Читати або не читати? Директорка Українського інституту книги Олександра Коваль — про те, як книжкам перемогти ТВ і Фейсбук

14 грудня 2021, 08:51

«To Read or Not To Read?» — cаме такий заголовок мало американське дослідження читання, яке першим трапилося мені на очі в середині «нульових», пише в колонці для НВ Олександра Коваль, директорка Українського інституту книги. Відтоді я почала активно цікавитися цими дослідженнями, тому що питання «Читати — не читати» набуло екзистенційного виміру, особливо в наших реаліях, тому що в інших, розвинених країнах, із цим намагаються давати раду.

Олександра Коваль

директорка Українського інституту книги

У США питанням нечитання займаються ще з 1950-х років, коли виявилося, що через значний наплив емігрантів з Латинської Америки, Азії, Африки і їх поява на ринку праці почав пригальмовувати розвиток економіки, оскільки їхній освітній рівень був значно нижчим за середній американський, ба, часто вони були просто неписьменними. І тоді американці вирішили щось із цим робити. Пошана до бібліотек вкорінена в американське буття, але відтоді вони стали справжніми осередками розвитку. Дізналася, що Дейл Карнегі пожертвувати на бібліотеки 56 млн доларів, що еквівалентно теперішнім 650 мільйонам. Так само робили інші багаті люди і громади. Тому що бібліотеки важливі для того, аби підтримувати на належному рівні читання як фактор розвитку людини, суспільства та країни. Без розвитку освіти, що також трапилося завдяки книжкам і бібліотекам, не було б теперішніх потужних скандинавських країн.

Відео дня

У середньому люди в усьому світі зараз читають менше, ніж у другій половині ХХ ст., коли телесеріали та шоу відтягли від книжок багатьох людей, але досить значний обвал стався з появою інтернету і, особливо, соцмереж, які відразу стали для сотень мільйонів людей у світі не лише джерелом інформації (якому чомусь довіряють), а й способом соціалізації та проведення дозвілля.

Тим не менше, зменшення кількості часу, який люди проводять з книжкою, чомусь дивним чином не вплинув на спад реалізації книжкової продукції: як і раніше, розвинуті країни можуть похвалитися величезними обсягами проданих накладів, великою кількістю нових видань щороку. Навіть пандемія Covid-19 позитивно вплинула на книжкові продажі: у багатьох країнах відзначили не спад, як здавалося в перші місяці, а збільшення продажів у 2020−21 роках. Бачимо, що американці, британці, італійці, німці, норвежці, фіни, французи, шведи, японці роблять вибір на користь читання, купуючи і читаючи більше книжок, хоч вони, здається, також потрапили в полон соцмереж, але ж знаходять час? Молоді італійці, отримуючи у 18 років «Культурний сертифікат» (на якому ми взорували свою пропозицію Книжкового сертифікату, який планується надавати з 2023 року), 70% від 500 євро витрачають саме на книжки. І тут ми бачимо привід для оптимізму — світ продовжує рухатися в правильному напрямку.

Зовсім інакша ситуація в Україні. Згідно з опитуваннями, читання знаходиться на 9 місці в переліку способів проведення вільного часу. Першу позицію все ще впевнено займає ТБ (47%), його стрімко наздоганяють соцмережі (40%), проведення часу з родиною і друзями (припускаю, що в ТРЦ), подорожі і розваги, спорт. Читання має лише 8%. Як наслідок — в Україні видається лише 0,25 примірника ринкової книжки на душу населення, домогосподарства витрачають на книжки 55 грн на рік, а на алкоголь і тютюн — у 100 разів більше, і це ще без урахування азартних ігор! Це змушує серйозно задуматися. Точніше, мало б змусити задуматися всіх тих, хто приймає важливі рішення про власне життя, кар'єру, бізнес і розвиток країни.

Дослідження рівня читання і розуміння текстів PISA, до якого Україна доєдналася у 2018 році, показало, що лише 4% українських 15-річних школярів володіють стійким вмінням аналізу та інтерпретації незнайомого тексту і що назагал українські школярі відстають від своїх однолітків у 36 країнах на цілий рік навчання. Що це нам показує? Правильно: потенційно низьку якість людського капіталу, коли ці школярі виростуть і конкуруватимуть на глобальному ринку праці. Читаючі виїдуть шукати кращої долі, а нечитаючі залишаться.

А якщо нам разом узятися і сотворити «українське чудо», «український прорив», підтримуючи читання, бібліотеки і книжковий бізнес? Ми в Українському інституті книги придумали Національний тиждень читання, який стартує прямо зараз і це дуже вчасно, тому що «президентська тисяча» дуже допоможе вакцинованим українцям купити більше книжок, хтозна, можливо, в нас на книжки також витратять 70% цих коштів?

poster
Дайджест головних новин
Безкоштовна email-розсилка лише відбірних матеріалів від редакторів НВ
Розсилка відправляється з понеділка по п'ятницю

Ми сподіватимемося на швидке затвердження Кабміном «Стратегії розвитку читання 2021−2025». Щоправда, один рік уже минув, але попереду ще чотири, і якщо взятися до справи разом, то результат отримаємо. А поки що гайда в книгарні, поки книжок не розкупили.

Українці обирають читання!

Показати ще новини
Радіо НВ
X