Ярмарок марнославства. Рецензія на фільм Диво-жінка 1984

20 грудня 2020, 13:33

В український прокат вийшов фільм Диво-жінка 1984 — продовження несподіваного хіта 2017 роки про амазонку на ім'я Діана Прінс та її пригоди в світі людей.

У тій частині дія відбувалася на острові амазонок і в Європі - на полях битв Першої світової війни.

Тоді раптова зміна настрою кіновсесвіту DC з умовно суворого на комедійно-оптимістичний, жінка в режисерському кріслі й побудована на цьому велика частина рекламної кампанії, жінка-супергероїня в центрі сюжету і побудована на цьому менша частина рекламної кампанії зробили свою справу: стрічка зібрала 822 мільйони доларів в світовому прокаті. Не Marvel, але тим не менше.

Відео дня

НВ
Фото: НВ

У другій частині елементи авторського рівняння залишилися ті ж. Масштаби ж, підкоряючись бізнес-логіці, виросли. І тут стало ясно, що однієї реклами замало: треба вміти знімати.

1. Сюжет

Багато століть назад. Острів Теміскіра — місце проживання амазонок. Зовсім ще юна Діана Прінс вирішує разом із дорослими одноплемінницями взяти участь в якійсь подобі локального марафонського забігу з перешкодами. Спочатку дівчинка виривається вперед, але потім, зазівавшись, втрачає перевагу. Мама ласкаво говорить їй, що час для того, щоб проявити себе на повну силу, ще настане.

Рік з назви. Вашингтон, округ Колумбія. Діана Прінс поєднує дві успішних зайнятості: роботу археологом в Смітсонівському інституті та захист звичайних американців від інших звичайних американців. Але щось в її очах говорить про те, що цього недостатньо. Можливо, туга.

А тут якраз і в поле зору таємничої амазонки опиняться нова колега — скромна жінка на ім'я Барбара Мінерва, яка страждає через це, а також галасливий бізнесмен на ім'я Максвелл Лорд. Останній під прикриттям побудови нафтової піраміди шукає древній артефакт — камінь, що виконує бажання.

Коли він його знайде, справи у Мінерви, Діани і всього іншого світу підуть не дуже добре.

Кадр з фільму
Фото: Кадр з фільму

2. Сценарій, драматургія

Але для амазонки падіння на дно стане приводом відштовхнутися, скинути кайдани туги і нарешті знайти своє покликання. Власне, показати цей шлях становлення Діани від амбітної недосвідченої дівчинки до стійкої захисниці людства і є головна мета фільму Петті Дженкінс — режисерки однієї далекої драми з Шарліз Терон Монстр, декількох серій в різних серіалах і першої Диво-жінки.

Формально Дженкінс досліджує в своїх фільмах питання моралі й місця жінки в світі чоловіків. За фактом у неї занадто маленьке резюме (левова частка якого — студійні блокбастери), щоб говорити про властивих постановниці темах. І ось ця недосвідченість відчувалася ще в першій частині, але тоді режисерку врятували написаний іншими людьми сценарій і менший масштаб задуму. Головним завданням фільму Диво-жінка було ввести Диво-жінку в гру. І у хлопців вийшло.

У новій стрічці автори серед них вже і сама Дженкінс на правах однієї з сценаристок і продюсерок) замахнулися на більше. Вони вирішили зняти епос не лише про становлення супергероїні, а й емоційно прив’язати її до всього людства через питання жертовності та відмови від вкрай егоїстичних бажань. А ще прикріпити весь цей конструкт до нашого часу, що на ділі стало черговим стусаном Трампові.

Витівка благородна. Рішення ж її у фільмі Диво-жінка 1984 надто прямолінійне, невміле і самовпевнене. Час авторами вибраний не просто так: 80-і, епоха Рейгана. Саме тоді вперше пролунав слоган Make America Great Again і саме тоді жадібність багатьох американців до швидкого успіху досягла одного зі своїх піків.

poster
Дайджест головних новин
Безкоштовна email-розсилка лише відбірних матеріалів від редакторів НВ
Розсилка відправляється з понеділка по п'ятницю
Кадр з фільму
Фото: Кадр з фільму

Дженкінс викручує ручки цієї жадібності до межі, створюючи фальшиво доброчинне середовище для своїх ідей. Цей відрив від реальності не дотягує до притчі й зависає десь на рівні істеричного моралізаторства. У фільмі Диво-жінка 1984 всі чогось страшно хочуть: Діана повернути коханого пілота, Мінерва отримати, нарешті, сміливість, Максвелл Лорд хоче просто хотіти (він тут велика небезпечна дитина, читай: Трамп).

