Драмтеатр у Маріуполі і не тільки. Які пам’ятки української культури постраждали через вторгнення Росії та куди повідомляти про них

11 жовтня, 20:14
Музей українських старожитностей Тарновського (Фото:Троханчук\wikipedia)

Музей українських старожитностей Тарновського (Фото:Троханчук\wikipedia)

Автор: Лілія Вітюк

Розповідаємо, які пам’ятки української культури та мистецтва постраждали внаслідок вторгнення російських загарбників.

Під час повномасштабної війни Росії проти України окупанти завдають шкоду не тільки життям людей, житловим будинкам та інфраструктурі міст, але і українському мистецтву.

Відео дня

У зв’язку з цим Міністр культури та інформаційної політики України Олександр Ткаченко звернувся до ЮНЕСКО з проханням позбавити Росію статусу члена ЮНЕСКО та позбавити країну-організатора 45-ї сесії Комітету всесвітньо спадщини.

НВ публікує список пам’яток культури, які постраждали внаслідок війни Росії проти України.

Культурні та освітні інституції Києва

10 жовтня росія завдала масованого ракетного удару по території України, внаслідок чого зазнали значних руйнувань об'єкти критичної інфраструктури в усіх регіонах. Внаслідок цього обстрілу у Києві загинуло 11 осіб, а поранення отримали мінімум 64 людини.

МКІП повідомили, що також пошкодження зазнали фасади, а також частково дахи та елементи інтер'єрів цілої низки культурних та освітніх інституцій:

  • Київський національний університет імені Тараса Шевченка (червоний корпус і жовтий корпус Інституту філології);
  • Наукова бібліотека імені Максимовича;
  • Інститут літератури НАН України;
  • Інститут археографії НАН України;
  • Національна філармонія;
  • Будинок Центральної ради, в якому розміщені Педагогічний музей України та Музей української революції 1917−1921 рр.

Червоний корпус КНУ ім. Шевченка після ракетного обстрілу Києва (Фото: МКІП)
Червоний корпус КНУ ім. Шевченка після ракетного обстрілу Києва / Фото: МКІП
Руйнування у жовтому корпусі КНУ ім. Шевченка (Фото: МКІП)
Руйнування у жовтому корпусі КНУ ім. Шевченка / Фото: МКІП

Постраждали також два музеї: Ханенків та Національний науково-природничий. У будівлях вибило вікна. тому для збереження експозицій їх необхідно терміново замінити. Для цього музеї потребують фінансової допомоги.

З музею Ханенків завчасно перемістили експозиції, щоб вони не постраждали (Фото: Музей Ханенків)
З музею Ханенків завчасно перемістили експозиції, щоб вони не постраждали / Фото: Музей Ханенків
У природничому музеї вибило 57 шибок (Фото: Національний науково-природничий музей НАН України)
У природничому музеї вибило 57 шибок / Фото: Національний науково-природничий музей НАН України

Святогірська лавра на Донеччині

Свято-Успенська Святогірська лавра — чоловічий монастир УПЦ (МП), розташований на території Святогірського історико-архітектурного заповідника. Це один із найважливіших храмів православної церкви. Під час окупації російські військові знищили декілька церков, пошкодили монастир, ікони, що там зберігалися, а також внаслідок їх атак постраждали монахи та мирні мешканці, які там переховувалися. Нещодавно поблизу монастиря виявили катівню, де окупанти знущалися над українцями.

Зруйнована окупантами Святогірська лавра на Донеччині (Фото: Evgen Honcharenko / EPA - EFE)
Зруйнована окупантами Святогірська лавра на Донеччині / Фото: Evgen Honcharenko / EPA - EFE
Святогірська лавра до окупації. 21 грудня 2021 року (Фото: Andriy Andrienko / AP)
Святогірська лавра до окупації. 21 грудня 2021 року / Фото: Andriy Andrienko / AP

Художній музей імені Архипа Куїнджі у Маріуполі

У Маріуполі внаслідок обстрілу російськими окупантами міста зруйновано будівлю Художнього музею імені Архипа Куїнджі. Там зберігались оригінали робіт українських художників Івана Айвазовського, Миколи Глущенка, Тетяни Яблонської, Михайла Дерегуса та інших. Оригіналів робіт Куїнджі на момент обстрілу в музеї не було.

