В День українського кіно. Режисер Любомир Левицький назвав улюблені фільми, які варто подивитися кожному

10 вересня, 14:30
День українського кіно щорічно відзначається в другу суботу вересня. (Фото:пресслужба, кадри з фільмів, колаж НВ)

День українського кіно щорічно відзначається в другу суботу вересня. (Фото:пресслужба, кадри з фільмів, колаж НВ)

День українського кіно щорічно відзначається в другу суботу вересня. Цього року свято випадає на 10 вересня.

Любомир Левицький — український режисер відомий такими роботами, як Штольня, Тіні незабутих предків, Скажене весілля 3 та інших, поділився своїми топ-фільмами. До його підборки увійшли: Сторожова застава (режисер Юрій Ковальов), Мої думки тихі (режисер Антоній Лукіч) та Я працюю на цвинтарі (режисер Олексій Тараненко).

Відео дня

Любомир Левицький

український кінорежисер, сценарист, продюсер

Можу сказати, що Сторожова застава — це фільм, який мені сподобався саме із глядацького кіно. Він притягнув молоду аудиторію в кінотеатр. Це момент, коли поєднується історія Київської Русі із сучасним «сьогодні». Цей проєкт робив ставку на молоде покоління, що мені в ньому і сподобалось.

Те саме стосується і фільму Тіні незабутих предків — він зміг стати одним з перших комерційно успішних фільмів в Україні, який повернув з касових зборів свій бюджет назад. Тільки з кінотеатрів — і це дуже важливо. Тіні незабутих предків також розрахований на молодь фільм, в ньому поєднується наша міфологія і молодіжна сучасність. Цей фільм показав, що українське кіно може бути модним та виглядати круто і стильно.

Мої думки тихі — це приклад того, як некомерційне кіно без спецефектів може мати успіх, тому що сила українського кіно, а саме локального кіно на своєму ринку — в його впізнаваності. Впізнаваності характерів, локації, ситуації і так далі. Тобто в цьому фільмі Антоніо Лукич якраз робив ставку саме на впізнаваність — багато людей впізнали себе, свої відносини з рідними, саме так кіно спрацювало в цьому напрямку. Мої думки тихі є гарним референсом того, як робити прості історії, не витрачаючи величезні мільйони на кіно, і мати успіх.

Я працюю на цвинтарі — це фільм мого товариша, продюсера Артема Колюбава, який досить нестандартний в своєму форматі. Це якраз такий авторський режисерський проєкт, коли цікаво спостерігати за історією. Це той напрямок, де можна не витрачати великі кошти і зробити цікаву історію з нестандартного героя, тобто ми не беремо поліцейського чи бізнесмена, а просто показуємо чувака, який працює на цвинтарі. Цікаво подано з точки зору такого характера, мені дуже сподобалось. Скоро буде прем'єра, тому рекомендую глянути в кінотеатрах.

Редактор: Кіра Гіржева
Показати ще новини
Радіо НВ
X