Варто знати. Як зберегти здоров’я нирок при супутніх захворюваннях: цукровому діабеті чи полікістозі

За даними ВООЗ, кожна десята людина може мати ураження нирок. Найчастіше до цього призводять супутні хвороби — цукровий діабет, артеріальна гіпертензія, гострі хвороби нирок, які з часом стають хронічними.

Хронічна хвороба нирок: що це та хто в групі ризику

Найперше, хронічна хвороба нирок — це захворювання, за якого нирки повільно та незворотно припиняють виконувати свої функції. Наприклад, виводити рідину та шкідливі речовини, які потрапляють в організм щоденно. Хвороба може спіткати кожного, однак у зоні високого ризику перебувають люди, які вже мають хвороби:

• цукровий діабет;
• артеріальну гіпертензію;
• спадкові хвороби нирок (полікістоз нирок);
• інфекційні хвороби нирок і сечовивідних шляхів (пієлонефрит, гломерулонефрит, сечокам’яна хвороба);
• гострі пошкодження нирок через сильне отруєння чи травми;
• нездоровий спосіб життя.

Окрім того, сприяти ураженню нирок можуть ускладнення після COVID-19.

Коли ж у людини настає остання (V), термінальна, стадія хронічної хвороби нирок, її нирки можуть працювати лише на 10−15%. Тоді в пацієнта є два шляхи:

1. Підтримувати свій стан завдяки діалізу — штучному очищенню крові через спеціальний апарат;
2. Погодитися на трансплантацію нирки.

У багатьох країнах трансплантація — оптимальний спосіб лікування людей із хронічною хворобою нирок. Але через дефіцит донорських органів та можливі протипоказання до операції в Україні пацієнти з нирковою недостатністю можуть очікувати на донорський орган роками. Тому їм необхідний інший вид замісної ниркової терапії — гемодіаліз чи перитонеальний діаліз. Щоби жити, пацієнти змушені перебувати на діалізі все життя.

Як цукровий діабет впливає на роботу нирок: історія Галини

За даними National Kidney Foundation, кожна третя людина з цукровим діабетом має проблеми з нирками. Як пояснює ендокринологиня Ксенія Замолотова, у таких пацієнтів розвивається діабетична нефропатія (хронічна хвороба нирок) — специфічне ускладнення цукрового діабету, коли пошкоджуються кровоносні судини нирок. Основними діагностичними критеріями цього ускладнення є:

• поява набряків;

• підвищення артеріального тиску;

• відчуття слабкості;

• підвищення рівня калію у крові;

• розвиток ниркової анемії;

• зниження метаболізму (особливо кісткової тканини).

Історія Галини — це історія непростої, але успішної боротьби за життя. У 2004 році жінка пережила операцію на панкреонекроз, після чого не могла ходити, мала зламані хребці, а пізніше лікарі виявили цукровий діабет І типу. Через 10 років вона знову потрапила до лікарні з показником 26 ммоль глюкози за максимальної норми 5,5. Новий діагноз — полінейропатія, і Галина вже втретє вчиться ходити. У серпні 2018 року в історію хвороб пацієнтки додалася хронічна хвороба нирок V стадії.

Як пояснює нефрологиня Олена Корма, ураження нирок можна запідозрити, коли у людей з цукровим діабетом обох типів підвищуються показники рівня глюкози в крові, артеріальний тиск та холестерин. У разі ІІ типу цукрового діабету до цих факторів додається ще й надмірна вага та підвищений рівень сечової кислоти в крові.

Після другої операції Галина почала набирати вагу через затримку води й солі в організмі. У сечі з’явилася діастаза, а вага з 55 кг збільшилася до 95 кг. До того, як жінка вперше наважилася на діаліз у квітні 2020 року, вона не могла самостійно рухатися, також турбувала постійна нудота.

Першу процедуру гемодіалізу Галини згадує її чоловік Олександр: «Ми приїхали на таксі у медичний центр. Я бачив цю будівлю раніше, сучасну й нову, але не до кінця розумів її специфіку. Залишив дружину на 5 годин, йшов додому пішки майже 12 кварталів, відчував таку невизначеність. Після першої процедури в неї почав кровити катетер. Кров швидко зупинили, і вже через день дружина почувалася значно краще. Казала: «Я наче потрапила в рай».

Якісний діаліз допоміг. З часом Галина почала самостійно ходити, вага знизилася до 59 кг. Змінилося й самопочуття: з’явилася енергія шукати собі заняття, гуляти, спілкуватися з людьми і просто жити.

Ендокринологиня Ксенія Замолотова розповідає, що під час і після проведення гемодіалізу в пацієнтів із цукровим діабетом різко падає показник глюкози в крові, тому важливо цей показник постійно контролювати. Для молодих людей нормальний рівень глікемії може коливатися від 5 до 7 ммоль/л, у старших людей — від 6 до 12 ммоль/л. До того ж, потрібно контролювати рівень глюкози в крові до їжі та через 2−3 години після їжі кожного дня. Адже ризик гіперглікемії у таких пацієнтів може збільшуватися.

«На тій стадії, коли в пацієнта з цукровим діабетом швидкість клубочкової фільтрації коливається від 70 до 40 мл/хв/1,73 м², ми разом із нефрологом та кардіологом можемо підібрати правильне лікування і сповільнити прогресування хронічної хвороби нирок. Далі щось зробити дуже важко», — розповідає лікарка.

