Квітка Цісик: співачка з діаспори, яку потайки слухали в Радянському Союзі
Для української естради наприкінці 80-х її пісні були ковтком свіжого повітря (Фото:DAILYMOTION.COM/VIDEO/X8VEB8)
Її пісні здобули нагороди «Оскар», «Золотий Глобус» і були номіновані на «Греммі». 70 років тому у Нью-Йорку народилася співачка з неймовірним голосом Квітка Цісик.
Її пісні здобули нагороди «Оскар», «Золотий Глобус» і були номіновані на «Греммі».
Вона працювала з Майклом Джексоном і була голосом компаній Ford та Coca-Cola.
4 квітня 70 років тому у Нью-Йорку народилася співачка з неймовірним голосом Квітка Цісик.
В Україні її знають за чудовим виконанням пісень «Два кольори», «Я піду в далекі гори», «Черемшина».
Для української естради наприкінці 80-х її пісні були ковтком свіжого повітря — ніжний голос, дивовижне ім'я і мінімум інформації. «Співачка з діаспори» — говорили про Квітку. Її альбоми переписували на касети і потайки слухали. Пісні Квітки Цісик у СРСР були під забороною.
«Ще ніхто і ніде так не співав пісні мого друга Володимира Івасюка, як це зробила Квітка», — говорив про неї співак Назарій Яремчук.
«Вона просто потрясає, тихо потрясає… З її піснями так добре ходити в гори», — розповідає видавець Іван Малкович.
Донька емігрантів
Квітослава Цісик народилася у Нью-Йорку 4 квітня 1953 року у сім'ї емігрантів з України — Володимира та Іванни Цісик. Її батьки приїхали до США зі Львова, тікаючи від радянських репресій наприкінці 1940-х років.
Родина походила з села з Ліски Коломийського району Івано-Франківщини. У цьому селі нещодавно відкрили музей співачки у хаті, де вчителював її дідусь.
Батько Квітки Володимир Цісик — скрипаль-віртуоз, музичний діяч і педагог, концертмейстер Львівського оперного театру. В еміграції також викладав музику.
«Сім'я Цісиків привезла до Нью-Йорка багато мистецьких талантів і глибоку шану до української культури та Карпат, яку так болісно залишили позаду», — розповідає чоловік співачки Ед Ракович.
«Батьки навчили мене гарної української та, як вони казали, непоганої англійської», — говорила Квітка. У домі Цісиків говорили лише українською мовою.
Співачка пройшла шлях двох культур — американської та української. По буднях ходила до американської школи, на вихідних займалась у «Пласті». Володимир Цісик з дитинства навчав своїх доньок — Квітку та Марію — грі на скрипці та фортепіано.
Квітка вступила до університету штату Нью-Йорк у Бінгемтоні, згодом виграла стипендію на навчання у музичному коледжі Mannes. Стажувалась у Гентській консерваторії, де вчилась оперному співу поруч з зірками нью-йоркського театру Metropolitan opera.
Зірка реклами
Цісик виступала у клубах Нью-Йорка — там вона експериментувала, виконуючи то джаз, то поп або навіть рок.
Згодом її емоційний вокал привів її на прослуховування для теле- та радіо реклами.
Спочатку Квітка працювала у студіях звукозапису, щоб оплатити уроки вокалу та допомогти у лікуванні батька, який пережив інсульт.
Але співати у студії їй подобалося. Цісик мала рідкісне сопрано — високий, рухливий і ніжний голос. Могла легко змінювати стилі. Також вміла співати дуже глибоким голосом.
«Коли я навчалася вокалу, думала, що буду оперною співачкою, але згодом зацікавилась іншим, таким „студіо-сингінгом“. Це співання у різних стилях. Я побачила, що можу це легко робити. Це музика для фільмів, для реклами», — розповідала Квітка Цісик у єдиному відеоінтерв'ю українською мовою. Його у 1992 році у США записав керівник музичного ансамблю «Червона рута» Олександр Горностай.
У середині 1970-х Цісик стала однією з найуспішніших виконавиць пісень для реклами.
«Іноді вона записувала рок-пісню для реклами Ford вранці, баладу для Coca-Сola в обід, гімн для армії США вдень і 60-секундну оперу для телекомунікаційної компанії AT&T ввечері», — розповідає Ед Ракович.
Квітка Цісик співала для Coca-Cola, American Airlines, MacDonalds. У 1982 році почала співпрацю з Ford Motor Company і згодом стала єдиним голосом Ford. Рекламна пісня «Have you driven a Ford lately» у її виконанні була дуже популярною. У Ford підрахували, що рекламу з її голосом глядачі побачили близько 20 мільярдів разів.
У Квітки було багато запрошень від музикантів взяти участь у записах їхніх альбомів. Вона працювала бек-вокалістом у таких відомих виконавців як Майкл Джексон, Бі Бі Кінг, Баррі Манілоу, Майкл Болтон, Лінда Ронштадт і Карлі Саймон.
