Їсти, бігати і кохатися по свистку. Режисер Ахтем Сеітаблаєв і актор Євген Черников — про фільм Номери за п'єсою Олега Сенцова

19 листопада 2020, 08:52

Інтерв'ю із режисером антиутопії Номери Ахтемом Сеітаблаєвим та виконавцем ролі Сьомого Євгеном Черниковим, давнім товаришем Олега Сенцова. Сьогодні, 19 листопада, фільм виходить у прокат.

В Інтерв'ю Нового дня на Радіо НВ ведучі Алла Кошляк та Валерія Широкова поговорили із відомим українським режисером Ахтемом Сеітаблаєвим та виконавцем ролі Сьомого Євгеном Черниковим про роботу над фільмом Номери за однойменною п'єсою Олега Сенцова, написаною у 2011 році, його ідею та зйомки в незвичайних умовах.

Відео дня

У четвер, 19 листопада, фільм Номери виходить в український прокат. Його міжнародна прем'єра відбулася у лютому на фестивалі Берлінале 2020 в рамках спеціальної програми. Тоді фільм зібрав багато схвальних відгуків від західних кінокритиків, зокрема, про картину написали Variety, Screen Daily, Cineurope, Deutsche Welle и др., а зали під час фестивальних показів були завжди повні.

До роботи над Номерами була також залучена міжнародна команда: другий продюсер фільму Даріуш Яблонський, оператор-постановник номінант премії Європейської кіноакадемії Адам Сікора і режисер монтажу, що працював із оскароносними картинами Холодна війна та Іда режисера Павла Павліковського — Ярослав Камінський. Продюсером з української сторони стала Анна Паленчук. Головні ролі у фільмі також виконали Віктор Андрієнко (Нуль) — Заслужений артист України, Віктор Жданов (Третій) — володар премії Золота Дзиґа за роль у фільмі Вулкан, Максим Девізоров (Одинадцятий) та Марія Смолякова (Десята) — зірки серіалу Перші ластівки.

— Номери — це антиутопія, яка показує боротьбу людини з системою. Розкажіть, будь ласка, історію чого, кого, кому і навіщо фільм розповідає?

Ахтем Сеітаблаєв: Для мене Номери — це своєрідний Ноїв ковчег, що містить доволі багато жанрів і піджанрів. Там доволі вільно себе почуває і антиутопія, і драма, і навіть трагедія, і мелодрама, маленька частина детективу.

Його персонажі, номери, що прагнуть отримати хоча б одне підтвердження того, що вони не є просто функцією, а хоча б ім'я, різні: милі і кумедні, зрадливі і пристрасні, переконливі і такі, які дуже хочуть зрозуміти, чи він або вона має право на те, щоб їх кохали чи ні взагалі. І чи дійсно ці правила, які невідомо хто написав, потрібно виконувати, тому що в них мало логіки з погляду просто нормального життя людини. І чому людина повинна бути як худоба, яка їсть по свистку, бігає по ще якомусь сигналу; і чому кохатися з коханою людиною можна тільки у так званий «день передачі естафетної палички», а не тоді, коли ці двоє вирішили.

З одного боку нібито нічого нового ми глядачеві не розповідаємо. Дуже класна складова вашого запитання — навіщо. Зазвичай на таке питання я відповідаю: «Знаєте, молитва теж не стариться від того, що її багато разів упродовж багатьох сторічь розповідають». І в цьому сенсі драматургія Олега, як на мене, безперечно надзвичайно талановита, це дуже гарна гігієна самого себе. Тобі ще раз розповідають фундаментальні і дуже ціннісні речі для кожної людини, але вони подані в такій, як на мене, класній формі, що це не виглядає як мораліте, а як доволі емоційна і дуже цікава подорож.

Кадр із фільму Номери (Фото: @пресслужба)
Кадр із фільму Номери / Фото: @пресслужба

— Фільм Номери про людей із їх страхами, ваганнями, намаганням здаватися кращими, ніж вони є насправді. Євгене, як було грати таку роль?

Євген Черников: Дуже просто. Думаю, що в кожній людині присутні всі ці якості, які є в Сьомого, питання тільки в тому, наскільки кожна людина особисто може побороти себе і розібратися із собою, тому що Сьомий — це дійсно персонаж, який шукає відповіді на питання через нестачу інформації у цьому антиутопічному світі.

