Казка про мертвих дітей. Рецензія на головний хорор осені - Воно

8 вересня 2017, 22:55
В український прокат виходить фільм Воно - багатостраждальна й довгоочікувана екранізація однойменного видатного роману Стівена Кінга

Багатостраждальна, тому що фільм намагалися запустити у виробництво з 2009 року. У якийсь момент до нього як режисер та сценарист був прикріплений Кері Фукунага, відповідальний за перший сезон Справжнього детектива.

Відео дня

Було б цікаво подивитися на результат його роботи, але підхід Фукунаги здався студії занадто похмурим, і його замінили на більш поступливого аргентинця Андреса Мускетті. Останній зняв лише один фільм, зате який - хорор Мама з Джесікою Честейн і Ніколаєм Костер-Вальдау в головних ролях. Так що Мускетті теж цілком талановитий і самобутній режисер.

Довгоочікуваною його нову картину робить не тільки історія створення, але, що важливо, першоджерело: роман Кінга - одна з головних американських книг 80-х. Він міцно вплетений у культурний код країни, і якщо брати ширше, то і в багатомільйонній армії шанувальників письменника вважається чи не найкращим. А тут уже немає державних або вікових меж.

Сюжет

Кінець 80-х, містечко Деррі, штат Мен. Білл змащує парафіном паперовий кораблик для свого молодшого брата Джорджі. За вікном проливний дощ, але Джорджі хоче скористатися моментом і запустити кораблик по маленьких річках, що утворились край дороги.

Кораблик готовий, і хлопчик біжить слідом за ним по дорозі. Необережно врізається в загороджувальний щит і на секунду випускає іграшку з поля зору. Та пірнає у злив біля бордюру. Підбігши до каналізації, Джорджі виявляє там клоуна з корабликом у руці. Клоун представляється Пеннівайзом. Хлопчик тягнеться за корабликом, і клоун відгризає йому руку, а потім затягує тіло в каналізацію.

Воно (2017) © Warner Bros. Entertainment Inc.

Воно (2017) © Warner Bros. Entertainment Inc. Фото:

Проходить кілька місяців. Діти в Деррі продовжують зникати. Білл одержимий думкою, що його брат досі живий, і разом з друзями Стенлі, Річі та Едді продовжує його пошуки. Згодом до них приєднуються Бен, Беверлі та Майк. Згодом хлопці усвідомлюють жахливий факт: у Деррі із самого початку існування містечка живе чудовисько, Воно, яке раз на 27 років виходить зі сплячки і харчується дітьми.

Друзі нарікають себе Клубом невдах і приймають доросле рішення: раз ніхто не знає правди і в історію дітей не повірять, то слід самим покласти край убивствам, знищивши Воно раз і назавжди.

Воно (2017) © Warner Bros. Entertainment Inc.

Воно (2017) © Warner Bros. Entertainment Inc. Фото:

Сценарій і драматургія

З цим згідно із книгою та сюжетом фільму Андреса Мускетті виникнуть проблеми. Воно так просто не знищити, і Біллу разом з усіма іншими доведеться повернутися до Деррі через 27 років, уже дорослими. Так що продовження не за горами.

Перше, що потрібно зробити для гарної екранізації, - це вилучити ідею з книги та помістити в центр фільму, нанизуючи навколо неї героїв, події, стиль, естетику і так далі, вже відповідно до свого режисерського бачення. Що з успіхом і зробив Мускетті.

poster
Дайджест головних новин
Безкоштовна email-розсилка лише відбірних матеріалів від редакторів НВ
Розсилка відправляється з понеділка по п'ятницю

Якщо сильно спростити, то в центрі його фільму історія про монстра, який живиться дитячим страхом. І плоттю, але це вже другорядне. Для кожної дитини Воно набувє своєї форми: Бен боїться мумії, для Білла це його однорукий мертвий брат, страх Беверлі - її батько-педофіл, Стенлі жахається від жінки з картини в кабінеті його батька, страх Едді - хвороби і так далі. Безлике Воно, називаючись підсвідомістю, живе в кожному з нас, і боремося ми з ним з дитинства та, якщо треба, то аж до самої смерті.

Воно (2017)

Воно (2017) Фото:

Закривши питання з монстром на рівні концепції, Мускетті зосередився на найголовнішому - персонажах. Його рішення є цілком логічним: фільм не книга, і навіть за великого бажання все, що було в романі на тисячу сторінок, до нього не впихнути.

