Сумний кемп. Рецензія на фільм із Леді Гагою й Адамом Драйвером Дім Гуччі

28 листопада 2021, 12:15

В український прокат вийшов фільм Дім Гуччі — друга стрічка британця Рідлі Скотта цього року.

Валерій Мирний

кінооглядач НВ

Перша була хитрою історичною драмою, називалася Остання дуель і вийшла лише місяць тому. Дім Гуччі також драма і теж заснована на реальних подіях. Тільки місце дії тут не Франція XIV століття, а Італія та Нью-Йорк 80−90-х.

Відео дня

І справа, у якій розбирається режисер, стосується не системної мізогінії, що сягає корінням у віки, а вбивства останнього власника модного будинку Гуччі з однойменним прізвищем, скоєного на замовлення його дружини. Дружину грає Леді Гага, і на відміну від позиціонування її героїні в трейлері, вона в цій історії не зовсім по центру, та й настрій картини відрізняється від заявленого маркетологами.

1. Сюжет

Італія. 70-ті. У задушливому офісі невеликої логістичної компанії нудиться дівчина на ім'я Патриція Реджані. Вона — дочка власника, але мрії її виходять далеко за межі накладних, фур і далекобійників.

На одному із світських заходів Патриція елегантно (він робить їй коктейль замість бармена) знайомиться з хлопцем на ім'я Мауріціо Гуччі. Й одразу розуміє, що знайшла не просто хлопця на одну ніч, а реалізацію для своїх амбіцій. Адже за прізвищем Гуччі ховаються гроші та, що важливіше для Патриції, — розкіш, краса та можливість усім цим керувати.

Оформивши стосунки, вони спочатку відходять від сімейних справ і живуть простим, щасливим життям. Але прізвище кличе, і Мауріціо, якого підначує дружина, потихеньку починає перекроювати бізнес під себе. Наслідки його вчинків будуть дуже згубними.

Кадр з фільму
Фото: Кадр з фільму

2. Сценарій, драматургія

Рідлі Скотт часто знімає історії про людей сильних, що діють усупереч обставинам. Через них він показує складність як людини та її рішень, так і соціуму та життя в ньому. Часто він знаходить таких персонажів у минулому чи майбутньому. Можливо тому, що в минулому та майбутньому більше простору для польоту фантазії, докладних, холодних дизайнерських рішень режисера.

Плюс — те, що було, чи те, що легше перетворити на казку. Або притчу. А Рідлі Скотт усю свою кар'єру і знімає за великим рахунком реалістичні казки для дорослих. І фільм Дім Гуччі — одна з найсумніших казок у його фільмографії.

Незважаючи на трейлер, який позиціонував картину як хвацьку кримінальну історію про розкіш, амбіції та смерть (за настроєм щось подібне до скорсезівського Вовка з Волл-стріт), перед нами місцями хоч і жартівлива, але трагічна у своєму серці ілюстрація в’янення окремо взятої сім'ї. Дім Гуччі — не про амбіції, а про їхню відсутність, не про розкіш, а про її тяжкість, не про смерть, а про те, як люди самі стирають себе з життя.

І розглядати фільм лише як історію вбивства чоловіка дружиною не можна. Патриція Реджані — персонаж, безумовно, складний. Вона явно любить Мауріціо, явно хоче долучитися до прізвища Гуччі, явно має амбіції змінити компанію та явно ображається до глибини своєї великої душі, коли чоловік віддаляється від неї.

poster
Дайджест головних новин
Безкоштовна email-розсилка лише відбірних матеріалів від редакторів NV
Розсилка відправляється з понеділка по п'ятницю

Тобто в цій жінці містяться і любов, і пасіонарність, і ранимість, і зовсім італійська химерність. Смішно, наскільки плоско Патрицію позиціонували трейлери. У фільмі кожна сцена, що коротко показана в роликах, звучить зовсім інакше. І з хресним знаменням, і з ложечкою в горах. У трейлерах нам продавали небезпечну й упевнену в собі жінку, яка дивиться тільки в один бік, у фільмі Патриція — людина, яка загралася, але цілком звичайна у своїй суперечливості.

Кадр із фільму
Фото: Кадр із фільму

І в розрізі її взаємодії з родиною Гуччі Патриція виступає каталізатором занепаду, не більше. Зіткнення непереборної сили зі слабкою перешкодою. Усі причини краху було закладено задовго до її появи. Тому Рідлі Скотт багато часу приділяє іншим: Мауріціо, його батькові Родольфо, його дядькові Альдо, його двоюрідному братові Паоло.

І показує, що кожен із членів колись великої родини перебуває у розгубленості. Родольфо застряг у минулому і повільно вмирає у своєму декадентському особняку, Альдо начебто прагне розширювати бізнес, але робить це італійськими методами: сумбурно та протизаконно, Паоло — сама безглуздість. Мауріціо виглядає серед них титаном, тим, хто поведе компанію у майбутнє, але трагедія в тому, що він абсолютно безініціативний і неталановитий. Холостий постріл.

