Важливо говорити про жінок-військових. 5 причин подивитися драму Бачення метелика про українську аеророзвідницю, яка повернулася з полону
Кадр з фільму Бачення метелики (Фото:@Артхаус Трафік)
В українському прокаті триває показ воєнної драми Максима Наконечного Бачення метелика. Розповідаємо, чому фільм варто подивитися на широких екранах.
Стрічка розповідає про українську аеророзвідницю, яка повертається з полону та намагається адаптуватися до цивільного життя. Фільм зняли до повномасштабного вторгнення, але це не робить його менш актуальним, а скоріше навпаки.
Спродюсували фільм Дар’я Бассель — копродюсерка номінованого на Оскар фільму Будинок зі скалок, та Ліза Сміт — режисерка фільму Школа № 3, який у 2017 році став призером Берлінале.
Наводимо п’ять причин, чому варто подивитися Бачення метелика у кінотеатрах.
1. У центрі сюжету жінка-військова
Головна героїня Бачення метелика — аеророзвідниця Ліля з позивним Метелик. Ліля доброволиця і пішла на фронт, покинувши вчителювання. Її історія — лише одна з багатьох історій українок, які пішли захищати власну країну.
Розповідаючи історію однієї незламної жінки, фільм торкається багатьох тем: від рівності в армії до адаптації колишніх полонених. У фільмі знялися членкині Жіночого ветеранського руху, учасниці бойових дій — парамедикиня Катерина Приймак та розвідниця, санінструкторка Аліна Гордєєва.
Співавторка сценарію Ірина Цілик коментує стрічку так: «І я, і Макс, і вся наша команда маємо багато подруг, які зараз боронять Україну саме як солдати, борються за життя як парамедики, дехто з наших подруг, кого ми знаємо особисто, знаходяться в полоні. Надзвичайно важливо говорити про них, робити все, щоб їхні історії знали і бачили».
2. Світова прем'єра на фестивалі у Каннах
Прем'єра стрічки відбулася у 2022 році на Каннському фестивалі. Після завершення показу фільм отримав довгі овації від глядачів. «Немає жодних сумнівів щодо того, який фільм є найважливішим» — так про фільм відгукнулося відоме видання The Wrap. Інше видання The Deadline назвало стрічку «найбільш актуальною» у Каннах.
Прем'єра фільму супроводжувалася перформансом: знімальна група підіймалася червоною доріжкою під звуки повітряної сирени замість музики. Команда розгорнула банер з написом «Росіяни вбивають українців. Ви вважаєте образливим і тривожним говорити про цей геноцид?» і прикрила обличчя постерами із зображенням символу перекресленого ока, який попереджає про «чутливий контент» у соцмережах.
3. Найкращий фільм Одеського кінофестивалю
Бачення метелика став переможцем Одеського кінофестивалю у номінації Найкращий український повнометражний ігровий фільм. Фестиваль відбувся в межах Варшавського міжнародного кінофестивалю через повномасштабне вторгнення Росії в Україну.
У конкурсі були представлені також стрічки Памфір Дмитра Сухолиткого-Собчука, Клондайк Марини Ер Горбач, Відблиск Валентина Васяновича та інші, але нагороду отримав саме дебют Максима Наконечного.
Також Бачення метелика отримав п’ять номінацій на Національну премію кінокритиків Кіноколо (Найкращі повнометражний ігровий фільм, режисер, акторка, сценарій та Відкриття року).
4. Наталка Ворожбит в акторському амплуа
Наталка Ворожбит відома українським глядачам як режисерка стрічки Погані дороги, сценаристка Кіборгів та драматургиня. Поки кіномани очікують її другий повнометражний фільм Демони є можливість насолодитися її «невеликою, але важливою» епізодичною роботою в Баченні метелика.
Режисерка зіграла військову з позивним Сорока, яка допомагає головній героїні після повернення додому.
Це не дебют Наталки — першу свою роль вона виконала в серіалі Спіймати Кайдаша, де була шоуранеркою.
5. Ірина Цілик — співсценаристка фільму
Цьогорічна лауреатка Шевченківської Премії Ірина Цілик вже підкорила фестивальних глядачів своїм новим фільмом Я і Фелікс, який все ще очікує широкого релізу. У Баченні метелика Ірина стала спіавторкою та, за словами Максима Наконечного, привнесла в фільм деталі та провела блискучу роботу над діалогами.
Як кінематографістка Ірина Цілик відома своїм документальним гітом Земля блакитна, ніби апельсин, відзначеним на кінофестивалі Санденс.