І метання його душі дуже ексцентричні, у нього навіть є такий текст, якщо пам’ятаєте: «Тоді всі дізнаються, який я насправді». Тому що він, як ви правильно сказали, уявляє себе одним, а його дії, які він не може побороти в собі, показують його трохи іншим. І для мене це теж не просто антиутопія, тому що я як актор і виконавець однієї ролі все ж таки більш вузько дивлюся на цю роботу. Для мене це дійсно фільм про боротьбу людини зі своїми страхами, із собою і про її зростання чи фіаско у цьому зростанні.

Євген Черников, Лорена Колибабчук і Агата Ларіонова - виконавці ролей Сьомого, Четвертої та Восьмої (Фото: @пресслужба)
Євген Черников, Лорена Колибабчук і Агата Ларіонова - виконавці ролей Сьомого, Четвертої та Восьмої / Фото: @пресслужба

— Номери — це спочатку була вистава, і у фільмі дія розвивається у спортивній залі. Чому ви обрали таку форму?

Ахтем Сеітаблаєв: Те, що ви бачите у фільмі, відповідає ремаркам автора п'єси Олега Сенцова. Це такий напів стадіон, який знаходиться незрозуміло де, тобто стадіон усередині великої зали чи цієї зали немає, чи вона є… Олег це залишає для роздумів глядачу, але це все ж таки стадіон за оригінальною Олеговою ремаркою. Ми протягом місяця робили репетиції і спочатку поставили виставу всередині Кримського дому. Але виставу ми ставили одразу розуміючи, з якого боку і як буде рухатися камера, дві камери, три камери, а актори вже знали і малюнок мізансцен.

— На стадіоні висять плакати, в яких простежується аналогія з Радянським Союзом, також у фільмі говориться про «вату», одночасно цей фільм говорить нам про сучасну ситуацію, боротьбу людини із «совком у голові»?

Ахтем Сеітаблаєв: Олег написав цю п'єсу у 2011 році, і потім, уже перебуваючи в Лефортово, якщо я не помиляюся, доопрацював її.

Євген Черников: Слово вата було [із самого початку], і воно в тексті не має значення в сенсі, в якому ми зараз його розуміємо.

Ахтем Сеітаблаєв: Олег і його драматургія, зокрема Номери — це наочний приклад того, як надзвичайно обдарована і талановита людина може передбачати, а швидше передчувати те, що буде відбуватися потім. І це вже не раз відбувалося взагалі в історії літератури, драматургії і людства, ми про це багато жартували трохи пізніше, коли, наприклад, у Росії почалося «обнуление Путина»… (Нуль — один із головних персонажів фільму Номери — nv.ua)

Євген Черников: А щодо плакатів і всієї атмосфери: не будемо забувати, що це антиутопія і такі речі як умовність простору, тоталітарні режими чи режими, які мали би бути утопічними, стають антиутопічними, це складова антиутопії і все це натяк на антиутопію.

Кадр із фільму Номери (Фото: @пресслужба)
Кадр із фільму Номери / Фото: @пресслужба

— Олег Сенцов перебував в ув’язненні, коли велася робота, але вам вдалося знайти механізми співпраці. Як це було?

Ахтем Сеітаблаєв: Як раз в цей час Олег тримав голодовку. І пізніше, коли я або керівники департаментів (художники з костюмів або художник-постановник) отримували від нього листи, я дивувався тому, наскільки чітко, детально, виразно Олег уявляв собі свою картину. І якщо б я не знав, що він знаходиться в ув’язненні і взагалі-то майже кожну хвилину є питання життя чи смерті (бо людина більше 100 днів тримає голодування), складно собі навіть уявити, як він знаходить сили для того, щоб так занурюватися в процес.

Потрібно у щось вірити, хоча б у щось одне, в те, заради чого ви будете жити.

Можливо певною мірою це є підтвердженням слів одного із в’язнів Освенцима, якому вдалося вижити в тому пеклі. Він сказав, що потрібно у щось вірити, хоча б у щось одне, в те, заради чого ви будете жити. І дякувати Всевишньому, Олег вижив. І сталося те, про що ми мріяли — ми разом були на прем'єрі.

У нашій переписці набралося понад 100 листів. І з самого початку я і вся наша творча група виклали Олегу, щоб не виникало суперечок, свій особистий погляд, тому що це колектив індивідуальностей, які свідомо зібралися в одному місті, в один час, до того ж потім ми ще з’ясували, що переважна більшість творчо-постановочної групи з Криму. І ми в першому ж своєму посланні до Олега написали, що, щоб не відбувалося, він повинен знати, що останнє слово завжди буде за ним.

— Ви пам’ятаєте відповідь на ваш перший лист?

