Чи доводилося вам прокидатися з думкою: «Коли я був молодший, мені цілком вистачало чотири години сну, а тепер таке відчуття, що потрібні всі 10»? Чи траплялося будь-коли виходити зі спортзалу і «відчувати» свої коліна?
З подібними ознаками старіння стикається майже кожна людина. Але є люди, над якими вік, здається, не має влади. Суддя Верховного суду США Рут Бейдер Гінзбург не припиняла працювати до самої смерті, яка наздогнала її у 87 років. Суддя Великого британського конкурсу випічки Мері Беррі, якій вже за 80, продовжує надихати людей по всьому світу випікати і насолоджуватися життям. А коли 2021 року журнал People назвав актора Пола Радда став «найсексуальнішим чоловіком із тих, хто нині живе», йому було 52 роки, хоча виглядав він на 30. То чи означає це, що вік — не більше ніж цифри?
Передплатіть, щоб прочитати повністю
Нам необхідна ваша підтримка, щоб займатися якісною журналістикою
Дослідники приділяють велику увагу з’ясуванню причин захворювань, пов’язаних із віком, як-от хвороба Альцгеймера, деменція, остеопороз та рак. Але багато хто ігнорує основний фактор ризику всіх цих проблем зі здоров’ям: якраз старіння. У цьому випадку кількість прожитих років є більш надійним прогностичним параметром, ніж будь-який з індивідуальних факторів ризику, таких, як куріння або відсутність фізичної активності. Насправді старіння тисячоразово підвищує ймовірність розвитку багатьох хронічних захворювань.
Немає двох людей, які старіли б однаково
Проте немає двох людей, які старіли б однаково. Хоча вік є основним фактором ризику низки хронічних захворювань, його не можна назвати надійним індикатором того, коли ваше тіло старіє або наскільки ви схильні до старечих захворювань. Це пояснюється тим, що хронологічний вік, або кількість років, які ви прожили, і біологічний вік, тобто ваші фізичні можливості і працездатність, можуть відрізнятися.
Мої наукові інтереси зосереджені на переосмисленні поняття «вік».Замість дослідження хронологічного віку моя лабораторія займається вимірюванням біологічного віку. Останній є більш точним критерієм «здорової тривалості життя» або кількості років, прожитих у доброму здоров'ї, в порівнянні з хронологічним віком, і при цьому він не пов’язаний безпосередньо з появою зморшок і сивого волосся. У людей, що стрімко старіють, швидкість зниження функціональних можливостей випереджає їх хронологічний вік.
Моя бабуся, яка дожила до 83 років, але була прикута до ліжка і в останні кілька років свого життя не могла згадати, хто я така, належала до людей, які стрімко старіли. З іншого боку, мій дідусь теж дожив до 83-х, але лишався енергійним, працездатним і навіть допомагав мені робити домашню роботу до самої своєї смерті — він був із тих, чиє старіння називається здоровим.
На мій погляд, з урахуванням безпрецедентного зростання демографічного старіння по всьому світу, пошук способів вимірювати біологічний вік і стримати або відстрочити його збільшення, вкрай важливий не тільки для індивідуального здоров’я, але й для соціального, політичного та економічного здоров’я нашого суспільства. Навчившись якомога раніше розпізнавати людей, що стрімко старіють, ми отримаємо змогу стримувати, коригувати або навіть повертати назад розвиток біологічного старіння.
Генетика та біологічний вік
Біологічне старіння багатогранне. Воно відбувається в результаті складного поєднання генетичних ознак і залежить від таких факторів, як склад мікробіоти, довкілля, спосіб життя, стрес, раціон та фізична активність.
Колись вважалося, що генетика не впливає на старіння чи тривалість життя. Однак на початку 1990-х років дослідники повідомили про перші експерименти, під час яких було виявлено гени, здатні збільшити тривалість життя круглих хробаків. Відтоді вплив генетики на старіння було підтверджено численними спостереженнями.
Наприклад, діти довгожителів і навіть ті, у кого є брати і сестри, які довго живуть, як правило, живуть довше. Дослідники також виявили низку генів, що впливають на тривалість життя та відіграють певну роль у психологічній стійкості та захисті від стресу. До них відносяться гени, що відновлюють ДНК, захищають клітини від вільних радикалів та регулюють кількість жиру в організмі.
Однак дослідження однояйцевих близнюків, які мають однакові гени, але різну тривалість життя, явно вказують на те, що спадковість — не єдиний фактор, який визначає старіння. Насправді від генетики біологічний вік залежить, зважаючи на все, не більше ніж на 20−30%. Отже, на біологічне старіння можуть суттєво впливати інші параметри.
