід.

Резонуюча з часом лінія з хлопцем-абьюзером якраз не дуже цікава через практично повну відсутність останнього. Принаймні, у видимому людському оку діапазоні. Цікаві тут травматичні наслідки відносин з ним, підкреслені завдяки жанру фантастичною історією про переслідувача-невидимку.

Таким чином, весь фільм — метафора цих наслідків, відлуння війни. Жертву, як це часто буває в таких випадках, всі намагаються заспокоїти й підбадьорити, але по-справжньому зрозуміти, через що вона пройшла, ніхто не поспішає. Спостерігаючи поведінку друзів і рідних Сесилії, спливає думка, що зробити це взагалі неможливо.

Тому, не знайшовши належної підтримки, жертва в Людині-невидимці сама стає агресором. Проблеми ж виникають у переходах між її станами. Режисер і за сумісництвом сценарист фільму Лі Воннелл хоч і набив руку в написанні хоррорів (Пила, Астрал) і навіть зняв один чудовий сай-фай (Апгрейд), але в такі психологічні глибини ще не відправлявся. Це видно.

У його фільмі все в порядку зі страхом, і з картинкою, і з акторами, але кілька ключових для стану Сесилії поворотів шиті білими нитками. І як єдине ціле стрічка працює важкувато.

Кадр з фільму
Фото: Кадр з фільму

3. Актори і картинка

Залишається спостерігати, боятися і співпереживати. Все ще непоганий набір. Мосс, як уже було сказано, чудова. Вона — тривожний вихор, навколо якого обертаються всі інші. При цьому іноді складається враження, що надмірний талант актриси переливається зі склянки фільму, що поступається йому в розмірах.

Зроблено це, напевно, навмисно: нас підводять до фіналу, і театральна гра Мосс нібито має виправдати фінальний поворот сюжетного гвинта. Але підсумкове враження він справляє, скоріше, незручне, ніж логічне.

Решта акторів намагаються і претензій до них нуль, але їхні ролі занадто другорядні, щоб запам’ятатися: основна боротьба тут розгортається між Сесилією та її примарою.

Злегка маніпулятивна музика англійця Бенджаміна Воллфіша нагадує про його ж роботи над Той, що біжить по лезу 2049 (це мінус). Холодні, просторі інтер'єри ідеально римуються з емоційною спустошеністю головної героїні (це плюс).

Кадр з фільму
Фото: Кадр з фільму

Людина-невидимка — вердикт НВ

7/10

Не секрет, що можливості хоррора виходять далеко за рамки скрімера (хоча іноді досить і цього). У випадку з фільмом Людина-невидимка цього якраз недостатньо. Він далекий від провалу, але й до чогось на сто відсотків вдалого так і не наблизився.

Воннелл спробував подружити роздуми про психологічний стан жертви аб’юзера з хоррором. Кілька разів оступився. Помпезно ж оформлений фінал, по-перше, незграбний і надуманий, а, по-друге, виглядає поганою звісткою: адже помста, як відомо, рішення сумнівне.

Людина-невидимка

The Invisible Man

2020 рік

США

Режисер — Лі Воннелл

У головних ролях: Елізабет Мосс, Олівер Джексон-Коен, Сторм Рейд, Елдіс Ходж, Гаррієт Дайер і інші.

Показати ще новини
Радіо НВ
X