До того ж Пеннівайз занадто яскравий і може відвернути увагу від головних героїв картини - дітей, але і занадто статичний, щоб побудувати на ньому весь фільм: його бажання харчуватися страхом і плоттю не нове. Діти ж, на відміну від клоуна, цікаві: кожен зі своєю історією, батьками, характером і причиною, з якої вони потрапили до Клубу невдах. Вони живуть, закохуються, сваряться, розвиваються.

Сюжетні арки кожної дитини доведено до логічного в конкретному часовому відрізку кінця. І вони готові продовжитися в майбутньому. При цьому Воно - цілком самостійна історія. Тут немає титру "далі буде" або чогось подібного.

Воно (2017) © Warner Bros. Entertainment Inc.

Воно (2017) © Warner Bros. Entertainment Inc. Фото:

Картинка

Роман Кінга являв собою квазідетектив із кількома тимчасовими лініями та величезним списком персонажів. Фільм Мускетті - це швидше страшна казка у стиліі кінокласики 80-х. На стінах його героїв висять плакати популярних у той час гуртів (від New Kids on the Block до Siouxsie and the Banshees), за кадром грає The Cure, у кадрі анонс п'ятого Жаху на вулиці В'язів, а настрій і картинка іноді перетинаються з культовим у США фільмом Бовдури 1985 року.

Причому треба сказати, що Мускетті не спекулює, не використовує символіку 80-х, а м'яко вбудовує її у свій фільм, надихається нею. Щось схоже роблять брати Даффери у своєму серіалі Дуже дивні справи. Тільки там на концепції ностальгії побудовано весь проект. У Воно все-таки є основа у вигляді роману.

Воно (2017) © Warner Bros. Entertainment Inc.

Воно (2017) © Warner Bros. Entertainment Inc. Фото:

З огляду на казковість фільму та сюжетний акцент на персонажах із Клубу невдах, складно назвати Воно сильно страшним у звичному нам розумінні цього словосполучення. Безумовно, Пеннівайз - один із найстрашніших клоунів у світовій історії, та й один із найстрашніших монстрів в історії кіно й літератури теж. Ефектних моментів, що лякають, тут достатньо, але вони мають більіше садистську спрямованість, ніж психологічну або раптову, яка використовується, наприклад, у фільмі Аннабель: Створення.

Згодом діти знаходять єдино правильний спосіб боротьби з Пеннівайзом: не вірити в ті жахи, що він показує. Разом з акторами перестають вірити в його жахіття і глядачі.

Воно (2017) © Warner Bros. Entertainment Inc.

Воно (2017) © Warner Bros. Entertainment Inc. Фото:

Актори

Білл Скарсгард у ролі клоуна абсолютно переконливий, і якби не рішення Мускетті відсунути його на другий план, Пеннівайз би вкрав весь фільм. Це по-справжньому страшна істота, і завдяки грі довготелесого й худого Скарсгарда лякає Воно і без спецефектів.

Діти ж абсолютно приголомшливі. Їхні стосунки, лайки, кепкування, любов і дружба - серце фільму. Солістами тут є Білл і Беверлі, але всім відведено достатньо часу. У кожного є маленькі епізоди, деталі, які допомагають розкрити характер персонажа.

Мускетті слідом за Кінгом зміг показати стосунки шести хлопчиків і однієї дівчинки з любовним трикутником і косими поглядами, але без вульгарності. Навіть під час спільного купання в самій білизні. Перед нами все-таки одинадцятирічки, просто вони зіткнулися з проблемами, з якими не впоралися б і дорослі.

Воно (2017) © Warner Bros. Entertainment Inc.

Воно (2017) © Warner Bros. Entertainment Inc. Фото:

Воно - вердикт НВ

9/10

Головне, що потрібно зробити фанатам письменника, - забути під час кіносеансу про книгу. Все-таки фільм Мускетті - абсолютно окремий твір. Головне, що потрібно зробити всім іншим, - насолодитися переглядом одного з найкращих фільмів жахів 2017 року. Та й просто відмінно розказаною історією.

Час покаже, чи посяде Воно своє місце серед найкращих екранізацій письменника. Їх не так уже й багато: Втеча з Шоушенка, Зелена миля, Туман, Мізері, Залишся зі мною, Керрі, 1408. Але є велика підозра, що все-таки посяде. Все, що треба для цього, в ньому закладено.

Воно

It

Фільм жахів

2017 рік

США

Режисер - Андрес Мускетті

У ролях: Білл Скарсгард, Джейден Ліберхер, Джеремі Рей Тейлор, Софія Лілліс, Фінн Вулфхард, Джек Ділан Грейзер, Чоузен Джейкобс, Уайт Олефф, Хав'єр Ботет і інші.

Слідкуйте за найцікавішими новинами розділу НВ STYLE в Facebook

Показати ще новини
Радіо НВ
X