Королі в супермаркеті: 5 книг про ціну та ціни
Майже у всіх книжках цього огляду описується бажання героїв знайти своє місце чи то в історії, а чи у ринковому сьогоденні, а також ціну, яку доводиться за це платити.
Причому мова може йти як про державних діячів – королів, царів чи гетьманів – так і художників-бунтарів та емігрантів. Насправді ж інтеграція у нове життя у пошуках чи то кращої долі, а чи старої доброї історії – це шлях насамперед до самого себе. Незалежно від того, в якому жанрі – автобіографічному чи загальносвітовому – він прокладений у наше сьогодення.
Український письменник Ігор Бондар-Терещенко зібрав для НВ STYLE п’ять книг у яких йдеться про те, якою ціною нам дається успіх.
Володимир Потульницький. Корона та ціна. - Л.: Наутілус, 2018
У надзвичайно цікавому дослідженні, якими славиться видавництво, що його видало, спеціалізуючись на знакових книжках непроминального зразка, ми дізнаємося про багато досі невідомих речей. Зокрема про те, як саме в контексті лицарської культури Середньовіччя постала Запорозька Січ, заснована нащадком Рюрика Дмитром Вишневецьким (Байдою), будучи однією з форм існування української державності. Про імперію Габсбургів на політичній авансцені Європи та історію Великого князівства Московського, Андрія Боголюбського та Всеволода Велике Гніздо, роль здобичників-варягів в утворенні давньоукраїнської княжої держави та про дві групи еліт за часу козаків та шляхти і можливість Третього Гетьманату. Таким чином, перед нами масштабне дослідження шляхів інтеграції української династичної історії у світову, а також династичні історії домінуючих націй (нормани, литовці, поляки, росіяни, австрійці) в середньовічну та ранньонову епоху. При цьому розкривається низка історичних парадоксів, заповнюються «білі плями» вітчизняної історії та руйнуються закоренілі стереотипи щодо «європейської» долі України. І все це на основі авторської методології з історіософського погляду, відродженої через 60 років заборон, завдяки якій – у світових категоріях - складається, нарешті, повна картина формування української державності.
Нина Воронель. Былое и дамы. – Х.: Фолио, 2018
За сюжетом цього роману, докторантка американського університету, пише книгу про найблискучішу жінку Європи XIX століття, а саме - Лу Андреас фон Саломе, в чиї тенета потрапило багато видатних чоловіків тієї епохи - Ніцше, Вагнер, Пауль Реє. Друга неординарна дама того часу була Мальвіда фон Мейзенбуг, а третя - Елізабет Ніцше (молодша сестри Фрідріха Ніцше). Історії цих трьох жінок були нерозривно пов'язані з життям і долею видатних чоловіків того періоду: Олександра Герцена, Миколи Огарьова, Ріхарда Вагнера, Ромена Роллана, Михайла Бакуніна, Фрідріха Ніцше, Зигмунда Фрейда. Перегукуючись назвою з герценівською мемуарною хронікою «Минуле і думи», роман відомої авторки переносить нас у той самий час, в ті ж обставини і середовище, знайомить ближче з найяскравішими особистостями, а також методами їх «обробки» жінками. «Лу покосилась через его плечо и с удивлением обнаружила, что он читает книгу на русском языке. – Что вы читаете? – невольно вырвалось у нее. – «Анну Каренину» Льва Толстого, - не отрываясь от книги, ответил сосед. – Это так увлекательно? – А вы что, не читали? – парень вперые поднял глаза на соседку. – И случилось обычное. – взгляд его застыл, как у рыбы, попавшейся на крючок. – Вы говорите по-русски? Как же вы тогда «Анну Каренину» не читали?»