Всі за свої бажання, природно, поплатяться. Мінерва, наприклад, совістю, що абсолютно незграбно проілюстровано її взаєминами з добрим бомжем і алкоголіком-причепою з парку. Ніхто, звісно, не помічає найголовнішого у себе під носом. У випадку з Лордом це абсолютно убога лінія з його маленьким сином, який весь фільм чекає батька в приймальні.

Наявність ідей, подана з серйозним обличчям — один із стовпів сучасного супергеройського кіно, але рідко коли він з таким тріском розбивався об амбіції авторів і невміння їм відповідати. Становлення, бажання, сюжетні арки (їх тут три: Діани, Лорда і Мінерви), численні локації складаються тут в колос на глиняних ногах, який починає кренитися хвилині на 30-й, а в другій половині цього страшно довгого фільму падає на кіновсесвіт DC, піднімаючи пил і спогади про успіхи Зака Снайдера (Бетмен проти Супермена, де у Чудо-жінки було кілька великих моментів) і Джеймса Вана (Аквамен, як кращий приклад світлого DC).

Пил цей, на жаль, не поховає амбіції самої Петті Дженкінс, чия кар'єра будується багато в чому на статусі жінки-режисерки, якій не давали знімати. Ось, дали.

Кадр з фільму
Фото: Кадр з фільму

3. Картинка і актори

Не зіграло в плюс і перенесення прем'єри на грудень. Від авторів картини це, звичайно, не залежало, але перед нами все одно унікальний випадок, на прикладі якого можна побачити, наскільки літній блокбастер заточений під літо. Починаючи від настрою й одягу героїв і закінчуючи Днем Незалежності іншого боку, навряд чи надто патетичний уклін в бік 4 липня спрацював би, якби фільм вийшов вчасно).

Але немає лиха без добра. Галь Гадот як і раніше ідеальна Чудо-жінка. Її бойовий інструментарій смішний, екшн-сцени чомусь досі жахливі (Так було і в першій Жінці), акторська майстерність залишає бажати кращого. Але харизма і зовнішність роблять свою справу. Важко уявити на місці Гадот когось іншого.

Головний аксесуар Діани — Кріс Пайн — теж не псує картину. Він тут єдиний нормальний чоловік після бомжа з парку (за фактом мертвий і з часів Першої світової, але тим не менше) і відповідно зображує злегка здивований тим, що відбувається навколо, голос розуму. Для третього фільму його навряд чи оживлять: свою роль пілот Стів Тревор відіграв до кінця.

Крістен Віг — чудова комедійна актриса, кастинг якої натякав на жартівливий тон фільму. Тон у фільму вийшов не жартівливий, а значить і Віг тут виглядає зайвою. Що прикро: її амплуа незручної спокусниці чудово підходить для ролі Мінерви.

Другий скарб після Гадот — Педро Паскаль і його метушливий, ображений чоловічок Максвелл Лорд. Бог з ним з Трампом, цей персонаж у виконанні Паскаля такий прекрасний в своєму низькому бажанні якнайшвидше стати визнаним, поміченим, великим. Лорду придумали стандартний бекграунд з батьком-аб'юзером (чоловіки у всесвіті Дженкінс, за вищевказаним винятком — зло, яке породжує зло). Бекграунд цей не працює. Зате працює майстерність окремо взятого актора: Паскаль немов надолужує втрачену в Мандалорці міміку.

Кадр з фільму
Фото: Кадр з фільму

Диво-жінка 1984 — вердикт НВ

5/10

Диво-жінка 1984 — стрічка, в якій невміння режисера бачити і розповідати складну історію, зі спритністю жонглювати смислами і символами (Діана, до слова, живе в готелі Вотергейт, ага), уникати моралізаторства злегка компенсується її акторами і в першій половині - яскравими фарбами, що не встигли набриднути.

В іншому перед нами кіно, яке полягло під вантажем власних амбіцій. Моральний приворот, що покликаний навернути Америку й решту світу на шлях істинний, але обернувся ярмарком марнославства з обмеженим числом запрошених.


Диво-жінка 1984

Wonder Woman 1984

2020 рік

США

Режисер — Петті Дженкінс

У головних ролях: Галь Гадот, Кріс Пайн, Крістен Віг, Педро Паскаль та інші.

Показати ще новини
Радіо НВ
X