Несмілива невизначеність. Рецензія на фільм Людина-мураха та Оса: Квантоманія

18 лютого, 09:56
Кадр з фільму Людина-мураха та Оса: Квантоманія (Фото:@The Walt Disney Studios)

Кадр з фільму Людина-мураха та Оса: Квантоманія (Фото:@The Walt Disney Studios)

В український прокат вийшов фільм Людина-мураха та Оса: Квантоманія — тридцять перша частина кіновсесвіту Marvel та, що головніше — перший фільм П’ятої фази популярної франшизи. Тобто перед нами щось на кшталт прологу до зовсім нової історії із зовсім новим головним поганцем — Канґом.

Непросте завдання — взяти глядача за руку та провести цим вступним шляхом — впало на тендітні плечі Людини-мурахи. І хоча чарівності йому та його сім'ї, як завжди, вистачає, а Канґ виявився дійсно інтригуючим злодієм, Квантоманія, на жаль, страждає від класичної «марвелівської» проблеми — несміливого, схематичного сюжету.

Відео дня

Сюжет

Після смерті Таноса та повернення з небуття половини людства Скотт Ленґ a.k.a. Людина-мураха пожинає плоди свого геройства. Роздає автографи, звичайно, що не працює, збирає аншлаги на читаннях своєї автобіографії. Його іноді плутають із Людиною-павуком, але скромний Ленґ не ображається.

Єдине, що його бентежить — донька-підліток Кессі, яка в черговий раз потрапляє до поліції через свою занадто запеклу боротьбу за справедливість. Скотт і так втратив багато часу із нею, коли після перемоги Таноса у битві за Ваканду зник на декілька років. Чоловік боїться, що донька піде по його стопах, потрапить за ґрати і вони втратять ще більше часу.

Та не того він боїться: Кессі успадкувала не тільки батькову тягу до протизаконної діяльності, а й дідівську геніальність. Разом із Генком Пімом вона побудувала пристрій, через який всю їхню сім'ю затягує у Квантовий вимір — величезний світ, схований серед елементарних частинок, під нашим.

Там знаходиться імперія Канґа Завойовника. І він давно чекає моменту, щоб повернутися «наверх» і продовжити нищити Мультивсесвіт. За допомогою Пімової частинки цей соціопат нарешті може досягнути своєї мети.

Виконання

Писати, що фільм Людина-мураха та Оса: Квантоманія вийшов не дуже вдалим, що він не досяг своїх цілей — насправді не зовсім приємно. І щоб відчути цей біль від втрачених можливостей, не обов’язково бути хардкорним фанатом Marvel.

Скот Ленґ (Пол Радд), так само як і Генк Пім (Майкл Дуглас), і трішечки згодом Джанет ван Дайн (Мішель Пфайффер), завжди підкорювали своєю чарівністю. Гоуп ван Дайн, тобто Оса (Еванджелін Ліллі), з моменту своєї появи була недописаною, але й вона також викликає симпатію. Не в останню чергу через те, що все це чудові актори. Плюс — їхні пригоди були огорнуті у невимушеність та легкий гумор попередніх фільмів.

Оскільки у Квантоманії їм всім дали більше екранного часу і вперше зібрали надовго разом, очікувалось, що й глядачам нарешті дадуть трішки більше розуміння характерів цих героїв. Піднімуть їх зі статусу чарівного жарту про зменшення/збільшення комах до звання повноцінних персонажів — людей. Та тут, як це часто буває у Marvel, від супергероїв тільки ім'я у назві.

Загадка романтичних стосунків Скота та Гоуп залишається нерозкритою (як і відсутність хімії між цими персонажами). Стосунки Скота та Кессі дуже непогано починаються: видно, наскільки батько переживає за доньку, наскільки вона є центром його всесвіту, але зробивши крок вперед, автори забувають, що зупинятися на ньому не треба. Чудовий Майкл Дуглас так і залишається в образі кумедного старого із кількома фокусами в рукаві. Чудова Мішель Пфайффер — єдиний персонаж з цієї колоритної сім'ї, за кого радісно: через свій 30-річний досвід перебування у Квантовому вимірі вона нарешті отримала більш-менш притомну частину екранного часу.

poster
Дайджест головних новин
Безкоштовна email-розсилка лише відбірних матеріалів від редакторів NV
Розсилка відправляється з понеділка по п'ятницю

Саме через панічний страх та занепокоєність Джанет ван Дайн ми розуміємо, що Канґ Завойовник не просто черговий марвелівський злодій на один фільм, а повноцінна загроза для існування всього живого і неживого.

