А правильно це як? Рецензія на фільм з Хоакіном Феніксом Усі страхи Бо
Кадр з фільму Усі страхи Бо (Фото:@AdAstra Cinema)
В український прокат вийшов фільм Усі страхи Бо — третя робота режисера Арі Астера — одного з найталановитіших протеже модної американської кіностудії A24.
Астер зняв два горори: Реінкарнація та Сонцестояння, зробивши суттєвий внесок в осучаснення жанру, в спроби пошуків у ньому нових, як мінімум, візуальних шляхів.
Валерій Мирний
Фільм Усі страхи Бо не горор. Це сюрреалістична темна комедія, якою режисер показує, що його кіновсесвіт більший, ніж нам здавалося. І яка одночасно залишає очі глядача здивовано відкритими, а деякі питання щодо змісту підвішеними без відповідей.
1. Сюжет
Бо Вассерман — заляканий чоловік десь 50-річного віку живе в майже порожній квартирі в якомусь великому американському місті на кшталт Нью-Йорка. В нього є мати — вольова бізнесвумен на ім'я Мона, вплив якої на Бо не можна недооцінювати: він боїться її дзвінків.
Під час однієї з таких розмов Бо каже матері, що не зможе приїхати на річницю смерті батька оскільки його пограбували. Мона льодяним голосом приймає інформацію, а потім трагічно гине в своєму розкішному будинку посеред лісу.
Від цього Бо вже відмазатись не здатен, і, попри те, що вулиця в його місті — то суцільна зона бойових дій (чи Бо тільки так здається), чоловік вирушає через пів країни на похорон матері.
Він сильно запізнюється, адже на його шляху постійно виникають якісь перепони: навіжена сім'я, скажений ветеран війни, трупа бродячих артистів, галюцинації і спогади. І з ким би Бо не зустрічався, він всіх розчаровує. Все його життя — це суцільний невроз і розчарування.
2. Виконання
Вести певний діалог зі своєю сім'єю Арі Астер почав ще у своїй першій, проривній картині Реінкарнація. То була моторошна, розмашиста історія про родинну травму, яка передається із покоління в покоління і поступово з'їдає всіх довкола. Несподіваний сюжет від режисера, який неодноразово говорив, що в нього дуже підтримуюча та турботлива родина.
Взявши галюциногенну паузу на Сонцестоянні, Астер повернувся до джерела своїх тем — сімейних відносин. Фільм Усі страхи Бо, якщо не лякатися його розмірів (три години) і сюрреалістичного апломбу — та сама історія про травми, завдані в цьому випадку матір'ю, той самий діалог із сімейним минулим, демонстрація наслідків впливу. Бо Вассерман по суті і є цим наслідком.
Ми три години дивимось на страждання невротичного чоловіка, який не здатен зробити майже нічого (Бо, звичайно, безробітний). Він живе у світі, який його постійно атакує. Шлях Бо на похорон матері разом із багатьма зупинками і шокуюче-виснажливим фіналом — спроба героя розгадати причини цих страждань та пояснити їх глядачеві. Причини доволі тривіальні. І взагалі не можливо сказати, що у Астера вийшло глибоке екзистенційне кіно, яке говорить нам щось нове.
Якщо раніше режисер показував роботу травми за допомогою горор-прийомів, то зараз за допомогою чорного гумору. Глибина тут замінена хронометражем та демонстрацією продакшен м’язів. Цікавість нерівномірна, і часто замінюється масштабом (але свій 8 ½ у Астера зняти не вийшло). Взагалі після перегляду Усі страхи Бо стає зрозуміло, що фільм не тягне на ту велику кіноподію, якою його позиціонували і задумували в A24: це важке кіно, яке важко полюбити, і Оскарами тут не пахне.
Але там, де ідейно Усі страхи Бо нічого цікавого нам сказати не може, підключається демонстративна частина: фільм Астера вигадливий візуально. Це так би мовити кіноіллюстрація внутрішнього світу психологічно покаліченої людини. Іноді навіть закрадається сумнів — звідки ми дивимось на Бо? Ззовні (тобто приймаємо за факт, що події фільму відбуваються в паралельній сюрреалістичній реальності, де люди взаємодіють один з одним жорстко і непередбачувано)? Чи зсередини (можливо через усі ці травми Бо просто так бачить реальний, буденний, наш світ)?
Чи це демократ Арі Астер так вирішив продемонструвати США, владу у якій захопив Дональд Трамп?
У будь-якому разі страждає Бо кінематографічно і з вогником.
І ще місцями дуже смішно. Гумор тут постійно намагається відповісти на питання: «Чи може з Бо статися щось більш фігове?». Може і стається.
Та відповісти на головне питання: «Навіщо все це було зняте?», у режисера не виходить. Для того щоб почати співчувати Бо, цьому персонажу не вистачає емпатичності (Хоакін Фенікс відіграє страждання так, як вміє тільки він, але це по суті єдине, чим Бо примітний). Він не розвивається. Його пошук себе веде тільки до нових знущань.
Якщо не виходить побудувати відносини із головним героєм, то не вийде і зі всім фільмом.
Плюс — ця історія занадто герметична. Тобто ми як глядачі по суті чужі на цьому святі. Можна посміятися з першої частини, в якій Бо намагається вийти із своєї квартири, можна спробувати розворушити своє серце під час сцени із бродячими артистами у лісі (вона нагадує чудовий серіал Станція одинадцять), можна задатися багатьма питаннями з приводу епізоду із сім'єю хірурга, але стати своїм тут не вдасться.
Залишається сприймати фільм таким, яким він є. А тут вже рішення за кожним окремим глядачем: чи вписуватись у перегляд тригодинної картини про подорож чоловіка із роздутою мошонкою (у дитинстві мама налякала Бо сексом, мовляв він помре, якщо спробує) і травмованою психікою через країну, населену такими ж самими травмованими людьми?
Досвід можна описати словами інтелектуальний, культурологічний селфхармінг.
Усі страхи Бо — вердикт НВ
6/10
Фільм Усі страхи Бо — це історія травмованого одинака у цирковому, некомфортному, небезпечному оточенні. Це оточення можна трактувати як відображення внутрішнього світу Бо, як спробу Арі Астера побудувати окремий світ-шкатулку (як було у Сонцестоянні) або як гостросоціальний коментар.
У будь-якому разі той фільм, який до перегляду здавався таким, що належить до категорії must-see, після хочеться радити тільки тим людям, які не бояться експериментів над собою.
Усі страхи Бо
Beau Is Afraid
2023 рік
США
Режисер — Арі Астер
У головних ролях: Хоакін Фенікс, Натан Лейн, Петті Люпон, Кайлі Роджерс, Емі Раян та інші.
