Казка про Фредді. Рецензія на музичний фільм Богемна рапсодія

3 листопада 2018, 15:02

В український прокат виходить фільм Богемна рапсодія – кіно-біографія групи Queen, в цілому, і Фредді Меркьюрі, зокрема.

Фокус уваги на останньому зрозумілий: життя Фредді було сповнене скандалів, таємниць, злетів, падінь і під кінець сформувалося в те, що прийнято називати життям рок-ікони. Інші хлопці теж молодці, але їх історії більш-менш стандартні, а значить не так цікаві в рамках потенційного блокбастера.

Відео дня

Зйомки картини супроводжував виробничий кошмар: режисер Брайан Сінгер конфліктував з учасниками процесу і найголовніше з Рамі Малеком – виконавцем ролі Фредді Меркьюрі, що зовсім вже погано. Тому Сінгера, незважаючи на його досвід і статус, замінили менш відомим, але не менш талановитим британцем Декстером Флетчером. У останнього позаду робота над кількома відмінними картинами (Едді Орел, наприклад), а попереду – вихід іншого байопіку – цього разу про Елтона Джона.

1. Сюжет

Середина 80-х. Фредді готується вийти на сцену лондонського стадіону Вемблі. Там стартує масштабна затія Боба Гелдофа і Міджа Юра зі збирання коштів для голодуючих в Ефіопії – Live Aid. Шоу, яке згодом стане одним з головних в історії популярної музики мало не пройшло без участі групи Queen. Але про це не відразу.

Початок 70-х. Фредді Меркьюрі ще немає. Замість нього є Фарух Булсара – юнак з родини іммігрантів, які приїхали в Англію із Занзібару. Фарух працює вантажником в аеропорту Гітроу, але у вільний від роботи час марить сценою. Він чудово співає і пише пісні. Залишилося знайти групу.

Як виявляється, зробити це в Англії початку 70-х легше, ніж вивантажувати валізи з прибулого літака. Фредді заходить до місцевого бару і знайомиться з гітаристом Брайаном Меєм і барабанщиком Роджером Тейлором, від яких щойно пішов вокаліст. Відшукати басиста було так само легко: Джон Дікон чекав мало не за рогом.

Через деякий час хлопці організовуються в одну з найпопулярніших рок-груп світу – власне Queen.

2. Сценарій і драматургія

З фільмом Богемна рапсодія є одна велика проблема: він розвивається за стандартним, передбачуваним, енциклопедичним навіть планом. Ось є трохи не від світу цього хлопчик з великими зубами і величезним потенціалом. Ось він знаходить групу музикантів, в принципі, з таким же потенціалом. Ось вони починають грати і швиденько стають популярними.

Далі йдуть певні сюжетні перипетії, пов'язані з прийняттям Фредді себе як гея, наркотики, відхід у відрив, повернення в сім'ю, тінь смертельної хвороби, концерт Live Aid. Усе. Між цих рядків в тексті і між цих же рядків у фільмі немає сполучного підтексту. Та й самі рядки намічені пунктиром: несподіване завдання глядача – придумати персонажів за сценариста і режисера.

Адже у фільмі-біографії не настільки важлива фактична акуратність. Зрештою, його можна назвати фантазією на тему. У фільмі про відому людину або групу осіб важливо змусити глядача повірити в їх велич. У не випадковість того, що вони стали тими, ким стали.

poster
Дайджест головних новин
Безкоштовна email-розсилка лише відбірних матеріалів від редакторів НВ
Розсилка відправляється з понеділка по п'ятницю

Тут же нам пропонують повірити в факти, що, звичайно, зробити легко: левова частка глядачів росла на піснях Queen, але це ніяк не скасовує примітивність розказаної історії. Бог його знає, що там було насправді, але здається, що Брайан Сінгер поставився до фільму про групу Queen так само, як досвоїх фільмів про Людей Ікс. Проблема в тому, що там першоджерелом були комікси. А тут все-таки живі люди.

3. Картинка і актори

І тут на допомогу приходять ті самі живі люди, тобто актори разом з художниками-постановниками. Діючи, можливо, всупереч волі режисера, другі наповнили картину ламповим затишком 70-х, а перші – теплотою і щирістю.

Прочитання Рамі Маліком свого персонажа можна назвати буквальним. Своїм чуттєвим виразом очей, мімікою обличчя та пластикою тіла він передав характер (наскільки про нього можна судити за свідченнями очевидців) Фредді, його прагнення бути відомим співаком, його самотність і доброту, пошуки кохання і каяття за необдумані помилки.

Актори другого плану здебільшого перебувають в тіні Меркьюрі, але створюють правильний фон, плюс – і тут не обійшлося без кількох кумедних і зворушливих моментів.

7/10 – вердикт НВ

Конфлікти, зміна режисера, слабкий сценарій (Ентоні Маккартен написав, м'яко кажучи, не найвидатніші з драматургічної точки зору картини Всесвіт Стівена Гокінга і Темні часи) зробили з фільму Богемська рапсодія посередній байопік.

Але завдяки своїм акторам і затишній атмосфері у нього все-таки залишився шанс достукатися до глядацьких сердець. Принаймні, подивитися на Рамі Малека в ролі Фредді Меркьюрі точно варто.

Богемна рапсодія

Bohemian Rhapsody

Біографічний фільм

2018 рік

США, Велика Британія

Режисер – Брайан Сінгер, Декстер Флетчер

У головних ролях: Рамі Малек, Люсі Бойнтон, Гвілім Лі, Бен Гарді, Джозеф Маццелло, Ейдан Гіллен, Том Голландер, Аллен Ліч, Майк Майєрс та інші.

Читайте також: Танці не для слабких. Рецензія на фільм Гаспара Ное Екстаз

Показати ще новини
Радіо НВ
X