Iсторія у фото. 85 років тому Пікассо, вражений бомбардуванням баскської Герніки, створив найвідомішу свою картину

10 червня, 08:36
Ексклюзив НВ
Пабло Пікассо працює над своїм полотном Герніка. Вулиця Гранд-Огюстен, 7, Париж, початок червня 1937 року. (Фото:Dora Maar / VEGAP)

Пабло Пікассо працює над своїм полотном Герніка. Вулиця Гранд-Огюстен, 7, Париж, початок червня 1937 року. (Фото:Dora Maar / VEGAP)

Автор: Олег Шама

Історія створення шедевра Пабло Пікассо і її продовження: коли в окупованому Парижі німецькі офіцери запитали художника, чи це він створив Герніку, той відповів: «Це створили ви».

Більше двох годин надвечір 26 квітня 1937 року німецький авіаційний легіон Кондор бомбардував Герніку. Це місто, як і більшість басків, стояло на боці законного республіканського уряду Іспанії. В країні спалахнула громадянська війна через заколот військових під проводом генерала Франсіско Франко. Зброєю і солдатами йому допомогли ідейно близькі на той час фашистська Італія та нацистська Німеччина.

Відео дня

Герніка стояла на шляху франкістських сил до захоплення всього краю басків. За планом нападників, німецька авіація мала зруйнувати міст через річку Ока довжиною всього 25 м і пошкодити дороги, аби республіканці не змогли відійти до Більбао, найбільшого міста басків. Тим безглуздішими стали сім рейдів люфтваффе, виконані 29 літаками.

На Герніку тоді впали більше 40 т бомб, зокрема і запалювальних. Три чверті міста перетворилися на руїни, які палали ще три дні. За тодішніми даними уряду басків, загинули 1.654 мирних жителів — того дня був базарний день, і до міста з'їхалися селяни з околиць.

Руїни Герніки (Фото: DR)
Руїни Герніки / Фото: DR

«Новою Гернікою» сьогодні стали називати Маріуполь і східні українські міста після їх руйнування російськими військами. А тоді знімки розбомбленого міста вразили навіть Франко. Він спробував звинуватити баскського президента Хосе Антоніо Агірре: мовляв, місто знищили за його наказом, аби потім звинуватити генерала. Німецька влада також намагалася відкараскатися від злочину. За версією офіційного Берліна, Герніка постраждала від літаків, наданих Москвою республіканцям. Однак репортажі британського журналіста Джорджа Стіра, який у The Times повідомляв про бомбові гільзи з нацистським орлом, марковані німецьким виробником Rheindorf, були більш переконливими.

Хай там як, а постраждале населення розуміло одне: Франко помстився бомбардуваннями Герніки. Адже вона була одним з центрів ідентичності басків — у місті стояв прадавній дуб, символ вольностей цього народу, під яким старійшини присягалися бути справедливими.

Трагедія сколихнула світ. Таких руйнацій не було навіть за Першої світової війни. Обурив злочин і живописця Пабло Пікассо, якого іспанський уряд попросив ще в січні 1937-го написати мурал на довільну тему для Всесвітньої виставки мистецтв і промисловості в Парижі.

Художнику було тоді 55 років, і гучна слава дозволяла йому відхиляти навіть такі замовлення. Він жив тоді у французькій столиці і ніяк не міг зупинитися на сюжеті - що саме зобразити для виставки. Рішення прийшло одразу після репортажів Стіра.

Пабло Пікассо працює над своїм полотном Герніка. Вулиця Гранд-Огюстен, 7, Париж, початок червня 1937 року. (Фото: Dora Maar / VEGAP)
Пабло Пікассо працює над своїм полотном Герніка. Вулиця Гранд-Огюстен, 7, Париж, початок червня 1937 року. / Фото: Dora Maar / VEGAP

«Я завжди вірив і вірю, що митець, який має справу з духовними цінностями, перед обличчям конфлікту за найвищі цінності людства та цивілізації не може залишатися байдужим», — скаже пізніше Пікассо.

Як переконаний соціаліст, він взявся до роботи 1 травня, у день праці. Вирішив писати не на стіні, замовив у компанії Castellucho фарби і велике льняне полотно. На підрамнику воно розгорнулося розміром 3,5 м на 7,8 м.

poster
Дайджест головних новин
Безкоштовна email-розсилка лише відбірних матеріалів від редакторів НВ
Розсилка відправляється з понеділка по п'ятницю

Працювати треба було дуже швидко, бо виставка мала відкритися вже за місяць. Перший тиждень Пікассо працював по 12−14 годин на добу. Зробив більше 40 ескізів і ніяк не міг визначитися з композицією. Почав з того, що захотілося написати першим — волаючу над вбитою дитиною жінку, яку, за традицією доби Відродження, називають П'єтою.

Вона задала послідовність і решти фігур. Хоча тут митцю допомогла його подруга Дора Маар. Вона фотографувала етапи роботи Пікассо, і по цим знімкам він орієнтувався, як далі розміщати чи перемальовувати певні образи.

Художник не став зображувати літаки чи вогонь, які знищили Герніку. Він подав на полотні увесь пережитий жах її жителів. А що в його центрі кричить кінь, то це підсилювало безпорадність та безглуздість і людських страждань.

Пабло Пікассо. Герніка, 1937 рік. Полотно, олія, 349 × 776 см. (Фото: Музей королеви Софії, Мадрид)
Пабло Пікассо. Герніка, 1937 рік. Полотно, олія, 349 × 776 см. / Фото: Музей королеви Софії, Мадрид

«Пікассо ніколи не бував у Герніці, але звістка про знищення міста вразила його, як удар рогу бика», — так по-матадорськи озвучив свої враження від картини іспанський поет Рафаель Альберті, пояснюючи голову бика над П'єтою.

Та коли французький галерист Даніель Анрі Канвейлер попросив Пікассо розтлумачити значення тварин на картині, той невдоволено промовив: «Бик — це бик, а цей кінь — кінь. Там-он ще якась пташка, курка чи голуб, не пригадаю. Ця курка — курка. Звичайно, символи… Але художник не мусить тлумачити їх, тоді краще було б записати те, що ви хочете сказати, а не малювати. Публіка, глядачі мають бачили в коні, в бику символи, які вони проінтерпретують за своїми відчуттями. Тут тварини — вони тварини, вбиті тварини».

Пікассо запізнився дещо із картиною. В іспанському павільйоні її побачили 12 липня 1937-го, коли Всесвітня виставка вже вирувала. Як іноді буває з видатними творами, роботу тоді не оцінили. «Герніка — полотно гігантських розмірів — жахлива. Можливо, це найгірше, що створив Пабло Пікассо за своє життя», — писав мадридський журнал Sábado Gráfico.

А одне паризьке видання в'їдливо зауважило, що на виставці Герніка бачить переважно спини публіки.

Розгледіли картину американці. Після Парижу Герніка відправилася у турне разом із колекцією інших робіт Пікассо по Сполученим Штатам, і там полотно стало знаменитим.

А коли нацисти зайняли Париж у 1940-му, Пікассо демонстративно повернувся до міста і продовжував там працювати всю війну. Тоді вже його Герніка була розтиражована на листівках.

За переказами друзів художника, якось до нього в паризьку майстерню навідалися німецькі офіцери. «Це ви зробили?» — спитав один з них, показуючи на репродукцію картини. «Та, ні. Це зробили ви», — відповів Пікассо.

Показати ще новини
Радіо НВ
X