Як на роботу нирок впливає полікістоз: історія Ашота

Як пояснює нефрологиня Олена Корма, полікістоз — це спадкове захворювання, яке може вражати не тільки нирки, а й інші органи: печінку, легені, селезінку, іноді яєчники. Якщо бодай один із батьків мав це захворювання, найімовірніше, діти його успадкують. У випадках, коли складно дізнатися про наявність хвороби у своїх родичів (наприклад, людина виросла в дитбудинку), можна звернутися за консультацією до генетика.

Перші прояви полікістозу з’являються на тлі гострого пієлонефриту. Часто у пацієнтів підвищується температура, змінюється колір сечі та з’являються болі під час сечовипускання. Щоби переконатися у наявності кіст, лікарі призначають УЗД або загальний аналіз крові. Ризик мати хронічну хворобу нирок у цьому випадку дуже високий. Навіть попри невелику кількість кіст у канальцях, вони механічно стискають клубочки, через що нирки перестають функціонувати.

50-річний Ашот знав про наявність полікістозу з дитинства, тож намагався стежити за станом здоров’я та регулярно проходити обстеження. Кілька місяців тому результати аналізів погіршилися. Він згадує, як його прадід та бабуся, які свого часу мали полікістоз і хронічну хворобу нирок, на жаль, не могли отримувати якісний діаліз. Приклад батька, який уже понад десять років перебуває на гемодіалізі, допоміг Ашоту наважитися на замісну ниркову терапію.

Як гемодіаліз впливає на побутове життя

Пацієнтам, які обрали таку терапію, потрібно відвідувати лікарню тричі на тиждень і перебувати там мінімум 4 години на день. Увесь процес гемодіалізу відбувається поза тілом пацієнта за допомогою спеціального апарату, що фільтрує кров. Під час процедури кров відбирають із судин і пропускають через синтетичний фільтр — діалізатор, так звану «штучну нирку», де кров очищується, а потім повертається назад у судини.

«Я інженер автоматизованих систем управління, працював на підприємстві. Коли почав отримувати діаліз, моє життя повністю змінилося. Хоча зараз я не працюю, але все одно почуваю себе добре, займаюся домашніми справами, читаю та намагаюся дбати про здоров’я», — розповідає Ашот.

За словами нефрологині, перед вибором, отримувати діаліз чи ні, постає майже кожен пацієнт із полікістозом нирок. Звичайно, як скоро настане цей час, залежить від індивідуальних особливостей людини, її способу життя, дотримання дієти та рекомендацій лікаря. Отримуючи якісний діаліз, людина здатна виконувати нескладну фізичну роботу, займатися хатніми справами, як це сталось у випадку Ашота. На прикладі батька Ашот зрозумів, що терапія допомагає краще почуватися і жити майже повноцінним життям.

Олександр супроводжував дружину під час операцій, допомагав реабілітуватися після ускладнень, а зараз — діставатися до клініки, виконувати хатні справи. Прибирає квартиру він самотужки, а от готувати подружжя любить удвох.

«Діалізу не варто боятися. Наприклад, люди з цукровим діабетом протягом усього життя отримують інсулін. Ми навчилися планувати час від розпорядку завтрашнього дня до спільних відпусток. Аж ніяк не закриваємось у мушлі, знайшли помічницю з догляду для Галини. Адаптуватися та продовжувати жити — значно кращий варіант», — ділиться Олександр.

Під час карантину Галина вакцинувалася проти COVID-19 та грипу. Адже відповідальність за лікування лежить не тільки на лікарях, а й на самих пацієнтах.

Поради, як запобігти розвитку ниркової недостатності, маючи супутні захворювання

1. Перша і головна рекомендація — дотримуватися дієти та графіку харчування. Пацієнтам із ХХН та супутніми захворюваннями потрібно обмежити вживання солі, білка, великої кількості рідини.
2. Вчасно звертатися по допомогу. Для ранньої діагностики хронічної хвороби нирок потрібно здати аналізи крові на креатинін та аналізи сечі на альбумін. За цими показниками лікар розраховує швидкість клубочкової фільтрації та оцінює, наскільки добре функціонують нирки. Маючи цукровий діабет І типу, пацієнти можуть проходити скринінг на ХХН вже через пару років після встановлення діагнозу, а при цукровому діабеті ІІ типу — одразу після його підтвердження.
3. Контроль перебігу захворювань. Живучи з цукровим діабетом І типу, пацієнтам потрібно контролювати артеріальний тиск, а також рівень холестерину та глюкози в крові. Люди з цукровим діабетом ІІ типу додатково повинні контролювати вагу та пуриновий обмін.
4. Обстежуватися, навіть якщо немає виражених симптомів. Буває, що навіть в уважних пацієнтів розвивається патологія нирок. Це пов’язують із генетичною схильністю, котру часом складно діагностувати, тож у процесі лікування нефрологи залучають ендокринологів та кардіологів і разом пропонують пацієнту рішення.
5. Знати свої права та відповідально ставитися до вибору медичних закладів. Завдяки Програмі «Доступні ліки» пацієнти з цукровим діабетом можуть отримувати інсулін безкоштовно. А Програма медичних гарантій дозволяє отримати безкоштовний гемодіаліз у державних та приватних закладах, які уклали договір із НСЗУ й мають вільні місця.