Алея жаху: рецензія на психологічний трилер з Бредлі Купером і Кейт Бланшетт

23 січня 2022, 13:30

В український прокат вийшов фільм Алея жаху — нова робота відомого мексиканського режисера Гільєрмо дель Торо. Автора плідного й такого, що постійно норовить вплести в тканину реальності страшну містичну казку.

Валерій Мирний

Кінооглядач НВ

Дель Торо налякав і вразив потойбічною красою не одне покоління глядачів фільмами Лабіринт фавна, Хребет диявола, Багряний пік.

Знятий услід за тріумфом на Оскарі романтичної фантазії Форма води трилер Алея жаху — перша робота режисера, що спирається не на містику та складних персонажів, а лише на складних персонажів. При цьому властиві роботам автора страх і краса нікуди не поділися.

Відео дня

1. Сюжет

США. Складні у соціальному плані часи: Перша світова війна зібрала свій урожай і залишилася трохи позаду, Друга світова неясною примарою маячить у неясному майбутньому. Плюс набирає обертів Велика депресія. У цій непростій ситуації до звичайного американського ярмарку прибивається каламутний, але страшенно привабливий і красивий чоловік на ім'я Стен Карлайл (Купер).

То сексом, то розумом, то хитрістю підкоривши майже всю строкату карнавальну братію, Карлайл намічає дві мети: закохати в себе гарну артистку на ім'я Мері (Руні Мара) і освоїти мистецтво менталіста, яким досконало володіє вигорілий аж до алкоголізма ясновидець на ім'я Пітер (Девід Стратейрн).

Успішно досягнувши запланованого, Карлайл бере Мері й вирушає у велике місто по великі гроші. На одному з публічних сеансів спілкування з примарами він зустрічає фатального терапевта з чарівним ім'ям Ліліт Ріттер (Кейт Бланшетт) і провалюється в кролячу нору.

Кадр з фільму
Фото: Кадр з фільму

2. Виконання

Гільєрмо дель Торо — наймолодший у великій трійці мексиканських режисерів: він, плюс Альфонсо Куарон і Алехандро Гонсалес Іньярріту, які в різний час підкорили Голлівуд. Причому успіх до нього прийшов пізніше, ніж до інших, і був дещо вимученим.

У Лабіринті фавна, за який дель Торо повинен був отримати всі належні йому Оскари, академіки відзначили лише візуальну частину, а фільм Форма води був хоч і бездоганно поставленою історією, яка торкає за живе, але виглядала вона як крик про допомогу: якщо не нагородять за це, то незрозуміло, за що дель Торо взагалі можуть нагородити.

Можливо тому в Алеї жаху так багато зірок першої величини. Режисер наче прагне підкреслити свій успіх (або негайно повторити його за прикладом тих же Куарона та Іньярріту) і підстрахуватися від провалу в прокаті. Останнє, на жаль, з його картинами траплялося часто. При цьому здаються тут всі на своєму місці: дель Торо використовує навички, бекграунд та прагнення кожного з артистів у справі. І сама обстановка фільму, його старомодність і похмура великовагова краса припускають наявність відомих красивих облич.

Бредлі Купер зазвичай вибирає для себе непростих персонажів, і його Стен Карлайл якраз із таких. Нам постійно натякають на щось темне в його минулому, на надлом, у який провалюється все хороше, що було в цьому чоловікові. Видно ж у ньому лише потяг до грошей та обману. Карлайл добре навчився читати інших і впевнений, що всі люди однакові. Як це завжди буває в таких ситуаціях, треба просто дочекатися здобичі, яка йому не по зубах.

Вона прийде в подобі Ліліт Ріттер — фатальної красуні, грайливого психолога — персонажа, що дуже підходить для майстра лукавих півтонів Кейт Бланшетт. Ріттер — павук, що сидить на перетині ліній сильних світу цього і тонка маніпуляторка, яка навчилася на своїх помилках розрізняти, де здобич, а де хижак.

poster
Дайджест головних новин
Безкоштовна email-розсилка лише відбірних матеріалів від редакторів NV
Розсилка відправляється з понеділка по п'ятницю

І, нарешті, Мері — дівчина, в яку влюбив у себе Карлайл. Руні Мара грає тут невинність та простоту. Але проста Мері тільки в тому плані, в якому може бути проста добра людина. Піти поки не пізно вона може.

