Діти бунтують, коли їм не подобається майбутнє, яке вони очікують. В такій ситуації у них немов спрацьовує програма «Будь-що, тільки не це».
Якщо дитина вважає, що ви не керуєте своїм життям, не справляєтеся зі складнощами, та навіть якщо вона вважає, що ви дієте неправильно, що наслідки ваших дії будуть поганими, то вона буде бунтувати.
Вона намагається «не стати вами», уникнути такого майбутнього для себе і починає порушувати все, що для вас важливо. Вона так намагається звернути з дороги, яка веде до поганого результату.
Якщо дитина побачить, що ви маєте план на майбутнє, її бунт стихне
По-справжньому вирішити цю проблему можливо тільки через відверту розмову. Всі батьки і колеги, з якими я розмовляв про це, і у яких виходить справлятися з ситуаціями бунту, роблять одні і ті самі речі: вони підбирають дистанцію, встановлюють контакт через обмін інформацією (знайомляться), а потім обговорюють з дитиною те, що сталося, розказують, які висновки із цього вони зробили, як і чому саме так вони намагаються жити далі.
Якщо дитина побачить, що ви керуєте своїм життям і маєте план на майбутнє, її бунт стихне, і цілком ймовірно, що в реалізації цього плану у вас з’явиться союзник.
Щоб відновити зв’язок з дитиною, зміцнити довіру і взаєморозуміння, варто знати, що:
1. Дитина реагує не стільки на обставини, скільки на вашу реакцію
Немовля ще не знає, як реагувати на події, що небезпечно, а що радісно, тому воно завжди дивиться на оточення і копіює його реакцію. Якщо ви спокійні, спокійна й дитина.
Коли трапляються неочікувані або нові події, на які ще не зрозуміло, як реагувати, будь-яка дитина дивиться на своїх батьків або інших дорослих, які її оточують. Але вона сприймає вашу реакцію комплексно, а не тільки ту емоцію, яку ви їй показуєте, або слова, які ви говорите.
Діти бачать набагато більше, і в першу чергу їх хвилює, як стрес змінює ваше ставлення до них.
2. Головний природний страх дітей — бути покинутими
Діти лякаються, якщо відчувають, що батьки не щирі або щось від них приховують. На підсвідомому рівні всі діти, будь-якого віку і з будь-якою історією, починають підозрювати, що ви збираєтеся їх покинути.
Ця підозра сильно тривожить дітей, хоча вони навряд чи зможуть це осмислити і вам пояснити.
Зазвичай у цей момент діти намагаються не виказувати своєї тривоги. Навпаки, вони намагаються поводитися ідеально через страх того, що будь-яке ваше незадоволення може стати останньою краплею і ви покинете їх на зовсім.
3. Заспокоїти дітей може тільки ваша увага
Щоб ви не говорили дитині в цей момент, це не спрацює, якщо ви не сконцентруєте на ней свою увагу.
Для спілкування з дітьми насамперед потрібні не навички, а бажання. Дитині дуже важливо отримати під час розмови всю вашу увагу. Цією увагою вона міряє те, наскільки вона для вас важлива, наскільки цінна.
Якщо ви не готові приділяти увагу дитині тоді, коли це потрібно їй, то будете виснажуватися в боротьбі за увагу дитини тоді, коли це буде потрібно вам. Через це ви будете злитися, що точно дитині не допоможе. Чесні 5 хвилин уваги кращі за 5 годин боротьби за увагу.
4. Дитина перестає боятися, коли ви її хвалите
Кожній людині важливо мати право на помилку. Якщо людина вважає ціну помилки дуже великою, вона не буде нічого робити.
Якщо напруги багато, а ситуація незвичайна, дитина завмирає, вередує або починає поводитись агресивно. З часом така поведінка може стати звичним станом, а повернення дитини до норми потребуватиме тривалих зусиль. Краще, якщо ви відразу знімете «блок» від стресу.
Для цього дитині потрібне ваше схвалення. Коли ви схвалюєте дії дитини, ви берете відповідальність на себе, і дитина може діяти без страху помилитися. Напруга знижується.
Чим більш напружена ситуація, тим більше дитині потрібне ваше схвалення. Хваліть дитину за те, що вона зробила, за те, що вона робить, за те, що вона намагається зробити.
Якщо ви хочете дати дитині якесь доручення, запропонуйте їй декілька варіантів та схваліть той вибір, який вона зробить.
Коли ви хвалите дитину, вона розуміє, що ви добре до ней ставитеся та цінуєте її як члена «зграї», первісний страх бути покинутим йде, і дитина внутрішньо розслаблюється.
Більше про те, як розмовляти з дитиною у складних ситуаціях під час війни та що діяти, коли поведінка дитини змінюється, можна знайти тут.
Текст публікується з дозволу автора
Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Погляди NV
Більше блогів тут