Найкращі фестивальні фільми року. Топ-7 від генпродюсера ОМКФ Юлії Сінькевич
Фестивальне кіно – особливий напрям у кінематографі.
Ці картини одержують високу оцінку кінокритиків, ними захоплюються кінопрофесіонали, але подивитися ці фільми на великому екрані можна, як правило, тільки під час спеціальний кіноподій.
Генеральний продюсер Одеського міжнародного кінофестивалю Юлія Сінькевич щорічно відвідує усі найбільші кінофестивалі світу і дивиться прем'єри найкращих фестивальних фільмів. Багато з цих картин згодом демонструють в Україні, на Одеському кінофестивалі.
Спеціально для НВ Style Юлія Сінькевич вибрала сім найкращих фестивальних фільмів року, що минає, які обов'язково рекомендує до перегляду справжнім шанувальникам якісного кіно.
Холодна війна
Чорно-біла драматична стрічка польського режисера Павла Павліковського стала справжнім тріумфатором 2018 року. Прем'єра фільму відбулася на Каннському фестивалі, де Павліковського назвали найкращим режисером. На цьому успіх картини не закінчився – він тільки почався. Історія кохання диригента Віктора і молодої норовливої співачки Зули в післявоєнній Польщі зворушила Європейську кіноакадемію – фільм був відзначений одразу в чотирьох категоріях, зокрема як найкраща картина року. Холодна війна також увійшла в шорт-лист Оскара в номінації Найкращий фільм іноземною мовою.
Жінка на війні
Фільм Бенедикта Ерлінгссона відкривав 9-й ОМКФ. Особливо приємно, що до створення картини причетна Україна, адже Жінка на війні – це спільне виробництво Франції, Ісландії і нашої країни. Світова прем'єра фільму відбулася в Каннах у програмі Тиждень критики. Там картина удостоїлася нагороди SACD за музичне оформлення. Це історія про диригента хору Халле, яка пристрасно захищає навколишнє середовище. Вона бачить в алюмінієвому заводі загрозу для екології та перешкоджає його роботі. Життя активістки зміниться, коли вона отримає дозвіл на усиновлення маленької дівчинки з України. А на початку грудня з'явилася інформація, що легендарна Джоді Фостер стане режисером ремейка Жінки на війні і зіграє в ньому головну роль.
Рома
Світова прем'єра Роми Альфонсо Куарона, який виступив не тільки режисером, але й оператором, сценаристом і співпродюсером, відбулася на Венеціанському фестивалі у вересні 2018-го. Фільм брав участь в основній конкурсній програмі Венеціанського кінофестивалю і забрав головний приз - Золотого лева. До речі, Рома - єдиний фільм з мого ТОП-7, який не був показаний на Одеському міжнародному фестивалі.
Сюжет чорно-білої мексиканської стрічки розгортається на початку 70-х років у Мехіко. Це історія життя середньостатистичної сім'ї, переломним моментом у долі якої стають студентські заворушення 10 червня 1971 року - тоді демонстрантів розстріляли солдати.
Кришталь
Білоруський Кришталь запав у душу глядачам ОМКФ, завдяки чому здобув найвищу нагороду фестивалю – Гран-Прі. Дар'я Жук зняла фільм, який ностальгічно відгукнувся у багатьох через прекрасно передану атмосферу початку 90-х. Головна героїня Веля мріє виїхати з Мінська до США. Заради цього вона підробляє довідку з роботи і вказує в ній обраний навмання номер телефону. Тепер їй потрібно поїхати туди, де є цей телефон, і дочекатися дзвінка з консульства. Прем'єра Кришталю відбулася на Міжнародному кінофестивалі в Карлових Варах, де фільм брав участь у конкурсній програмі На Схід від Заходу.
Дівчина
Бельгійська драматична картина режисера Лукаса Донта вперше була показана в Каннах у програмі Особливий погляд. Це дуже зворушливий фільм про 15-річну Лару, яка мріє стати балериною. Вона народилася в тілі хлопчика, але всередині вона - жінка. Батько Лари всіляко допомагає їй втілити мрію в реальність. Порушена у фільмі тема гендерної ідентичності і її оформлення дали можливість Дівчині завоювати тільки в Каннах кілька нагород, зокрема Квір-Пальмову гілку, Золоту камеру за найкращий дебют і Приз ФІПРЕССІ, а журі програми Особливий погляд відзначило виконавця головної ролі Віктора Полстера як найкращого актора. Журі ОМКФ було солідарне з колегами і теж відзначило видатну роль актора.
Чоловік, який вбив Дон Кіхота
У секції Гала-прем'єри ОМКФ глядачам вдалося подивитися один з головних довгобудів кіно – фільм Террі Гілліама Чоловік, який вбив Дон Кіхота. Це проект завдовжки 20 років зйомок зі зміненим сценарієм, кастом і проблемами з продюсером, що по суті і відображено в сюжеті про рекламного режисера, який повернувся туди, де він колись зняв свій хіт про Дон Кіхота. Прем'єра картини відбулася в Каннах, де вона закривала фестиваль.
Людський потік
Визнаний найвпливовішим художником у світі, китаєць Ай Вейвей поєднує політичне і соціальне з творчістю. На 74-му Венеціанському кінофестивалі в 2017-му він дебютував як режисер з документальним фільмом Людський потік. Свій перший фільм він присвятив мігрантам, і це дуже зрозуміло - адже Ай Вейвей з 2011 року живе в Німеччині через політичні репресії, яких він зазнавав у рідній країні. Виходу фільму передувала виставка в данському музеї Kunsthal Charlottenborg, вікна якого заповнило безліч яскраво-помаранчевих рятувальних жилетів біженців. Ай Вейвей знімав свій кінодебют у 23-х країнах. Після прем'єри у Венеції в вересні 2017-го почалася тріумфальна хода картини світовими кінофестивалями. Режисерський дебют Ай Вейвея показали цього літа і на 9-му ОМКФ.