Малевич. Автобіографічні записки 1918–1933. – К.: Родовід, 2017
Чергова важлива книжка про відомого художника-авангардиста – ще один крок до повернення його в українську культуру, з якої він насправді вийшов. Згадки про батьків і дитячі роки, юність і навчання, ранній футуризм і виставки «Бубнового валета» – всі три тексти, присутні у збірці, друкуються в Україні вперше. Це зокрема «Розділи з автобіографії художника» (1933), «Автобіографічні записи» (1918) «Автобіографічні нотатки» (1923-1925). Завдяки яскравим, щирим та відвертим спогадам, загальновідомі деталі біографії художника, який увійшов до історії авангарду своїм легендарним «Чорним квадратом», обростають «етнографічним» матеріалом. З урахуванням цього буде легше уявити, що майбутні авангардні композиції Малевича – це лише один з періодів його творчості, а оформленням футуристичних збірок Хлєбнікова і Кручоних поетична філософія українського художника не обмежується. Від символізму, модерну і примітивізму до динамічного, космічного і магнетичного супрематизму – саме такий шлях пройшов цей художник, архітектор, педагог і філософ, тож повернення до джерел його творчості наразі дуже важливе. Учень Миколи Мурашка і Миколи Пимоненка, художня поетика якого завжди ріднив його з Україною, а саме з Гоголем, таємничий мистець Казимир Малевич, нарешті, повноваго входить до історії наших стосунків із світовим авангардом.
Бертран Гобен. За лаштунками імперії Мюльє. – Х.: Фабула, 2018
Історія цієї родинної підприємницької групи, бізнес-імперію якої найчастіше ототожнюють з мережею гіпермаркетів «Ашан», справді дивна. Дійсно, чому ніхто з родини, маючи річний прибуток понад 36 мільярдів євро лише від мережі «Ашан», не включений до списку багатіїв «Forbes»? Автор цієї книги детально і аргументовано пояснює, мовляв, виявляється, що серед зіркових родичів немає людини, яка особисто володіла б усім багатством. Але родина - одна із найзаможніших у світі, ось чому перед нами справжня історія клану, який створив мережу гіпермаркетів «Ашан». Як сформувалася ця унікальна підприємницька структура, хто насправді грав в ній роль лідера, і що ховається за завісою таємничості, яка оточує реальне життя, діяльність і інтимну історію клану? Методи досягнення мети, які подобалися не всім - від укладення невигідної для партнера угоди до його примусу - були досить різні. Наприклад, сімейна лотерея, запрошення партнера в своє шале та інші «безневинні» бізнес-виверти, які родина Мюлье застосовувала для того, щоб збагатити і розширити свою імперію. І хоч на поверхні залишаються всього лише «успішні принципи менеджменту», але автор при більш глибокому аналізі виявляє основну причину успіху «Ашана» у зовсім іншій області, про що можна дізнатися, прочитавши його детективне розслідування.
Євген Лакінський. Мій Квебек. – К.: Нора-Друк, 2018
Свій довгий шлях з сонячної Одеси до засніженого Квебеку, що в Канаді, автор цієї захопливої книжки, порівнює з блуканням у снігову бурю в пошуках метро. Саме такий випадок стався з ним після еміграції з України у 2000 році, і допомогли вони із випадковим подорожнім самим собі лише завдяки спільному бажанню вирішити проблему. «Так і в імміграції, - переконують нас. - Ми шукаємо свій шлях, наче сліпі кошенята. Допомагаємо іншим таким, як ми, - і вони допомагають нам. А потім знаходимо своє місце у новій країні». Зі щирої та дотепної розповіді про людей, звичаї, кухню, музику і кіно Квебеку, також можна зрозуміти, як багато поєднує цей далекий край з Україною. З одного боку, Квебек - край із власною ідентичністю, традиціями, історією і діалектом, а його мешканці - окрема нація. З іншого боку, так само, як Україну свого часу не визнавали за самостійну державу, довгий час це край залишався у багатонаціональній спільноті, і лише 2006 року його окремішність визнав федеральний парламент Канади. Розповідаючи про своє повсякденне життя у Квебеку, автор книжки також знайомить нас з основними етапами розвитку цього краю, і зокрема «тихою революцією» 1960-х. Сам він свого часу так само зробив радикальний вибір на користь національної ідентичності, вивчивши для переїду в Канаду французьку, а не «міжнародну» англійську, в чому також вбачає спорідненість з українською ситуацією. «Імміграція з Британських островів тривала, - розповідає він про історію питання, - не-британських іммігрантів англіфікували, французькі школи заборонили у більшості провінцій, а франкоканадці все більше закривалися у своїй спільноті, щоб не асимілюватися».
