Пам’ять та Котячі світи Луїса Вейна. Головні кінопрем'єри тижня
Цього тижня в український прокат виходить призер Канського кінофестивалю 2021 року Пам’ять з Тільдою Свінтон, а також Котячі світи Луїса Вейна з Бенедиктом Камбербетчем.
Валерій Мирний
Крім того, на великих екранах можна буде подивитися еко-хорор з ПАР Остання з нас, картину з Джерардом Батлером Хороший, поганий, коп і класику 90-х — Основний інстинкт Пола Верховена з Майклом Дугласом і Шерон Стоун у головних ролях.
Пам'ять. Апітчатпонг Вірасетакул. З 11 листопада.
Новий фільм одного з найвідоміших режисерів-авторів наших днів, тайця Апітчатпонга Вірасетакула. Пам'ять – його англомовний дебют. У центрі історії опиниться жінка середніх років на ім'я Джесіка, яка приїжджає до столиці Колумбії Боготи з метою відвідати хвору сестру. Несподівано, прокинувшись посеред ночі, Джесіка чує дивний шум. З цього моменту вона намагатиметься знайти його джерело.
Майстер містичного кіно, такого, що вислизає, Вірасетакул у 2010 році отримав Золоту пальмову гілку за фільм Дядечка Бунмі, який пам'ятає свої минулі життя. У картині Пам'ять головну роль грає давня подруга режисера Тільда Свінтон.
Котячі світи Луїса Вейна. Вілл Шарп. З 11 листопада.
Багато хто бачив зворушливі і дивні картини вікторіанської епохи, на яких англійські коти займаються справами, якими зазвичай займаються люди: грають у покер, гольф і так далі. Або просто знаходяться в оточенні галюциногенних візерунків. Їх написала одна особа — художник Луїс Вейн, який жив на рубежі XIX і XX століть.
Про його часто непростий шлях (у Вейна, наприклад, була шизофренія) і розповість картина британського режисера Вілла Шарпа. Головну роль у Котячих світах зіграв Бенедикт Камбербетч.
Остання з нас. Яко Баувер. З 11 листопада.
Еко-хорор з ПАР. При обході Національного парку Ціцікамма (самісінький Південь Африки) двоє єгерів гублять дрон. Вирішивши не залишати сміття на підзвітній території, одна зі доглядачок Габі вирушає на його пошуки. І потихеньку збивається зі шляху.
Пропетлявши заростями до темряви, жінка помічає в лісі якийсь рух, сильно лякається і без зайвих роздумів ховається в хатину, що підвернулася на шляху. У ній живуть батько та син. Вони віддалилися від цивілізації та поклоняються локальному божеству — розумній грибниці.
Фільм Яко Баувер, незважаючи на свою нішеву природу, - захоплююче, недурне видовище. Віконце в інший світ.
Гарний, поганий, коп. Джо Карнахан. З 11 листопада.
Картини з Джерардом Батлером – окрема розвага не для всіх. У цьому шлях фактурного британського актора чимось схожий на пізню кар'єру Ніколаса Кейджа.
У новому гостросюжетному бойовику гідного жанрового постановника Джо Карнахана (День курка , Команда-А) Батлер грає кілера на ім'я Боб, нове завдання якого приводить його до невеликого американського містечка, де у в'язниці ховається мета Боба - аферист Тедді. Ситуація посилюється тим, що Тедді здаватися не збирається, плюс — за ним полює не тільки Боб, плюс — треба щось вирішувати з місцевою поліцією. Назріває безліч перестрілок і лайок.
Крім Батлера, у стрічці з'явиться Френк Грілло — ще один герой бойовиків зі своєю фільмографією, що окремо стоїть.
Основний інстинкт. Пол Верховен. З 11 листопада.
Другий фільм великого Пола Верховена у прокаті. Цього разу класика 90-х. Імпульсивний детектив із темним минулим на ім'я Нік Каррен (Майкл Дуглас) розслідує вбивство колишньої рок-зірки. Останню закололи ножем для колки льоду. Єдина підозрювана - бісексуальна письменниця на ім'я Кетрін Трамелл (Шерон Стоун) грайливо твердить про свою невинність. Але один момент не дає детективу спокою: у своїй нещодавній книзі Трамелл описала ідентичний випадок убивства.
Основний інстинкт - не просто еротичний трилер, не просто ім'я у списку прикмет часу. Це грандіозний набір наслідків: засіла у колективному несвідомому (і постфактум, що обурила головну актрису) сцена допиту; старт короткої, але яскравої кар'єри Шерон Стоун; її ж екранний образ, що оформився саме в Інстинкті, наскільки спокусливої, настільки і небезпечної фатальної красуні; скандали; цитати, аж до пародій.
І станом на 2021-й абсолютна, ностальгійна ясність: те, що зробили 1992 року Верховен, сценарист-монстр Джо Естерхаз, Стоун та Дуглас не повторить уже ніхто й ніколи.