Музей Куїнджі у Маріуполі до приходу
Музей Куїнджі у Маріуполі до приходу "русского міра" / Фото: Маріупольська міська рада

Музей Марії Примаченко

28 лютого російські окупанти спалили у смт Іванків (Київська область) історико-краєзнавчий музей, де зберігалися роботи відомої української народної художниці Марії Примаченко. Пізніше стало відомо, що місцеві жителі врятували роботи мисткині — вони встигли винести їх з палаючого приміщення та ховали у власних будинках.

poster
Дайджест головних новин
Безкоштовна email-розсилка лише відбірних матеріалів від редакторів НВ
Розсилка відправляється з понеділка по п'ятницю

Бабин Яр та Музей Голокосту

1 березня окупанти завдали чергового авіаудару по Києву. Ракетна атака була направлена на територію, на якій розташований меморіальний комплекс Бабин Яр. Під час його обстрілу російські війська пошкодили будівлю, де планувалось будівництво Музею Голокосту у Східній Європі.

«Оскільки розстріли у Бабиному Яру тривали з 1941 по 1943 роки, і там у різних місцях вбили від 70 до 100 тисяч людей, ми можемо розглядати всю площу урочища як територію Голокосту, яку не можна зачіпати, — повідомив директор Центру Просторових Технологій Максим Рохманійко.

Під час обстрілу Бабиного Яру окупанти пошкодили будівлю Музею Голокосту (Фото: пресслужба)
Під час обстрілу Бабиного Яру окупанти пошкодили будівлю Музею Голокосту / Фото: пресслужба

Храм Різдва Богородиці

7 березня на Житомирщині (с. В’язівка) окупантами була знищена дерев’яна церква Різдва Пресвятої Богородиці. Її побудували у 1862 році.

Зруйнована російськими окупантами церква Різдва Пресвятої Богородиці на Житомирщині (Фото: Ihor Dovbysh via Facebook)
Зруйнована російськими окупантами церква Різдва Пресвятої Богородиці на Житомирщині / Фото: Ihor Dovbysh via Facebook
Церква Різдва Пресвятої Богородиці на Житомирщині (Фото: Ihor Dovbysh via Facebook)
Церква Різдва Пресвятої Богородиці на Житомирщині / Фото: Ihor Dovbysh via Facebook

Будинок Слово

8 березня стало відомо, що під час обстрілів Харкова був пошкоджений легендарний будинок Слово.

Будинок Слово був побудований на околиці Харкова наприкінці 1920-х років кооперативом літераторів. Назва пов’язана з формою будинку — з висоти вона нагадує літеру «С». На початку 1930-х років туди заселили українських митців, які згодом стали представниками Розстріляного Відродження. Серед них — Микола Хвильовий, Іван Багряний, Михайло Яловий. Майже всі його жителі стали жертвами червоного терору: з 66 квартир будинку до 1938 року було репресовано мешканців 40-ка з них. Частина з них наклали на себе руки — першим з них став Хвильовий.

Будинок музею українських старожитностей Василя Тарновського

11 березня директор Чернігівського історичного музею Тарновського Сергій Лаєвський повідомив, що окупанти пошкодили будівлю музею, побудованого у 1902 році. Раніше він вистояв під обстрілами 1918 та 1919 роках та під час Другої світової війни.