І, як виявляється у процесі розгортання сюжету, — головна причина для існування фільму з назвою Квантоманія.

Як тільки вперше звучить ім'я Канґа, автори забивають на Людину-мураху і компанію і починають потихеньку готуватися до його появи. Після ж всю увагу на себе перетягує Джонатан Мейджорс (він грає Канґа Завойовника та всі інші варіанти цього персонажу).

Взагалі вперше нам показали і Мейджорса, і Канґа у фіналі першого сезону серіалу Локі: там цього персонажа звали Той Хто Залишається, і він слідкував за тим, щоб часова лінія залишалася в рамках, власне, однієї лінії. Тобто однієї реальності. Що дозволяло Тому Хто Залишається залишатися єдиним володарем таймлайну.

Після його смерті все пішло шкереберть: з’явилося безліч часових відхилень, альтернативних реальностей. І в кожній є своя версія Того, Хто Залишається, тобто Канґа, тобто геніального соціопата, який хоче, щоб весь мультивсесвіт палав. Для порівняння, якщо Танос мріяв влаштувати геноцид окремого всесвіту, то Канґ прагне зіштовхнути у війні всі світи.

Разом із тим як і Танос свого часу, Канґ — персонаж сповнений нюансів. Тут є що грати талановитому актору, і Мейджорс саме з таких. Єдине — треба звикнути до того, що Канґів буде багато: це буквально багатогранний поганець. Вб'єш одного — з’явиться ще декілька інших.

Саме через це сценаристом Квантоманії став Джефф Лавнесс — один з авторів головного путівника по Мультивсесвіту у попкультурі — Ріка і Морті. Лавнесс зміг привнести сюди трішки геніального хаосу, який царює у відомому мультсеріалі. Зокрема це стосується жителів Квантового виміру: тут є розмовляюча жижа, яка сумує, що в ній немає дірочок як в людей, істота із плазмовою пушкою замість голови, живі дома («А ваші хіба не живі?» — із здивованою ноткою запитує жижа у Кессі), Білл Мюррей, в якого людські частини тіла там, де треба, і так далі, і тому подібне. В якийсь момент герой Дугласа вчиться керувати біомеханічним летючим апаратом із черв’яками замість руля.

Все це виглядає чудово та, що головне, подано із гумором та легкістю. Та що не вдалося Джеффу Лавнессу та режисеру Пейтону Ріду — так це об'єднати всі ці сюжетні напрямки у єдиній сміливій не тільки своїми дизайнами історії. Як для фільма із назвою Людина-мураха та Оса, їхня картина сумно поверхова у дослідженні своїх головних героїв. Як для фільма із підзаголовком Квантоманія, вона трагічно не йде далі сюжетної формули Marvel, яку вони відпрацювали ще десять років тому і яка приблизно тоді ж і набридла. Як спроба представити нового поганця класу А — так — їхній фільм працює, але зроблено це занадто великою ціною.

На цьому фоні Доктор Стрендж у мультивсесвіті божевілля виглядає прикладом сміливості. А Квантоманія, на жаль, ближче до других Стражів галактики чи Тора: Любов і грім. Тобто приємно, але скільки ж можна одне й те саме?

6/10 — вердикт НВ

Фільм Людина-мураха та Оса: Квантоманія міг би бути та й взагалі попередньо розцінювався як новий початок після провальної Четвертої фази. І він ним став, тільки не так, як хотілося: це добрий старт для Канґа і Мейджорса та погане продовження для Скотта Ленґа і компанії.

Тому подивитися варто, щоб засвідчити народження нового Великого Поганця Marvel (квантові істоти також прикольні) але й очікувати вау-ефекту не треба.

  • Людина-мураха та Оса: Квантоманія
  • Ant-Man and the Wasp: Quantumania
  • 2023 рік
  • США
  • Режиссер — Пейтон Рід
  • У головних ролях: Пол Радд, Еванджелін Ліллі, Майкл Дуґлас, Мішель Пфайффер, Кетрін Ньютон, Джонатан Мейджорс та інші.
Показати ще новини
Радіо NV
X