Вплив довкілля та способу життя
Дослідники виявили, що на біологічний вік дуже впливають фактори навколишнього середовища та способу життя, зокрема соціальні зв’язки, режим сну, споживання рідини, фізичні вправи та харчування.
Соціальні зв’язки дуже важливі для благополуччя протягом усього життя. Але з роками може бути складніше їх підтримувати через втрату рідних та друзів, депресії, хронічні захворювання чи інші обставини. Декілька досліджень показало тісний зв’язок між соціальною ізоляцією та підвищенням рівня стресу, захворюваності та смертності.
Також дуже впливають на біологічний вік харчування та фізична активність. Вважається, що мешканці блакитних зон, тобто тих регіонів планети, де люди відрізняються особливим довголіттям, старіють так вдало завдяки дієті, фізичній активності та соціальним зв’язкам. Переважання в раціоні рослинної їжі та спалахи активності протягом дня — добре відомі «секрети» здоров’я та довголіття. Хоча нещодавні дослідження того, як впливає на тривалість життя інтервальне голодування та харчування, обмежене за часом, не були ретельно перевірені, вони підтверджують, що ці дієтичні втручання мають безліч благотворних ефектів на здоров’я, включаючи найкраще регулювання рівня глюкози та інсуліну.
І якщо генетику контролювати складно, то раціон та фізичну активність можна скоригувати, щоб уповільнити біологічне старіння.
Як виміряти біологічний вік
На сьогодні не існує тесту, який дозволив би надійно спрогнозувати чиюсь траєкторію здоров’я на настільки ранньому життєвому етапі, щоб можна було втрутитися та поліпшити якість життя у пізнішому віці. Вчені працюють над виявленням молекули, яка була б настільки чутливою та специфічною, щоб могла бути однозначним показником біологічного віку.
Говорячи про біологічний вік, важливо не концентруватися тільки на патологічних станах, а враховувати також здоров’я та життєстійкість людини. Життєстійкість — це здатність адаптуватися і відновлюватися після хвороби, і часто-густо вона слугує більш надійним предиктором функціонального стану організму. Показник молекулярного старіння міг би стати інструментом, що допомагає виявляти тих людей, які менш життєстійкі та потребують більш ретельного спостереження та своєчасної підтримки, задля збереження їхнього здоров’я та зменшення гендерних, расових й етнічних відмінностей у стані здоров’я.
Існує декілька молекулярних маркерів, які можуть бути показниками біологічного віку.
Одним з таких маркерів є епігенетичний годинник, або хімічні модифікації клітинної ДНК, що впливають на експресію генів. Декілька вчених виявили, що до ДНК можуть приєднуватися метильні групи, створюючи так звані «мітки», малюнок яких змінюється з віком і потенційно може бути індикатором старіння.
Однак важливо зазначити, що хоча епігенетичний годинник може допомогти визначити хронологічний вік, він не відповідає біологічному віку. Крім того, невідомо, як працюють ці епігенетичні мітки, яка їхня роль у процесі старіння.
Ще одним широко визнаним маркером біологічного віку є накопичення клітин, що вийшли з ладу, званих сенесцентними, старезними або зомбі-клітинами. Клітини старіють під впливом різних стресів і стають настільки дефектними, що втрачають здатність до поділу і вивільняють молекули, що викликають хронічне системне запалення слабкого ступеня та захворювання.
Дослідження на тваринах показали, що видалення цих клітин може збільшити тривалість життя. Однак досі невідомо, як чітко визначити, які клітини є сенесцентними у людей, що ускладнює їхнє відстеження як показник біологічного віку.
Нарешті, як побічні продукти нормального обміну речовин людський організм виділяє унікальні метаболіти або хімічні «відбитки пальців». Ці метаболіти відіграють безпосередню та активну роль у фізіологічній регуляції та можуть інформувати про функціональний стан організму. І співробітники моєї лабораторії та інші колеги працюють над визначенням точного складу цих хімічних речовин, щоб з’ясувати, які з них найкраще дають змогу виміряти біологічний вік. Передбачається ще багато роботи не тільки з ідентифікації цих метаболітів, але й щодо аналізу їх впливу на біологічний вік.
Люди давно шукають джерело вічної молодості, і досі невідомо, чи він існує. Але дослідження починають вказувати на те, що уповільнення біологічного старіння може стати одним зі способів жити більш здоровим та повним життям.
Переклад NV
NV має ексклюзивне право на переклад і публікацію колонок The Conversation. Републікацію повної версії тексту заборонено.
Оригінал опубліковано на The Conversation
Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Погляди NV
Більше блогів тут