Психотерапія смертю. Рецензія на комедійний слешер Химери

15 листопада 2020, 11:11

В український прокат вийшов фільм Химери — комедійний слешер від режисера з родоводом Крістофера Лендона і продюсера з ім'ям Джейсона Блума.

Перший починав зі сценаріїв для по-своєму видатної франшизи Паранормальне явище і дебютував у режисурі відмінним комедійним знову-таки хоррором Щасливого дня смерті.

Відео дня

Другий відповідальний за більш-менш всі помітні фільми жахів останніх років (те ж Паранормальне явище, Астрал, Сіністер) і не тільки (Чорний кланівець, Одержимість).

Разом у них вийшло зробити, по-перше, захоплююче кіно, а, по-друге, спрямувати погляд жанру до нових горизонтів.

НВ
Фото: НВ

1. Сюжет

Наш час. Осінь. Невелике американське містечко. четверо (два хлопця, двоє дівчат) не надто приємних підлітків проводять вечір в будинку батьків однієї з панянок. Розповідають один одному страшні історії, намагаються зайняти сексом. Будинок величезний, наповнений язичницькими масками і старовинною холодною зброєю.

Недавнім поповненням цієї некомфортної колекції став кинджал з черепом, вирізаним на кістяний рукоятці. Саме його і привласнює маніяк, який спочатку спритно розправився з підлітками, а потім зник в невідомому напрямку.

Наступною жертвою чудовиська повинна була стати дівчина на ім'я Міллі. Вона недавно втратила батька, а разом з ним і спільну мову з матір'ю і старшою сестрою, і вбивство мало стати логічним продовженням цього ланцюжка нещасть. Однак щось пішло не так: кинджал, яким маніяк хотів заколоти школярку, виявився магічним. Вони помінялися тілами.

І тепер Міллі в тілі стрьомного бугая повинна довести своїм шкільним друзям (милій парочці) і потенційному хлопцю (теж милому), що вона — це вона, а ще знайти своє тіло і ще раз вдарити його ножем.

2. Сценарій і драматургія

Станом на 2020 рік від жанру, в рамках якого здоровий мужик в масці (або не в масці, або не мужик) бігає за дурними підлітками, що готуються зайнятися сексом, залишилися чудове перезавантаження великої франшизи Хелловін і фільми-пересмішники. Загалом, на слешер озираються або з серйозним обличчям, або ні.

Що не так вже й погано. І режисер Крістофер Лендон найвдалішим чином виступив саме в другому випадку: його комедія Щасливого дня смерті була цікавою вправою на тему «що буде, якщо схрестити Крик і День бабака». В умілих руках це буде живий, смішний, по-хорошому дурний фільм про те, що горбатого і могила не виправить. Але вправа на те і вправа, щоб її закінчити і відкласти убік (продовження Дня смерті вийшло страшно вимученим).

Фільм Химери ж — другий захід Лендона на територію, відкриту Карпентером і Крейвеном — птах трохи іншого польоту. Тут ніби все те ж, що і в попередній картині режисера: ось школа, ось дівчина по центру, ось чорний гумор, ось кров. Але гумор у фільмі зашитий глибше й існує в інтонації, персонажах другого плану, а не тільки в ситуаціях. Проблеми дівчини зводяться не до того, що вона байдужа стерва, а до смерті батька як травми, тупика, в який потрапили і вона, і вся її сім'я.

poster
Дайджест головних новин
Безкоштовна email-розсилка лише відбірних матеріалів від редакторів НВ
Розсилка відправляється з понеділка по п'ятницю

Тупик цей заважає Міллі й відкритися перед хлопцем, який їй подобається, і взагалі бути в школі не такою затиснутою. І як наслідок, стати не настільки яскравим суб'єктом для буллінгу. Обмін тілами з серійним вбивцею в рамках цієї конструкції стає простим і ефективним рішенням. Способом подивитися на себе і своє життя з боку.

Більш того, пошепки в картині проговорюється тема смерті, як стигми. Міллі смикають в школі не тому, що вона дурна, або негарна, чи сіра (зовнішність у дівчини цілком миловидна), а тому, що її біографія відзначена втратою. На свої страхи люди реагують, в основному, агресією. Зіткнення з острахом може здобути очищуючий ефект. І для Міллі обмін тілами — це не тільки спосіб подивитися на себе з боку, але і зіткнутися з тим, чого вона боїться, від чого вона закрилася — зі смертю батька.

На дівчину і її сім'ю це скоїть той самий очищуючий ефект. На школу теж (принаймні, на кількох найжахливіших учнів і вчителів там стане менше). Саме тому в фільмі немає жодної інформації про вбивцю. Він тут уособлює страх, з яким треба зустрітися. Ну і стає приводом для сміху. Не більше.

3. Актори і картинка

Як наслідок, у випадку фільму Химери Лендон використовував жанрові стежки не тільки, щоб посміятися, не тільки, щоб показати, що він може повторити їх слідом за класиками, а й щоб поговорити про психологічні травми, вбудувати в рамки слешера корисну історію. Плюс картина не уникає кивків в бік підліткової сексуальності та школи як середовища, що пригнічує. Це називається рухом, розвитком жанру.

Візуально фільм нагадує хоррор версію Статевого виховання з поправкою на маленький бюджет (продюсерське кредо Джейсона Блума — вичавити максимум з мінімуму). Дія тут теж розвивається ніби поза часом, але все при цьому — від тем до одягу — сучасно і симпатично.

Головний же атракціон — це центральний дует Кетрін Ньютон і Вінса Вона. Спочатку обидва грають відморозків (кожен зі своєї причини) і найцікавіше відбувається після обміну тілами. Здоровий Вон смішно зображує милу, метушливу дівчину в біді. Миловидна Ньютон перевтілюється в сексуальну вбивцю з важким поглядом.

Є приголомшливий в своїй незручності епізод на задньому сидінні машини з майбутнім хлопцем Міллі й Воном в образі останньої.

Химери — вердикт НВ

8/10

Все це складається в чудове кіно, яке вміло прикидається дурним, але по факту таким жодного разу не є. Його не можна назвати незабутнім, але точно можна — страшно цікавим і по-своєму цінним.

Плюс до всього Крістоферу Лендону чудово вдається парою нехитрих розчерків пера продемонструвати заплутані стосунки між підлітками (не дарма він дебютував сценаристом у Ларі Кларка) і вибити з цього чорну комедію.


Химери

Freaky

2020 рік

США

Режисер — Крістофер Лендон

У головних ролях: Кетрін Ньютон, Вінс Вон, Кеті Фіннеран, Селеста О’Коннор, Алан Рак, Юрай Шелтон та інші.

Показати ще новини
Радіо НВ
X