Але той, хто знає, що таке ідеальний таймінг: Патрицію він кидає тільки після того, як зробив усю брудну роботу її руками. Після ж, бачачи в ній тільки сором за самого себе, відправляє дружину з очей геть.

Рідлі Скотт знімає швидко та різко. І якщо судити з інтерв'ю, він і мислить так само. Відбиваючи свого творця, фільм Дім Гуччі — це хроніка подій, розказана чітко та по суті. Режисер чи то через вік, чи то через сценарій у середині оповідання йде в монотонність і навіть деяку плутаність (не зовсім прозора хронологія подій), але задовго до фіналу тріумфально виходить із піке.

І взагалі його фільм наповнений раптовими комедійними елементами. Кемповими, як пишуть західні критики. Вони працюють (читай: смішать), але не задають картині тону. Швидше розфарбовують її свинцеву емоційну палітру райдужними спалахами.

Кадр із фільму
Фото: Кадр із фільму

3. Картинка й актори

Ось це незвичне поєднання холоду та веселки деяких може виштовхнути з фільму (як багатьох знов-таки західних критиків). Однак перед нами не екранізація сенсації, не погляд на відому історію очима папараці. Рідлі Скотт у фільмі Дім Гуччі серйозний. Це фільм людини, яка дивиться на людей поглядом іронічного ентомолога ут нічого у філософії режисера не змінилося).

Завдяки цьому уважному та вдумливому ракурсу, Рідлі Скотт зміг розповісти історію не про жадібність, не про настання епохи корпорацій, а про те, як під власною вагою руйнується те, що здавалося непорушним та вічним. Дім Гуччі — це екранізація казки з нещасливим кінцем. Режисер укотре нагадує нам, що таких у світі також є чимало.

Убитий Мауріціо у виконанні Адама Драйвера — найнеприємніший персонаж фільму. Тут зла іронія режисера починає межувати з цинізмом. Драйверу добре вдаються ролі нарцисів-інтелектуалів, і для Мауріціо він знайшов кілька амбівалентних рухів підборіддям, а ще байдужий і трохи зарозумілий погляд з-під окулярів.

Окуляри — окремий персонаж картини. Їх тут носять усі, і знадобиться деякий час, щоб почати критично оцінювати людей із настільки красивими аксесуарами на обличчі. Утім, те саме стосується і одягу, і сумок: Гуччі все-таки роблять красиві речі. Вони кричуще розкішні, але не виходять за межі сприйняття завдяки бездоганному стилю.

Гага — чудова актриса. Поки не зовсім зрозумілий її діапазон, але віддаватися своїм персонажам вона вміє, а ще артистка має харизму і несвідому здатність перебувати в кадрі. Її Патриція, що вийшла з народу, іноді виступаючи дуетом із потішною Сальмою Гаєк она грає ворожку) немов ведмідь у посудній крамниці: грубо втручається у справи аристократів від моди і залишає по собі погром. Проте Реджані — не оскарівська роль. Вірніше, ця роль була оскарівською у трейлерах. У фільмі фокус зміщений, але на номінацію Гага заслужила.

Джеремі Айронс в образі Родольфо Гуччі з’являється часто, але тішить око лише своєю шляхетною зовнішністю. Аль Пачіно теж не забутий, і це, до речі, один із подарунків фільму: тут багато святих старців. Літній уже актор у ролі Альдо Гуччі кричить, буянить, панікує, радіє, плаче; створює персонажа, якому співпереживаєш найбільше.

Ледве відстає від нього невпізнанно загримований Джаред Лето. Іноді той, хто трактує своїх персонажів надто буквально і тому нудно, в образі сина Альдо Паоло Гуччі — утілення приказки про «в сім'ї не без виродка» — Лето знаходить комічні нюанси. Ця нездатна від природи на самореалізацію людина прагне бути реалізованою, чим заслуговує якщо не на повагу, то точно на співчуття. Їхній дует з Аль Пачіно багато в чому відповідальний за несамовитий ефект, який справляє фільм під кінець.

Кадр із фільму
Фото: Кадр із фільму

Дім Гуччі — вердикт НВ

8/10

Подвійний удар, яким Рідлі Скотт нагородив нас 2021-го, хоч і не відправив усіх у нокаут, але дух із вдячного глядача вибив. А ще продемонстрував, що режисер не втратив відчуття глобальності того, що відбувається.

І Остання дуель, і Дім Гуччі тримають руку на пульсі часу і навіть більше — відображають цей час, показуючи, наскільки катастрофічно по-різному ми почали дивитися на речі, як загострилося наше почуття несправедливості та розпалилася наша боротьба з нею, як відчайдушно намагаємося знайти своє місце у світі та боремося за обмежені ресурси.

У цій вимушеній дилогії передане невиразне, тривожне почуття закінчення Історії — коли старе або зруйновано, або не тішить, а нове перебуває на стадії болісного формування.

Дім Гуччі

House of Gucci

2021 рік

США

Режисер — Рідлі Скотт

У головних ролях: Леді Гага, Аль Пачіно, Адам Драйвер, Джаред Лето, Джеремі Айронс та інші.

Показати ще новини
Радіо NV
X