Її голос звучить у саундтреках відомих фільмів — Роккі 3, «Коло двох» режисера Жуля Дассена, в оскароносному фільмі «Ділова дівчина ». Квітка виступала на знаменитому у США The Tonight Show.
Неотриманий «Оскар»
Квітка Цісик здобула «Оскар» за виконання саундтреку до фільму «Ти осяюєш моє життя». Здобула, але не отримала. Через конфлікт з продюсером стрічки Джозефом Бруксом, який відмовлявся оплачувати їй гонорар за пісню і видалив всі згадки про Квітку з титрів.
Відомий продюсер увів молоду співачку в оману, написало у 1977 році видання People.
Чоловік Квітки згадує ту історію з гіркотою. За його словами, Джозеф Брукс просто скористався її талантом.
І «Оскар», і «Греммі» отримав особисто Брукс, як автор пісні «You Light Up My Life».
Співала про Україну
«Усі, хто її знав, хотіли бути поруч із нею, музично та особисто. Усі, хто її чув, хотіли, щоб вона для них співала. І вона старалася. Але найбільше старалася, працювала невтомно і вкладала всі свої сили у платівки пісень про любов до України», — розповідає чоловік співачки.
Квітка Цісик згадувала, як всім друзям розповідала про чудові українські пісні, але не мала, чого дати їм послухати.
Вона записала два україномовні альбоми — «Квітка» у 1980 році, а також «Два кольори» у 1989-му.
Запис коштував родині великих грошей — 200 тисяч доларів. Співачка залучила 40 найкращих нью-йоркських музикантів. Це був сімейний проєкт — продюсером виступив її чоловік Ед Ракович, на фортепіано грала її сестра Марія Цісик, а мати Іванна, слідкувала, щоб українська вимова Квітки була ідеальною.
«Вона вклала всю душу в ці записи, Квітка пишалася тим, що вона — українка», — каже Ед Ракович.
В її репертуарі були стрілецькі пісні і пісні УПА, а також знамениті твори Володимира Івасюка. Квітка перекладала усі пісні англійською мовою і розтлумачувала музикантам, про що йдеться, для того, щоб вони могли перейнятись тим, про що гратимуть.
Альбоми Квітки були номіновані на премію «Греммі» у категорії «сучасний фольк».
Квітка дуже сподівалася, що її пісні почують в Україні. І їх почули.
Співачка Ніна Матвієнко пригадує, як вперше почула пісні Квітки у Канаді і була вражена.
«Я їхала в машині така смутна і раптом керівник нашого хору вмикає її запис… Для мене наче небо відкрилося, наче шлюзи якоїсь давнини і водночас сучасності, чогось близького! Я схожого ніколи не чула», — говорить Матвієнко.
До України записи Квітки Цісик потрапляли контрабандою. У Радянському Союзі її пісні були заборонені. Люди переписували їх на касети і слухали потайки.
«На думку радянських органів, ця платівка була небезпечна, — розповідає донька троюрідного брата Квітки Цісик Марта Качмар. — Ми тихо, майже потайки ту музику слухали, щоб її не було чути назовні».
У 1983 році Квітка вперше відвідала Україну з матір'ю. Однак про її візит не знали ані фанати, ані родичі. На дозвіл відвідати Україну Квітка чекала багато років.
Під час поїздки їх з матір'ю супроводжувало кілька десятків співробітників КДБ.
Коли Україна отримала незалежність у 1991 році, Квітка знову планувала відвідати батьківщину батьків з серією концертів. Її мрія виступити в Україні не здійснилася. У 1992 році у неї діагностували рак молочної залози.
Квітка померла вдома у Нью-Йорку в оточенні сім'ї 29 березня 1998 року за п’ять днів до свого 45-річчя.
«Знаючи Квітку та всі шляхи, якими вона пройшла, я продовжую надихатися нею», — говорить її чоловік Ед.
Сьогодні пісні Квітки Цісик часто можна почути на українському радіо. Її іменем в Україні названі вулиці і школи, на честь Квітки Цісик проводять творчі конкурси і концерти.
29 березня став Днем пам’яті Квітки Цісик.
«Ніхто ніколи не видобував звук так, як це зробила вона з українською піснею», — говорив видавець Іван Малкович в інтерв'ю Уніан.
Він пригадує, як вперше привіз її альбом 1990 року з Канади додому в Карпати. «Сусіди, як почули «Ніч така, Господи, місячна, зоряна», просили мене переписати їм платівку. Ми ж не знали, що там має бути це «Господи», — каже пан Малкович.
За його словами, один чоловік, який жив на найвищій горі, мав гучномовця і в неділю після церкви пускав голос Квітки на всі найближчі гори.
«Коли вона співала „Я піду в далекі гори“, то це були наче якесь очищення людей. З нею так добре їздити в далекі гори», — каже видавець.
