"Достоєвський мене переміг". Український режисер, що розколов Канни, відкрив загадку фіналу свого фільма

29 травня 2017, 11:02
Український режисер Сергій Лозниця, новий фільм якого Лагідна (A Gentle Creature) увійшов в конкурсну програму 70-го Каннського кінофестивалю і викликав суперечки та неоднозначні оцінки критиків, розповів про неоднозначний фінал своєї картини

"Коли я починав писати сценарій, я зовсім про інше думав. До певного моменту, приблизно до середини фільму, у мене історія розгорталася так як я задумав, а потім вона круто повернула в інший бік. Інша сторона, в яку повернув фільм, ви бачили", - розповів Лозниця RFi.

Відео дня

За його словами, в процесі роботи над кіно "почали вискакувати зовсім інші персонажі та зовсім інший поворот вийшов". "Я не став міняти ні назву, тим більше що вона відповідає, не відрікся від Достоєвського. Хоча Достоєвський мене переміг в цьому сенсі", - додав Лозниця.

Також режисер зазначив, що в його роботі та грі акторів можна знайти відсилання до творчості інших письменників. "Там же не тільки Достоєвський, там є посилання, ремінісценцієя до кого завгодно. Наприклад, до Зощенка. Є епізод в автобусі, це абсолютний Зощенко. Він і зіграний, мені здається так, як якщо б я ставив Зощенка, трохи в перебільшеній манері. Є там Хармс, Сорокін, Салтиков-Щедрін. Є Булгаков. Є Біси. І є щось від Ідіота", - уточнив він.

При цьому на питання про традиційну відмінну рису його художніх фільмів – позачасовість – Лозниця відповідає: "Ми нічого не робили спеціально, щоб прибирати знаки часу, знаки сучасності. Ми знімали в місті Даугавпілсі, з російською архітектурою, схожому на багато російських міст, хоча він знаходиться в Латвії. Не робили спеціально нічого. І одяг сучасний: люди одягнені так, як вони одягнені зараз. Але виникає дивне відчуття, що це вийняте з цього часу і знаходиться десь в іншому часі".

Найбільшу кількість суперечок в Каннах викликала фінальна частина фільму - Сон Лагідної, - коли героїню відвозить у лісовий терем птах-трійка з ліхтариками на колесах. У теремі знаходиться колонний зал Будинку Союзів, де засідає якийсь актив під головуванням начальника в'язниці в білому костюмі генералісимуса. Фінальна частина фільму вибивається стилістично та композиційно з усієї оповіді, тому багато глядачів цю частину не зрозуміли, не прийняли або навіть відкинули.

"Це відбувається уві сні. Її привозять кудись, в якийсь загадкове місце, терем. Всередині терема – будинок з колонами, колонний зал Будинку Союзів, це референс. І далі вона бачить то свідчення про неї, чи якийсь суд над нею, чи якесь прохання про неї. Якусь акцію, яка не зрозумій на що схожа. І в результаті все-таки їй виносять якийсь вирок: дають право побачення (з чоловіком). Під час цього дійства відбувається дуже важливе: генерал, який цю церемонію веде, начальник в'язниці, визначає, що таке ця влада, з якою вона весь фільм стикалася. Він каже таку просту річ: влада – це ви, не можу я без опори на вас правити. Це ви все це робите, не я. І далі, вони, дружно оголосивши їй про право на побачення з чоловіком, відправляють її на екзекуцію", - пояснює Лозниця.

poster
Дайджест головних новин
Безкоштовна email-розсилка лише відбірних матеріалів від редакторів НВ
Розсилка відправляється з понеділка по п'ятницю

Таким чином, каже режисер, він хотів показати, що ніколи не варто звинувачувати в тому, що відбувається когось одного – тирана, начальника, владу, адже "усі, хто оточують героїню, всі відповідальні за те, що з нею буде робити влада".

"Тобто, що я зробив у цій картині? Я змінив тему фільму практично за 20 хвилин до кінця картини на зовсім іншу тему. І потім повернувся до теми фільму, до долі моєї героїні, маючи вже цю контр-тему додатково. Цей кульбіт я зробив в останні 25 хвилин", - додав Лозниця.

Нагадаємо, 70-й Каннський кінофестиваль проходив з 17 по 28 травня.
Головний приз Каннського кінофестивалю Золоту пальмову гілку отримав фільм Квадрат шведа Рубена Естлунда.

Редактор: Марія Кабацій
Показати ще новини
Радіо НВ
X