Людина з кіноапаратом. Як Дзиґа Вертов творив новий кінематограф і мало не потрапив у немилість Сталіна

28 грудня 2021, 20:05
НВ Преміум
Автор: Олег Шама

28 грудня відзначається Міжнародний день кіно. До цієї дати НВ публікує історичний матеріал Олега Шами про одного з головних новаторів світового кінематографа — Дзиґу Вертова.

У

романі Ільфа та Петрова Золоте теля є ексцентричний персонаж — кінорежисер з прізвищем Крайніх-Взглядов. Він приїхав до Одеси з Москви, розкритикований колегами. Прийшовши на тамтешню кінофабрику, цей герой заявляє: «Геть павільйони! Геть акторів, цих апологетів міщанства! Геть бутафорію! Геть декорації! Геть надумане життя, що гниє під світлом юпітерів! Я перемагатиму речі! Мені потрібне життя як воно є!»

Відео дня

Письменникам не довелося вигадувати цього персонажа. Його прототипом став реальний режисер Давид Кауфман, якого більше знали під українським псевдонімом Дзиґа Вертов. Ільф і Петров просто описали, як цей майстер знімав фільми, розбурхуючи своїми експериментами одеситів. Наприклад, щоб зняти урну з недопалками, Дзиґа увірвався до квартири пересічних громадян, чим жахливо їх налякав, — лише для того, щоб з балкона зняти потрібний план.

«Однак все це було дрібно порівняно з кінематографічними ексцесами, які Крайніх-Взглядов учинив на залізниці, — пишуть Ільф і Петров. — Він вважав своєю спеціальністю зйомки під колесами поїзда. Цим він на кілька годин розладнав роботу залізничного вузла. Побачивши худу фігуру режисера, який лежав між рейками в улюбленій позі - на спині, машиністи блідли зо страху і судорожно хапались за гальмівні важелі».

З Давида в Дениса

Д

зиґа Вертов народився в польському Білостоці в родині власника книжкових складів і магазинів Абеля Кауфмана 1896 року, коли ця територія входила до складу Російської імперії.

Кауфман-старший віддав дітей в російську гімназію і поміняв їм імена. Так Давид став Денисом.
У дитинстві він здобув музичну освіту, в 18 років відправився в Петроград, де вступив в Психоневрологічний інститут, а потім в Московський університет. Приблизно в цей само час майбутній режисер став називати себе українським словом Дзиґа, що цілком відповідало його темпераменту.

1920 року Вертов стартував з документальним журналом Киноправда. Оператором був його молодший брат Михайло, а за монтаж відповідала дружина Єлизавета Свілова. Тоді ж народилася теорія кіноока: Дзига стверджував, що людський зір недосконалий, і тільки камера може фіксувати дійсність об'єктивно.

Кадр з картини Колискова, яку зняли з прокату на п'ятий день (Фото: DR)
Кадр з картини Колискова, яку зняли з прокату на п'ятий день / Фото: DR

Сучасний американський історик кіно Девід Бордвелл зазначає, що Дзиґа першим став використовувати техніку розділеного кадру, подвійну експозицію й анімацію у фільмах. Це дозволяло чіткіше коментувати зняті події. Світове визнання отримав фільм Кінооко, за який на Паризькій всесвітній виставці 1924 року Вертов був нагороджений медаллю.

Але в Москві у Вертова не все йшло так само вдало. Пролетарська публіка не оцінила експерименти режисера. Наприклад, Вертов використовував зворотну зйомку, і у фільмі шматки м’яса в крамниці перетворювалися на бика, а буханки хліба — на пшеничне поле. І вже зовсім обурив глядачів перевернутий паровоз в одному з фільмів Дзиґи. Письменник і сценарист Віктор Шкловський з цього приводу уїдливо зауважив: «Я хочу знати номер того паровоза, який лежить на боці в картині Вертова». Малося на увазі, що режисер знімає що попало.

poster
Дайджест головних новин
Безкоштовна email-розсилка лише відбірних матеріалів від редакторів НВ
Розсилка відправляється з понеділка по п'ятницю
Показати ще новини
Радіо НВ
X