Як платформа Ізоляція руйнувала ізоляцію донецької культури. Олексій Мацука

11 червня 2017, 15:43
Фонд ІЗОЛЯЦІЯ. Платформа культурних ініціатив відзначає третій рік діяльності у вигнанні, після вимушеного переселення в Київ з Донецька. В цьому році НВ Style спільно з фондом зробив спецпроект, запросивши давніх друзів ІЗОЛЯЦІЇ поділитися своїми спогадами про донецький періоді роботи інституції


М інлива хмарність стала моїм символом "Ізоляції". З робіт однойменної виставки художників з такою назвою в Донецьку і почалося моє життя поза ізоляції від того культурного простору міста, яке створювала Любов Михайлова. "Поїхали на Будьонівку, подивимося що там", - казав я своєму другові, коли збирався в "День". Міський відшиб, промзона Донецька Будьонівка заграла новими фарбами і перестала бути ізольованою зоною в моєму просторі. Цей район придбав для мене зовсім інше значення. Забута Будьонівка раптом стала нести світло і сенс всьому місту, а слово "ізоляція" було не тим, що значило. По суті, "Ізоляція" руйнувала ізоляцію донецької культури, надаючи Донецьку нове звучання не тільки в Україні.

Відео дня

28794195606_4f6189ea44_k

28794195606_4f6189ea44_k Фото:

Щоб створити "Мінливу хмарність" у 2012 році в місто приїхали художники з інших країн. Це вони стали першопрохідцями, а вже потім у Донецьку стартував Чемпіонат Європи з футболу. Хоча особисто в моєму просторі відкриття "Ізоляції" означало теж саме, що й десять таких "Євро" в Донецьку для завзятого футбольного вболівальника з Буденновки. По-перше, тому що я люблю сучасне мистецтво і завжди відвідував у Києві все що тільки можна було, а з моменту відкриття "Ізоляції" можна було залишатися вдома і чекати нову виставку. По-друге, ми отримали перше в місті організоване незалежне простір для спільних дій (культурних, дослідних, освітніх, та й просто поспілкуватися"), яке при більш сприятливому перебігу подій стало б центром місцевого співтовариства і в 2012 році це вже відчувалося, а ми всією редакцією мріяли переїхати на територію "Ізоляції" і організувати там власне перше поселення. По-третє, я відчув ритм того Донецька в якому жив саме я і переконався у своїй правоті - це МОЄ місто, раз тут з'явилася "Ізоляція". Незважаючи на трагічну долю мого міста, і наша редакція, і "Ізоляція" живі, а це значить, що і Донецьк буде жити, тому що де б ми не знаходилися, ми і є Донецьк, а хмар не назавжди, вона ж мінлива.

Олексій Мацука - головний редактор "Громадського телебачення Донбасу"

Показати ще новини
Радіо НВ
X