Китайські банди, свистуни і матеріалізація Тарантіно. Щоденник Каннського кінофестивалю

21 травня 2019, 08:14
Квентін Тарантіно в Каннах (Фото:REUTERS/Jean-Paul Pelissier)

Квентін Тарантіно в Каннах (Фото:REUTERS/Jean-Paul Pelissier)

Головред сайту НВ Юлія МакГаффі продовжує вести щоденники з Канн із головного кінофестивалю світу.

НВ та Mastercard, офіційний партнер Каннського кінофестивалю, відкривають світ великого кіно, знайомлять з переможцями престижного фестивалю і розповідають про закулісся світських кіноподій.

Минулих вихідних я прийшла до головної зали Каннського кінофестивалю, Гран Люм'єр, на один з фільмів з основного конкурсу Озеро диких гусей китайського режисера Дяо Іінаня. Мене чомусь посадили в партер, хоча зазвичай преса сидить на балконі. Я вирішила записати звідти невелике відео для свого відеоблогу, в якому сказала, що у звичайних людей теж є можливість посидіти у Гран Люм'єр на місцях, на яких сидить, наприклад, Квентін Тарантіно.

Відео дня

НВ
Фото: НВ

А хвилини через три-чотири на екрані, де перед початком фільму транслювали те, що відбувається на червоній доріжці, на якій досі не відбувалося нічого особливого, з’явився Квентін Тарантіно і попрямував до нашої зали. І сів у моєму ряду — через прохід. А після фільму довго аплодував і вітав режисера і свого суперника в боротьбі за Золоту пальму — нова картина Тарантіно Одного разу в Голлівуді — теж в основному конкурсі.

А тепер не про Квентіна, а про фільм Озеро диких гусей, на який він прийшов. Це абсолютно феєрична картина про життя банди викрадачів мотоциклів у провінційному місті в центрі Китаю. Фільм можна дивитися на одному диханні, купа неймовірно смішних сцен — фільм варто подивитися хоча б заради того, щоб побачити як члени банди танцюють у кросівках, які світяться, під пісню Распутін групи Boney M.

Якщо серйозно — фільм чудовий. Дяо Іінань — володар головного призу Берлінале Золотого ведмедя в 2014 році за свій фільм Чорне вугілля, тонкий лід. А його новій картині пророкують успішний світовий прокат. Ну, а про канську долю всіх фільмів буде відомо вже менше ніж через тиждень.

Рівень відмінного кіно на кожен квадратний сантиметр набережної Круазетт зашкалює. В основному конкурсі крім того, про що я розповідала, показали Свистунів румунського режисера Корнеліу Порумбою про румунську мафію в Румунії і на Тенеріфе. Як справедливо зауважив мій колега, головний редактор українського Бюро 24/7 і ведучий програми про кіно Скажені пси на Радіо НВ Олексій Тарасов, який перебуває тут таки в Каннах, — переказувати фільм марно, але це суцільне свято для кіномана.

У неділю ввечері відбулася прем'єра фільму кіновідлюдника Терренса Маліка Приховане життя. Фільм засновано на реальній історії австрійця Франца Єгерштеттера, якого нацисти стратили за відмову служити у вермахті в 1943 році, і який згодом став одним із символів австрійського опору. Малік традиційно епічний, складний, часом передбачуваний, дуже гарний — і дуже довгий. Фільм триває 2 години 53 хвилини. Відразу після першого показу в коридорах Палацу фестивалів заговорили, що йому «точно щось дадуть». У ікони американського кінематографа вже є Золота пальма 2011 за Древо життя з Бредом Піттом. На прем'єрі і на прес-конференції після прем'єри картини Маліка — як і завжди — не було. Він, як завжди, ігнорує спілкування з пресою і публічне життя.

poster
Дайджест головних новин
Безкоштовна email-розсилка лише відбірних матеріалів від редакторів НВ
Розсилка відправляється з понеділка по п'ятницю

Вчора і сьогодні глядачі дивилися фільм французької режисерки Селін Ск’ямми Портрет леді у вогні — красиву і зворушливу історію кохання двох молодих жінок у 18 столітті. У фільмі немає головної чоловічої і головної жіночої ролі. Обидві головні — жіночі. Роль молодої аристократки у фільмі зіграла блискуча актриса і партнерка Ск’ямми Адель Анель. Анель — вже не висхідна, а насправді така, що зійшла, зірка французького кіно. А роль художниці, яка приїхала на безлюдний острів у Середземному морі, щоб написати передвесільний молодий портрет аристократки, не менш блискуче виконала 30-річна французька актриса Ноемі Мерлан.

Селін Скьямма (в центрі) з командою фільму на червоній доріжці (Фото: REUTERS / Stephane Mahe)
Селін Скьямма (в центрі) з командою фільму на червоній доріжці / Фото: REUTERS / Stephane Mahe

Українському глядачеві Ск’ямма має бути знайомою — у 2011 році вона здобула головний приз ОМКФ — Золотого Дюка — за свій фільм Дівчинка-шибеник — про 10-річну Лауру, яка називає себе хлопчиком на ім'я Мігель.

Другий каннський тиждень, що розпочався, обіцяє бути насиченим і цікавим — пізно ввечері в понеділок на 72-му Каннському кінофестивалі в основному конкурсі показують фільм Френкі з Ізабель Юппер, братами Дарденн з Молодим Ахмедом, про Тарантіно я вже говорила ще буду), і ще багато фільмів, які стануть знаковими і улюбленими в 2019 кінороці.

Показати ще новини
Радіо НВ
X