Ахтем Сеітаблаєв: Так. «Мій кримський брат, я хочу, щоб ти знімав моє кіно».

Ахтеме, чи відчували ви на собі тиск і тягар відповідальності, оскільки за долею Олега Сенцова спостерігала не тільки Україна, взагалі світ.

Ахтем Сеітаблаєв: Це була одна із складових, через яку я три рази відмовлявся за це братися, бо добре знав, що знову почнуться розмови: «Знову цей татарин взяв хайпову тему, то Кіборги, то Захар Беркут…»

— Вас звинувачували, що ви намагаєтеся піаритись на прізвищі Сенцова?

Ахтем Сеітаблаєв: Звичайно. Я знав про це. І я дуже не хотів, щоб ім'я людини, яку я надзвичайно сильно поважаю, яка нагадує всьому світові про мій Крим, в якому я не був сім років, і лише декілька разів за цей час бачив своїх батьків і дітей, робить мужньо і з великою гідністю, щоб весь світ не забував про це. І я зробив те, що повинен був зробити. Я знаю, пробач, Євгене, що кажу це і за тебе, ти взагалі багато років знайомий із Олегом, що для кожного зі знімальної групи цей фільм був навіть потрібнішим.

— Євгене, ви давній друг Олега Сенцова. Наскільки вам комфортно було працювати над його виставою? І чи є щось таке, що ви змогли передати тільки завдяки тому, що ви розумієте контекст?

Я доволі близько знаю Олега, і я бачу в цій п'єсі в усіх персонажах присутність самого Олега і його боротьбу, його роздуми про життя.


Євген Черников: Мабуть, я взагалі зміг щось передати тільки тому, що розумів контекст Олега, і п'єсу я цю читав вперше, коли він її тільки написав, ще в 2011 році. І можу сказати, що це міф, що Олег редагував у Лефортово цю п'єсу. Там, мабуть, він редагував варіант для російської постановки Театра Doc. А п'єса, яку ми ставили, залишилася в тому вигляді, в якому він її написав в 2011 році. Я доволі близько знаю Олега, і я бачу в цій п'єсі в усіх персонажах присутність самого Олега і його боротьбу, його роздуми про життя. І це мені дуже допомогло над роботою.

— Коли Олег Сенцов повернувся на батьківщину, на якому етапі був фільм?

Ахтем Сейтаблаєв: Ми до останнього чекали, ми всі мріяли, що, можливо, так станеться, що саме перед знімальним періодом Олег вийде, тому що поодинокі такі чутки були, що нібито щось може відбутися таке, що Олега звільнять. Чесно кажучи, десь в середині себе я вже не дуже вірив цьому, дивлячись як цей персонаж на прізвище Путін ставиться саме до його особистості, сприймаючи як особисту образу від Олега. І Олег сам написав: «Ребята, не ждите, я не выйду. Снимайте и вперед». І ми почали знімати. І коли вже Олег був на свободі, фільм був змонтований, готовий, озвучений. Але треба сказати, що Олег подивився його ще під час ув’язнення. Ми спершу через адвоката передали фільм у вигляді розкадровок. А потім вже через певний час стало можливим принести телефон і показати йому фільм.

Кадр із фільму Номери (Фото: @пресслужба)
Кадр із фільму Номери / Фото: @пресслужба

— Ваш персонаж, Сьомий, переживає, що він слабкий, що йому не стає духу врятувати кохану жінку, власну дитину, він думає, що він нездара, потім робить невеличкий крок до революції, і він постійно сумнівається, і часто здається негативним персонажем. Ви зазначили, що, знаючи добре Олега Сенцова, ви бачите в кожному персонажі його. Можете пояснити, яку частку себе вклав до цього персонажа Олег?

Євген Черников: На мою думку, взагалі в мистецтві режисер ставить виставу чи фільм про себе, актори грають про себе, а глядач дивиться про себе. І відбувається цей контакт, коли фільм співзвучний із внутрішнім світом і ваганнями глядача. Тому я не можу сказати, скільки в Сьомому відсотків від Олега. Але впевнений, що кожен, хто буде дивитися фільм і подивиться на Сьомого, і порівняє його із собою, теж знайде в ньому багато рис, які йому подобаються чи не подобаються. Але вони присутні, і сенс саме в тому, щоби ставати краще, розвивати якісь гарні риси в собі і позбуватись негативних.

poster
Дайджест головних новин
Безкоштовна email-розсилка лише відбірних матеріалів від редакторів НВ
Розсилка відправляється з понеділка по п'ятницю

Показати ще новини
Радіо НВ
X