Англійський характер. Що розповість про Велику Британію 20-й фестиваль Нове британське кіно

8 січня 2021, 12:51

Відомий британський критик Ієн Гейдн Сміт, автор книги Головне в історії кіно та інших праць про кінематограф, розповідає в колонці для НВ, чому варто відвідати 20-й фестиваль Нове британське кіно, який цього року пройде онлайн.

Ієн Гейдн Сміт

британський кінокритик, автор книг про кіно

2020-й мав стати зовсім іншим роком. Він почався досить звичайно, навіть усупереч новинам з Уханю, потім з Кореї, а слідом за нею Італії, які віщували, що щось гряде. Але в міру того, як рік добігає кінця [колонка була написана в грудні 2020 року, — НВ], стає ясно, — передбачити, що порядок речей зміниться настільки швидко і настільки драматично, [на початку року] було неможливо. Були порушені всі аспекти нашого життя, починаючи з того, з ким ми можемо бачитися, і закінчуючи тим, як ми проживаємо власне життя. Змінилася робота. Змінилося спілкування. Мистецтво, або ж задоволення від нього, здебільшого прийшло в застій, — особливо, якщо ним не можна насолоджуватися онлайн або не виходячи з дому.

Відео дня

Це створило певну проблему для British Council та їхнього щорічного фестивалю нового британського кіно. Щороку цей фестиваль ставав можливістю відсвяткувати останні британські прем'єри, підкреслити різнобічність кінокультури країни, але також звернути увагу і на теми та проблеми, з якими стикаються держави у всьому світі.

Як і в багатьох інших країнах, через пандемію і закриття кінотеатрів було випущено дуже малу кількість нових британських фільмів. Але як же можна планувати програму фестивалю, маючи лише невелику кількість нових фільмів до показу і не маючи майданчиків, де їх можна представити публіці? Замість того, щоб скасовувати подію, було вирішено перенести фестиваль в онлайн; і замість фокусування на тому, що відбувається тут і зараз, це стало чудовою можливістю поглянути на останні два десятиліття, щоб побачити, наскільки за цей час змінився кінематограф у Великій Британії. І він дійсно серйозно змінився.

Короткий екскурс в історію: британське кіно було в досить здоровому стані в роки, що слідували за Другою світовою війною. Такі кіностудії, як Gainsborough і Ealing, пропонували публіці екстравагантні костюмовані драми і визнані [публікою] комедії.

Кадр з фільму Субмарина (2010) (Фото: Надане пресслужбою фестивалю)
Кадр з фільму Субмарина (2010) / Фото: Надане пресслужбою фестивалю

У 1960-ті «свінгуючий Лондон» [молодіжний культурний напрям у мистецтві Британії, що характеризується гедонізмом і прагненням до сучасності, — НВ] став серцем моди і музики. Фільми захопили цей світ. 1970-ті прославилися декількома класичними фільмами, але кіновиробництво впало, що практично призвело до застою в індустрії кіно в 1980-х. До того моменту деякі люди розглядали британське кіно як одне з двох: або як стрічки із заміськими будинками і аристократією — назвімо це «знімальними майданчиками Абатства Даунтон», — або ж як драми, що розгортаються в багатоквартирних будинках. Це занадто розлогий опис, тому він не може претендувати на точність, але в ньому є своя правда. Стан речей змінився у 1990-ті, коли кількість вироблених британських фільмів зросла і країна стала важливим хабом для міжнародного кіновиробництва.

Що дозволяє нам перейти до 2001 року — це найбільш ранній рік, представлений в тижневій програмі британського кіно, що охоплює два останніх десятиліття. Того року публіка побачила дотепну розгнуздану комедію Нічний шопінг і епічну драму режисера Азіфа Кападіа, що розгортається в Індії, Воїн. Цей фільм — ключ до того, щоб побачити зміни в британському кінематографі. На те, що показувало британське кіно, перестали накладатися будь-які обмеження, які можна порівняти з гамівною сорочкою, які звужували все до кордонів Англії, Шотландії, Вельсу та Північної Ірландії. Метою інклюзивності було охопити повний спектр «британства» в 21 столітті, зобразити всі прояви життя. Як і в будь-якій країні, національна ідентичність — це плинна концепція, і в міру того як світ ставав тіснішим, це визначення розширювалося, — точно так само, як і персональна ідентичність, яка нині не пов’язана ніякими жорсткими категоріями.

poster
Дайджест головних новин
Безкоштовна email-розсилка лише відбірних матеріалів від редакторів НВ
Розсилка відправляється з понеділка по п'ятницю
Кадр з фільму Воїн (2001) (Фото: Надане пресслужбою фестивалю)
Кадр з фільму Воїн (2001) / Фото: Надане пресслужбою фестивалю

Побачити фільми, представлені на ретроспективі фестивалю нового британського кіно в цьому році — від Воїна і Нічного шопінгу до Жилого комплексу Ред Роуд (2006), Субмарини (2010), Тиранозавра (2011), Леді Макбет (2016), Землі божої, Самозванця (2012) і Звіра (2017) — це означає побачити, наскільки різним може бути британське кіно. Воно все ще змінюється, постійно розширює теми, що піднімаються, і безумовно, йому ще є куди рухатися. Але останні 20 років [Британії] в кіно не тільки показали, що змінилося в кіносередовищі, але й наскільки нинішня Велика Британія відрізняється від тієї, якою вона була в 20 столітті.

Стрічки з програми фестивалю можна буде побачити безкоштовно з 8 до 17 січня на сайті nbff.com.ua

Показати ще новини
Радіо НВ
X