Будинок Музею Українських старожитностей Василя Тарновського (Фото: Сергій Лаєвський via Facebook)
Будинок Музею Українських старожитностей Василя Тарновського / Фото: Сергій Лаєвський via Facebook
Будинок Музею Українських старожитностей Василя Тарновського (Фото: Сергій Лаєвський via Facebook)
Будинок Музею Українських старожитностей Василя Тарновського / Фото: Сергій Лаєвський via Facebook

Василь Тарновський — громадський і культурний діяч, аматор української старовини, меценат. Шанував Тараса Шевченка. допомагав київському часопису Київська старовина, Київському історичному музею, займався збереженням та упорядкуванням українських історичних та мистецьких творів і артефактів. На основі його надбань у Чернігові було створено музей на початку ХХ століття.

Музей українських старожитностей В. В. Тарновського (Фото: wikipedia)
Музей українських старожитностей В. В. Тарновського / Фото: wikipedia

Садиба Попова

У Василівському районі Запорізької області російські окупанти пограбували музей-садибу Попових. Ворожі війська навіть вкрали мармуровий унітаз часів графів Попових. Що цікаво, раніше його вже викрадали більшовики, але з часом експонат повернувся до музею.

Унітаз Попових, який викрали окупанти (Фото: twitter.com/Ukraineskyline)
Унітаз Попових, який викрали окупанти / Фото: twitter.com/Ukraineskyline

Садиба Попова — це відома пам’ятка архітектури 2-ї половини XIX століття, палацово-парковий ансамбль у Запорізькій області. Родина Попових володіла садибою і до Жовтневого перевороту 1917 року.

Василівський історико-архітектурний музей-заповідник Садиба Попова (Фото: Oleksandr Malyon\wikipedia)
Василівський історико-архітектурний музей-заповідник Садиба Попова / Фото: Oleksandr Malyon\wikipedia

Драматичний театр у Маріуполі

16 березня авіація окупантів розбомбила Драмтеатр у Маріуполі. Він був найбільшим укриттям для жителів міста, які втратили житло через військову атаку Росії на Україну. Пізніше стало відомо, що бомбосховище театру витримало і з нього почали виходити живі люди.

Драмтеатр Маріуполя після бомбардування 16.03.2022 (Фото: Донецька обласна військова адміністрація)
Драмтеатр Маріуполя після бомбардування 16.03.2022 / Фото: Донецька обласна військова адміністрація
Драматичний театр у Маріуполі до і після бомбардування росіянами (Фото: BBC)
Драматичний театр у Маріуполі до і після бомбардування росіянами / Фото: BBC

Донецький академічний обласний драматичний театр, що знаходився у Маріуполі, — один з найстаріших театрів Лівобережної України. Його було побудовано у 1956—1960 рр. за проєктом архітекторів О. Крилова та О. Малишенка.

Донецький академічний обласний драматичний театр (Фото: Mrpl.travel \ wikipedia)
Донецький академічний обласний драматичний театр / Фото: Mrpl.travel \ wikipedia

Куди повідомляти про зруйновані культурні пам’ятки

Спеціально для того, щоб фіксувати воєнні злочини окупантів проти української культури, Міністерство культури та ГО Регіональний центр прав людини створили платформу, де можна повідомляти про пошкодження та руйнування культурних пам’яток внаслідок вторгнення РФ.

Для того, щоб повідомити про такий злочин, потрібно зробити фото або відео пошкодженого об'єкта та заповнити анкету за посиланням.

Інші зафіксовані воєнні злочини можна переглянути тут.

Приклади воєнних злочинів

  • Пошкодження старовинних будівель (пам´яток архітектури), історичних кладовищ, пам’ятників, релігійних споруд, творів мистецтва, пам’яток природи, будівель закладів культури — театрів, музеїв, бібліотек тощо;
  • Руйнування археологічних об'єктів — курганів, валів давніх земляних укріплень, місць розкопок тощо;
  • Факти поранення/загибелі цивільних осіб внаслідок застосування сили та зброї окупантом при спробі пошкодження культурних об´єктів;
  • Захоплення майна, пограбування окупаційними силами музеїв, бібліотек та інших закладів культури.
Показати ще новини
Радіо НВ
X