Люди

25 липня, 09:17

Ексклюзив НВ

Антистрес для тилу. Винороб Гулієв — про вітчизняне виноробство та вподобання українців під час війни. Інтерв'ю НВ

Відомий одеський винороб та засновник родинного бренду Роберт Гулієв розповідає про те, як війна вплинула на його бізнес та змінила алкогольні смаки співвітчизників, а також розмірковує про європейські перспективи українського виноробства

У 2021 році в Україні вітчизняні виноградарі виробили понад 5,8 млн декалітрів виноматеріалів (на 2,3% більше, ніж роком раніше), що стали основою для виготовлення вин, зокрема ігристих та столових, а також коньяку та бренді, повідомляє Держстат. 2022 року на довоєнні показники розраховувати не доводиться.

Роберт Гулієв, один із найвідоміших вітчизняних виноробів, засновник торгової марки Вина Гулієвих та керуючий партнер Guliev Wine Group, оцінює втрати української виноробної галузі через війну в 60% від колишніх обсягів. В інтерв'ю НВ він розповів про тонкощі та проблеми власного бізнесу під час бойових дій.

— Як війна вплинула на ваш бізнес? З якими проблемами ви зіткнулися?

— Навряд чи в Україні зараз є види бізнесу, які не постраждали від війни. Виноробна галузь за приблизними підрахунками втратила близько 60% колишніх обсягів. Торгова марка Вина Гулієвих підтверджує таку пропорцію. Основна проблема — перервані логістичні зв’язки між виробництвом, постачальниками матеріалів та споживачами. Але головне — люди п’ють вино у радості, а не під обстрілами.

— Чи в безпечному місці ваші виноградники та виробництво? Чи не поїхали люди, які працюють на виробництві?

— Ми завжди робили вино з урожаїв лоз міжріччя Дністра та Дунаю. Цей регіон став стратегічною ціллю Кремля у спробах захопити Одесу. На щастя, Розівка, де знаходиться наше виробництво, опинилася поза повітряними нальотами. Тому основний склад спеціалістів залишився на місці. Виїхали одиниці. Виноградники не постраждали від снарядів і догляд за ними здійснюється аграріями майже на довоєнному рівні. Виноградарі зможуть провести збір урожаю, як і хлібороби. Ми зможемо виготовити вино в необхідних обсягах. Але найскладніше — доставити за призначенням та реалізувати продукцію.

— Чи планували або плануєте на час війни перевести бізнес чи його частку на західну Україну або за кордон?

 — У нашій галузі є «перелітні винороби», які їдуть робити вино, скажімо, із Франції до Чилі. Але самі виноробні, тобто виробництва, не мандрують. Вони частина агротехнічного ландшафту конкретної місцевості. Нещодавно, в умовах мирного часу, ми передислокували частину обладнання з Одеси на підприємство в Саратський район. Це коштувало чималих грошей та втрати деяких фахівців. Альтернатива у втечі від війни проста. Або ми втрачаємо все, або займаємося чимось не пов’язаним із багатством нашого краю.

— Як війна загалом позначилась на вітчизняному виноробстві, як почуваються ваші колеги?

Передплатіть, щоб прочитати повністю

Нам необхідна ваша підтримка, щоб займатися якісною журналістикою

Передплатити
Перший місяць 1 ₴. Відмовитися від передплати можна у будь-який момент

— У цьому випадку не скажеш словами класика, що кожна сім'я нещаслива по-своєму. У всіх нас сьогодні є спільне лихо, спільний ворог та спільна мета. Чимало моїх друзів і родичів займаються більше волонтерством, ніж вином або коньяком. Продажі зростуть, коли запанує мир, який кожен наближає в міру своїх сил. Усі це розуміють і намагаються зберегти потенціал свого бізнесу, перш за все, зберігши країну.

— Чи помітили ви, як за час війни змінилися алкогольні уподобання українців та їхня платоспроможність? Яким сортам вина, шампанського чи бренді співвітчизники стали надавати перевагу, а від споживання яких відмовилися?

— Зараз українці переписують своє історичне резюме за кожним смисловим пунктом. Що було до війни, вже не повернеться у колишньому вигляді. Серед цього і звички.

Від 24 лютого 2022 року алкогольні напої стали антистресовим препаратом для тилу. Тим, хто займається воєнною справою, бажано обходитися без спиртного. Це зрозумілі правила. Тому немає сенсу вивчення аспектів попиту на вино, шампанське, коньяк чи інші напої. Суспільство перебуває у неприродному стані, а отже, неприродними будуть і заміри споживчих інтересів.

— А якому вину та взагалі алкоголю надаєте перевагу ви? Чи змінилися ваші смаки за чотири місяці війни? Взагалі, як змінилося ваше життя?

— Я завжди надавав перевагу вину. П’ю переважно своє, хоча й дегустую інші вина з професійних міркувань. Щодо життя, то воно перевернулося з ніг на голову, як і у всіх громадян України, але меншою мірою, ніж у тих, хто втратив близьких, будинок, роботу.

— Чи є в історії приклади того, як війна впливала на виноробну галузь? Чи можна провести якісь історичні паралелі з нинішньої війною?

— Римські легіонери брали з собою розбавлене вино, щоб угамувати спрагу без ризику заразитися поганою водою. У Першу світову до раціону солдатів європейських армій теж вносили вино. Два з половиною літри на місяць. У Другій світовій спиртні напої були різновидом заохочення солдатів. Нині інші часи, інша зброя. У екранів радарів та моніторів пультів наведення бажано зберігати голову тверезою.

Коли фашисти захопили Францію, вони мобілізували виноробну галузь для потреб своєї армії. Те саме зробила в Україні румунська армія. В Одесі 1941−1944 років окупанти відродили коньячні та винні підприємства ще царських часів.

Російська армія, захопивши 2014-го Крим, збільшила виробництво вин, але поклала край славі унікального виноробного регіону.

— Як ставляться до українського вина сьогодні в Європі? Які країни п’ють українське вино? Де можливо збільшення продажів?

— Емоційна близькість, яку продемонстрував увесь світ до українців, пробудила інтерес до країни: культури, побуту, національного характеру. До вина теж. На виноробній виставці, що нещодавно пройшла в Італії, український павільйон опинився в центрі уваги. Причина у співпереживанні. Вино дуже прив’язане до почуттів. Хто з нас торкнеться російського вина, будь воно найякіснішим? Україна посіла місце у серці європейців. Значить, і вину судилося зайняти місце на столі наших друзів.

— Якими бачите перспективи вітчизняного виноробства після завершення війни? Наскільки взагалі трансформується виноробна галузь?

— Збережемо землі та виноградники України, знайдемо й перспективи. Європа на один рік зняла все ввізне мито для українських товарів. Відкрився коридор можливостей. Ми маємо ним скористатися. Але як саме відбуватиметься трансформація галузі, залежить від нас самих. Думаю, тут немає варіантів. Треба ухвалювати й дотримуватися стандартів європейського виноробства, звідки вийшла світова винна культура.

Другие новости

Всі новини