«Найбільш своєчасний фільм фестивалю». Що пишуть західні ЗМІ про українську драму Бачення метелика, прем'єра якої пройшла в Каннах

28 травня, 18:53
Головна героїня — колишня аеророзвідниця Лілія (Фото:Кадр з фільму)

Головна героїня — колишня аеророзвідниця Лілія (Фото:Кадр з фільму)

У середу, 25 травня, на Каннському кінофестивалі відбулася прем'єра фільму Бачення метелика режисера Максима Наконечного. У західній пресі вже з’явилися перші рецензії на українську стрічку.

Команда фільму Бачення метелика, який бере участь у конкурсній програмі Особливий погляд, влаштувала промовисту акцію на червоній доріжці фестивалю. Зокрема, перед прем'єрою фільму в Театрі Клода Дебюссі пролунав сигнал повітряної тривоги, який уже три місяці звучить в українських містах. Також знімальна група підняла таблички з позначкою, якою в соціальних мережах позначають чутливий контент і розгорнула плакат із написом: «Росіяни вбивають українців. Чи вважаєте ви образливим або тривожним говорити про цей геноцид?».

Відео дня

Після показу в Каннах глядачі влаштували повнометражному дебюту Наконечного тривалі овації, а зараз у західних виданнях з’являються перші рецензії на Бачення метелика.

«Мабуть, найбільш своєчасний фільм Канського фестивалю цього року», — пише про стрічку Deadline, але зазначає, що при цьому вона не стане відвідуваною, «оскільки …є показником конкретного часу та місця, а не тим, що багато людей можуть захотіти подивитися».

Автор рецензії називає Бачення метелика «похмурий та витверезний документ про Україну», де змішані театралізовані сцени з телевізійними та іншими візуальними матеріалами. «Як і ким він може бути показаний на територіях, де глядачі зможуть гідно оцінити його, незрозуміло», — йдеться в матеріалі.

Кадр з фільму
Фото: Кадр з фільму

«Молодий місцевий режисер Максим Наконечний дуже винахідливий у зборі матеріалу, який різко та сумно показує травми останнього часу; це кадри розрухи і неблагополуччя, а також життя, що йде своєю чергою», — пише автор.

«Варто бути чесним: це важкий фільм, справжній парад нещасть, сумної історії, мерзенних вчинків, непотрібних страждань та смертей. Заповнений зал на Каннській прем'єрі сидів у напруженій тиші, коли нещастя навалювалося на нещастя, а відеоматеріали показували такі звірства, які люди за всю попередню історію не могли спостерігати на власні очі», — наголошується у рецензії.

«Хоч фільм не заснований на конкретній історії, він був натхненний багатьма жахливими історіями з реального життя. У тому числі про жертви зґвалтування на війні, оскільки головна героїня виявляється вагітною від одного зі своїх мучителів», — пише про Бачення метелика Variety і цитує режисера: «Багато жінок-солдатів, розповідаючи про полон, говорили, що це набагато страшніше за смерть».

Видання зазначає, що «в фільмі війну видно не лише очима Лілії (головної героїні - НВ). Вона проходить через об'єктиви камер, знімається смартфонами та безпілотниками, коментується та шериться».

«Я знав, що це може бути сприйнято неоднозначно, особливо зараз. Коли ти повертаєшся з війни, люди бачать у цьому „щасливий кінець“, але насправді це не так. Після цього важко жити нормальним життям, важко відрізнити друга від ворога», — каже режисер Наконечний.

Кадр з фільму
Фото: Кадр з фільму

«Українська повоєнна драма дуже своєчасна», — так називає свою рецензію на Бачення метелика видання The Wrap.

poster
Дайджест головних новин
Безкоштовна email-розсилка лише відбірних матеріалів від редакторів НВ
Розсилка відправляється з понеділка по п'ятницю

«Головні призери Канського кінофестивалю 2022 ще не оголошені, але немає жодних сумнівів у тому, який фільм є найважливішим. Фільм Бачення метелика не лише один із двох українських фільмів, представлених на фестивалі (другий — Памфір Дмитра Сухолиткого-Собчука), але й розповідає історію про наслідки воєнних дій як для українських солдатів, так і для громадян, які чекали на них вдома. Неймовірно, що Максим Наконечний зміг закінчити Бачення метелика та привезти його до Канн, де виголосив зворушливу промову про ризик зникнення української культури. Ще дивніше бачити фільм, який настільки жахливо своєчасний», — йдеться у матеріалі.

«Наконечний, режисер і один зі сценаристів фільму, прикрашає Бачення метелика візуальними прийомами, деякі з яких потужно передають душевний стан Лілії, а деякі є застарілими та їх краще залишити для малобюджетних фільмів жахів, — пише автор. — Найбільш виснажливою є сцена, в якій Лілія в уяві бачить себе йдучи зруйнованою бомбами площею в Києві. Приголомшливо, що ця сцена була зроблена за допомогою уяви та візуальних ефектів під час створення фільму. Зараз така сцена могла б опинитися у документальному фільмі».

«Бачення метелика — стримана, твереза драма, в якій мало драматичних підйомів і спадів, і майже немає кольорів, крім мілітарних сірого та зеленого. Безпристрасна Лілія не проявляє особливих емоцій і не говорить багато про свою вагітність, не втрачає спокою і після інших травм. Її друзі та суспільство загалом теж реагують не так бурхливо, як можна було б очікувати, — робить висновок автор. — Хоча фільм гідний та щирий, його головна передумова здається недостатньо опрацьованою, а дилеми недостатньо вивченими, особливо зараз».

Показати ще новини
Радіо НВ
X