Легенди Бахчисараю. Театр юного глядача в Києві презентує виставу за мотивами кримськотатарських народних казок
Легенди Бахчисараю — перша в Україні постановка на основі кримськотатарського фольклору. Репортерка НВ Саша Горчинська та фотограф Наталя Кравчук відвідали репетицію вистави та дізналися, що чекає на глядачів.
Четверо друзів — тесля, кравець, швець та знахар — пішки долають шлях від Судака до Бахчисарая, аби потрапити на місцевий базар та заробити там трохи грошей. Їм доводиться йти через ліс, відбиватися від диких звірів, ночувати в лощині, по черзі чергуючи біля багаття. Там на них чекають справжні пригоди…
Саме так починається кримськотатарська народна казка Подорожні. Це — одна з кількох історій, які лягли в основу вистави Легенди Бахчисараю від Київського академічного театру юного глядача на Липках. Її презентували 21 грудня, а до кінця 2021 року покажуть ще двічі — 22 та 26 грудня. А в січні та лютому 2022 року виставу планують давати регулярно — один-два рази на тиждень.
Завдяки Легендам Бахчисараю український театральний глядач вперше побачить на сцені виставу за мотивами кримськотатарських народних казок. І в цьому «є свій фльор», каже директор-художній керівник Театру юного глядача В’ячеслав Жила.
«Коли робиш щось вперше, це — відкриття. Кримськотатарські казки — це важливо з точки зору ідентифікації себе як однієї з невід'ємних частин культури України. І що швидше ми впустимо в себе цей тон, цю специфіку культури, то багатшими станемо від цього і духовно, і культурно», — розповідає В’ячеслав Жила в коментарі НВ.
Цю виставу називає «першою прем'єрою нової сторінки театру» — лише кілька місяців тому, у вересні 2021-го, Жила виграв у конкурсі на посаду директора-художнього керівника Театру юного глядача на Липках.
Для створення нової вистави вирішив запросити українського актора та режисера Ахтема Сеітаблаєва. Разом придумали формат: у виставі задіяні і актори трупи Театру юного глядача, і студенти Сеітаблаєва, які навчаються акторської майстерності на його курсі в Київському національному університеті культури і мистецтв.
«Вистава має певні приховані символи, і це — справжнє мистецтво. Значна увага приділяється хореографії, що дуже непросто, адже йдеться саме про кримськотатарські народні танці. Сам Ахтем — кримський татарин, проте актори, задіяні у постановці — ні, тож йому доводиться навчати їх», — розповідає В’ячеслав Жила.
Підбором казок та адаптацією їх до вистави Легенди Бахчисараю займався Ахтем Сеітаблаєв. За словами В’ячеслава Жили, він підійшов до цього з великою відповідальністю та любов’ю. В результаті, глядачам презентують філософську історію про вічні цінності.
«Ці казки розповідають про фундаментальні для кожної людини речі. Про те, що життя може бути наповнене сенсом, об'ємом і радістю, якщо ми розуміємо, що віддаючи, здобуваємо. Що наш вибір обов’язково призводить до певних наслідків. Та не завжди до поганих. Це — нагадування про відповідальність щодо свого власного вибору», — розповідає НВ Ахтем Сеітаблаєв. З ним спілкуємося у театральній залі, в перерві між репетиціями, за день до офіційної прем'єри.
Сеітаблаєв каже: питання, які постають в цій виставі — одночасно адресовані й дітям, і дорослим. З дитячою аудиторією, переконаний він, треба розмовляти «на дорослій території».
«Якщо кожен із нас згадає власне дитинство, ми зрозуміємо, що пам’ятаємо себе та події навколо приблизно з п’яти- або шестирічного віку. Проте часто дорослі забувають про це, вважаючи, що в діти в такому ранньому віці ще нічого не розуміють та не усвідомлюють. Та це — не так», — пояснює Ахтем Сеітаблаєв.
Для дорослої аудиторії Легенди Бахчисараю можуть стати приводом для роздумів: чи варті такі речі як статус, гроші й інші матеріальні блага того, аби забути про людей, яких любиш ти, і які люблять тебе — особливо якщо йдеться про любов власних дітей.
Ще одна історія з казки, яка лягла в основу вистави — про складнощі визнання батьками успіхів власних дітей.
«Чи може батько зруйнувати себе заздрощами по відношенню до свого власного сина, який став кращим за нього в його ж ремеслі? Ця історія показує, як такі заздрощі, виїдаючи зсередини, можуть зруйнувати родину та призводять до загибелі. І тільки наприкінці, коли батько вже покидає цей світ, до нього приходить усвідомлення, що саме він вчинив не так, — розповідає Ахтем Сеітаблаєв. — Ця історія — про те, що не треба заздрити власним дітям. Навпаки — потрібно радіти їхнім успіхам і тому, що вони — успішніші за нас. І вчасно зрозуміти, що діти — наше продовження».
Легенди Бахчисараю підходять для всієї сім'ї та розрахована на дітей віком від шести років. Творці вистави наголошують: важливо, щоб під час перегляду поряд із дітьми були дорослі, які допоможуть розтлумачити їм те, що відбувається на сцені.