Кадр з фільму
Фото: Кадр з фільму

Фільм Алея жаху глибоко психологічний. По суті, дель Торо замінив привидів містичних привидами душевних травм, а міфологічних монстрів — монстрами в людській подобі. Тому тут так важливі добре прописані та зіграні персонажі. І за кожним героєм Алеї начебто ховається великий американський роман. Кожен при цьому прикрасив би колекцію кунсткамери.

Проблема, однак, у тому, що у фільмі начебто стоїть сценарний блок. І в героїв, незважаючи на їхню складність, не виходить повною мірою реалізуватися.

Звісно, Алея жаху — кіно з минулого. Фільм нуар навіть без слова нео. Відповідно, це кіно жесту, кіно в’язкої атмосфери, опуклої фактури та темних висновків, захованих у складках сюжету. Тут багато гротескної жорстокості, є (цнотлива, втім) сцена з оголеним Купером і приголомшливі, наче пронизані чимось потойбічним, декорації артдеко, в яких розігрується друга половина картини. Плюс кілька страшних моментів, коли за примарами душевними ніби ось-ось проявляться мляві справжні, які чекали на глядача в інших картинах режисера.

Проте зі складками сюжету тут не склалося. Це добре видно з прикладу центрального персонажа — Стена Карлайла. Спостерігаючи його шлях, ми спостерігаємо темряву. Він боягуз, маніпулятор, убивця. Ідеальний антигерой періоду депресії та занепаду, періоду між однією війною та іншою. Історія народжує і таких. Режисер, немов підкреслюючи свідомість вибору темної сторони Карлайла, нагороджує його даром ой чудово малює), який чоловік навіть не здогадується використовувати для законного заробляння грошей.

Але замість того, щоб зняти фільм про слабкість і вроджений потяг до зла, який підживлюється обставинами і суспільством, дель Торо плутається у показаннях, інтонаційно робить Карлайла жертвою, при цьому сюжетно не виправдовуючи його вчинки. Тих надломів, тріщин, народжених травмами дитинства, які так добре видно у всіх, навіть Ліліт Ріттер, у Карлайла немає.

Персонаж Бредлі Купера — людина без минулого — залишається нерозкритим і фінальний хід дель Торо з карнавальним гіком не прояснює ситуацію, а викликає усмішку своєю наївністю. Що це було? Покарання? Успіх? Мораль? Невідповідна трикрапка.

Кадр з фільму
Фото: Кадр з фільму

Алея жаху — вердикт НВ

7/10

Дель Торо любить оточувати своїх героїв (людей або інших істот) темними обставинами і дивитися, як вони поведуть себе. Чи боротимуться, як було, наприклад, у Хеллбої та у Формі води, чи оберуть барвистий ескапізм, як було у Лабіринті фавна.

У фільмі Алея жаху головний герой обирає третій шлях: не здатний зупинитися, він все глибше загортається в цю темряву. Сумний фінал з огляду на те, що зазвичай режисер дає хоч якийсь проблиск світла. І все було б добре: у дель Торо чудово вийшло оформити декорації та розставити інтригуючі фігури по місцях, але з пересуванням їх по шахівниці виникли деякі проблеми.

Тому й ефект від падіння Стена Карлайла вийшов далеко не таким вражаючим, яким міг би бути.


Алея жаху

Nightmare Alley

2021 рік

США

Режисер — Гільєрмо дель Торо

У головних ролях: Бредлі Купер, Кейт Бланшетт, Віллем Дефо, Тоні Коллетт, Річард Дженкінс, Рон Перлман, Руні Мара, Девід Стретейрн та інші.

Показати ще новини
Радіо NV
X